Бібліотека журналу «Управління школою»

Серію засновано в 2003 році

Випуск 4 (88)

Л. В. Туріщева

ТВОРЧІСТЬ

У ПЕДАГОГІЧНІЙ

ДІЯЛЬНОСТІ

Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua

Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»

Харків

Видавнича група «Основа»

2010

УДК 159.9 ББК 74.202.4 Т86

Туріщева Л. В.

Т86 Творчість у педагогічній діяльності / Л. В. Туріщева. — Х. : Вид. група «Основа», 2010. — 128 с. — (Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип. 4 (88)).

ISBN 978-617-00-0443-7

У книзі розкрито якісні характеристики творчої діяльності вчителя. Особлива увага приділена мотивації до творчої праці, закономірностям педа­гогічного спілкування, процесу вирішення педагогічних задач, формуванню здатності до імпровізації, артистизму. Автор презентує програму розвитку творчих можливостей педагога, пропонує діагностичний матеріал та систему практичних вправ з розвитку педагогічної творчості.

Для вчителів, керівників навчальних закладів, практичних психологів.

УДК 159.9 ББК 74.202.4

© Туріщева Л. В., 2010 ISBN 978-617-00-0443-7 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2010

Зміст

Педагогічна діяльність і творчість 4

Мотивація педагога до творчості 12

Творчий потенціал і творчі якості педагога 39

Творча індивідуальність і досвід педагога 48

Творче самопочуття педагога 51

Особливості педагогічної імпровізації

та педагогічної інтуїції 55

Артистизм педагога як показник його творчості 61

Лекція як одна з можливостей прояву

артистизму педагога 75

Педагогічне спілкування як компонент

творчого процесу 82

Творчий стиль і прояв творчості 96

Процес педагогічної творчості — процес рішення педагогічних завдань 97

Програма розвитку творчих можливостей педагога 109

Література 111

Додатки 112

Учитель живе доти, поки вчиться; як тільки він перестає вчитися, у ньому вмирає вчитель.

К. Д. Ушинський

ПеДагогічна ДіяЛьнісТь і ТВоРчісТь

Педагогічна діяльність, як і будь-яка інша, має не тільки кіль­кісну міру, але і якісні характеристики. Тому творчий характер педагогічної діяльності є найважливішою її  об’єктивною характе­ристикою. Відомо, що розвиток свідомості й творчих параметрів людини відбувався шляхом від простого споглядання до глибокого пізнання дійсності й лише потім до її  творчого перетворення. Рів­ною мірою це відноситься й до еволюції свідомості та діяльності педагога. У даний час твердження про те, що педагогічна діяль­ність є за своєю природою творчою, стало тривіальним. Однак не менш відомо, що як у некваліфіковану, традиційно нетворчу працю робітник може внести елемент творчості, так і, навпаки, педагогічну діяльність можна будувати за шаблоном, позбавивши її  властивого їй творчого початку.

Творчість — це діяльність, яка породжує щось нове, те, чого раніше не було, на основі реорганізації наявного досвіду й фор­мування нових комбінацій знань, умінь, продуктів. Творчість має різні рівні. Для одного рівня творчості характерне використання вже існуючих знань і розширення області їхнього застосування; на іншому рівні створюється зовсім новий підхід, що змінює звичний погляд на об’єкт або сферу знань.

В. І. Андрєєв виділив ряд ознак творчості:

• наявність суперечності проблемної ситуації або творчого за­вдання;

• соціальна й особиста значимість і прогресивність, яка робить внесок у розвиток суспільства та особистості;

Педагогічна діяльність і творчість

5

• наявність об’єктивних (соціальних, матеріальних) передумов, умов для творчості;

• наявність суб’єктивних (особистісних якостей, знань, умінь, позитивної мотивації, творчих здібностей особистості) перед­умов для творчості;

• новизна й оригінальність процесу або результату.

Якщо з названих ознак осмислено виключити хоча б одну, то творча діяльність або не відбудеться, або діяльність не може бути названа творчою.

Педагогічна діяльність — це процес постійної творчості. Але на відміну від творчості в інших сферах (наука, техніка, мис­тецтво) творчість педагога не має за мету створення соціально цінного нового, оригінального, оскільки її  продуктом завжди за­лишається розвиток особистості. Звичайно, творчо працюючий педагог, а тим більше педагог-новатор, створює свою педагогічну систему, але вона є лише засобом для одержання найкращого в даних умовах результату.

Творчу природу праці педагога виводять із умовиводу: пе­дагогічна праця переважно розумова, значить творча. Але ро­зумову працю не можна прямо ототожнювати із творчою. Без спеціальної підготовки, знань, що представляють собою відбит­тя узагальненого соціального досвіду, накопиченого попередні­ми поколіннями, педагогічна творчість, окрім як на рівні проб і помилок, неможлива. Тільки ерудований педагог, який має спеціальну підготовку, на основі глибокого аналізу виникаю­чих ситуацій і усвідомлення сутності проблеми шляхом творчої уяви й уявного експерименту здатний знайти нові оригінальні шляхи та способи її  рішення. інші автори відносять до ознак творчої особистості легкість асоціювання (здатність до швидкого й вільного переключення думок, здатність викликати у свідо­мості образи та створювати з них нові комбінації); здатність до оцінних суджень і критичність мислення (уміння вибрати одну з багатьох альтернатив до її  перевірки, здатність до переносу рішень); готовність пам’яті (оволодіння досить великим обсягом систематизованих знань, упорядкованість і динамічність знань) і здатність до згортання операції, узагальнення та відкидан­ня несуттєвого. Треті автори вважають творчою ту особистість, значимою характеристикою якої є креативність як здатність перетворювати діяльність, що здійснюється, у творчий процес.

6

Творчість у педагогічній діяльності

Є. С. Громов і В. А. Моляко називають сім ознак креативності: оригінальність, евристичність, фантазія, активність, концентро-ваність, чіткість, чутливість.

П. К. Енгльмейер відзначав, що гарний вихователь тим і від­різняється від ремісника, що, тоді як останній керується тільки стереотипними прийомами, перший уживається в індивідуальні особливості вихованця й до них приладжує свій ідеал доброго громадянина. Що це означає? Виходить, що у вихователя, на­самперед, є ідеал (1 акт), потім він приладжує його до даних умов (2 акт) і, нарешті, при виконанні користується придбаними педагогічними навичками (3 акт). Більше того, П. К. Енгельме-йер, класифікуючи види творчості, об’єднав «...мистецтво актора, віртуоза, оратора, проповідника, адміністратора, дослідника, ви­хователя й учителя...», віднісши їх до однієї групи. Він, мабуть, поєднує їх на основі комунікативного характеру кожного з цих видів діяльності.

У самій природі педагогічної творчості лежить нерозрив­на єдність етичних і професійних засад. Від ступеня цієї професійно-етичної єдності багато в чому залежить успіш­ність педагогічної творчості. Етична сторона педагогічного ідеалу є фундаментом кожної педагогічної дії, педагогічного мислення, педагогічного спілкування, створює загальний ви­гляд педагога.

Творчість — неодмінна умова педагогічного процесу, об’єктивна професійна необхідність у діяльності вчителя.

Як творча праця, педагогічна діяльність зберігає загальну ло­гіку творчого процесу:

а) виникнення задуму, тобто певної проблемної ситуації;

б) усвідомлення мети задуму;

в) накопичення спостережень;

г) вибір кращого з можливих рішень творчого завдання шляхом перебору варіантів;

д)результат творчого процесу та його оцінка.

Ця схема справедлива й у своїх контурах, і стосовно творчого процесу педагога. На матеріалі педагогічної творчості вона працює в такий спосіб (схема 1):

Педагогічна діяльність і творчість

7

Перед педагогом виникають ті або інші навчально-виховні завдання, своєрідні проблемні ситуації, які повинні бути ним осмислені й пер­винно оцінені; на цій основі виникає задум майбутньої педагогічної дії

І

Відбувається усвідомлення й уточнення конкретної мети задуму, що виникнув, для рішення проблемної ситуації (урок, педагогічний вплив)

І

Накопичуються спостереження за об’єктом впливу й інформація про нього

І

Здійснюється вибір і реалізація кращого варіанта впливу із серії можливих

І

Здійснюється аналіз результату педагогічного впливу та його критична оцінка

схема 1. Логіка педагогічної діяльності

Конкретизуючи цю структуру стосовно до педагогічної діяль­ності, можна вибудувати таку послідовність етапів у творчому процесі педагога (схема 2):

Виникнення педагогічного задуму, спрямованого на рішення педагогічного завдання

І Розробка задуму

І Утілення педагогічного задуму в діяльності, у спілкуванні з людьми

І Аналіз та оцінка результатів творчості

схема 2. етапи творчого процесу педагога

Таким чином, творчий процес педагога можна представити у вигляді схеми 3.

8

Творчість у педагогічній діяльності

особистість педагога

↓

1. Особистісні якості.

2. Професійні якості.

3. Педагогічні здібності.

4. Педагогічна спрямованість

↓

Творчий процес педагога

Науковий компонент:

1. Наукові знання з предмету.

2. Знання педагогіки, психології.

3. Розвинене педагогічне мислення.

4. Володіння методикою викладан­ня предмета

Емоційний компонент:

1. Психофізична природа.

2. Творче самопочуття й уміння управляти своїми психічними станами.

3. Володіння мистецтвом спілкування.

4. Педагогічна імпровізація та інтуїція

схема 3. Творчий процес педагога

Н. В. Кузьміна додає, що також важливою характеристикою творчої педагогічної діяльності є те, що вона здійснюється не відразу, день у день, результати її  позначаються також не від­разу. На відміну від інженера, архітектора та ін., які відразу бачать мету своєї діяльності й можуть співвіднести свій задум з результатом, учитель завжди бачить тільки часткові підсумки діяльності, і втілені вони в системі знань, умінь і навичок учня, у його звичках, учинках, оцінка яких завжди дуже відносна. Тому істотною професійною особливістю творчості педагога є вміння прогнозувати подальші можливості розвитку якостей вихованців за первинними результатами впливу, передбачати на основі сприй­няття часткових результатів своєї діяльності її  перспективний, цілісний результат.

Цікавою є типологія творчої особистості, запропонована В. І. Андрєєвим, яка може бути поширена й на педагогів.

Теоретик-логік. Це тип творчої особистості, для якого харак­терна здатність до логічних широких узагальнень, до класифікації та систематизації інформації. Люди цього типу чітко планують свою творчу роботу, широко використовують уже відомі методи наукових досліджень. Для цього типу творчої особистості харак­терні більша поінформованість та ерудиція. Спираючись на вже відомі теоретичні концепції, вони розвивають їх далі. Усе, що вони починають, доводять до логічного кінця, підкріплюючи свої обґрунтування посиланнями на численні першоджерела.

Педагогічна діяльність і творчість

9

Теоретик-інтуїтивіст характеризується високорозвиненою здатністю до генерування нових, оригінальних ідей. Люди тако­го типу творчих здібностей є великими винахідниками, творцями нових наукових концепцій, шкіл і напрямків. Вони не бояться протиставити свої ідеї загальноприйнятим, мають виняткову фан­тазію й уяву.

Практик (експериментатор) завжди прагне свої нові оригі­нальні гіпотези перевірити експериментально. Люди цього типу люблять і вміють працювати з апаратурою, у них завжди великий інтерес і здібності до практичних справ.

Організатор, як тип творчої особистості, має високий рівень розвитку здібностей до організації інших, колективу для розробки й виконання нових ідей. Під керівництвом таких людей створюють­ся оригінальні наукові школи й творчі колективи. Людей цього типу відрізняє висока енергія, комунікабельність, здатність підкоряти сво­їй волі інших і направляти їх на рішення великих творчих завдань.

Ініціатор характеризується ініціативністю, енергійністю, осо­бливо на початкових стадіях рішення нових творчих завдань. Але, як правило, вони швидко остигають або перемикаються на рішення інших творчих завдань.

Творча діяльність учителя, на думку В. В. Краєвського, здій­снюється у двох основних формах: застосування відомих засобів у нових сполученнях до виникаючих в освітньому процесі педа­гогічних ситуацій і розробка нових засобів стосовно до ситуацій, аналогічних тим, з якими вчитель уже мав справу раніше.

У сучасній літературі педагогічна творчість розуміється як процес рішення педагогічних завдань у мінливих обставинах. Ви­рішуючи незлічиму кількість типових і нестандартних завдань, педагог так само, як і будь-який дослідник, будує свою діяльність відповідно до загальних правил евристичного пошуку: аналіз пе­дагогічної ситуації; проектування результату відповідно до ви­хідних даних; аналіз наявних засобів, необхідних для перевірки припущення й досягнення шуканого результату; оцінка отриманих даних; формулювання нових завдань.

Однак творчий характер педагогічної діяльності не можна звести тільки до рішення педагогічних завдань, тому що у твор­чій діяльності в єдності проявляються пізнавальний, емоційно-вольовий і мотиваційно-потребнісний компоненти особистості. Проте рішення спеціально підібраних завдань, спрямованих на

10

Творчість у педагогічній діяльності

розвиток тих або інших структурних компонентів творчого мис­лення (цілепокладання; аналіз, що вимагає подолання бар’єрів, установок, стереотипів; перебір варіантів, класифікація, оцінка й т. п.), є найважливішою умовою розвитку творчого потенціалу особистості педагога.

Часто сферу прояву творчості педагога мимоволі звужують, зводячи її  до нестандартного, оригінального рішення педагогіч­них завдань. Між тим творчість педагога не менше проявляється й при вирішенні комунікативних завдань, що виступають своє­рідним фоном і підставою педагогічної діяльності. У сфері осо­бистості педагогічна творчість проявляється як самореалізація педагога на основі усвідомлення себе творчою індивідуальністю, як визначення індивідуальних шляхів свого професійного росту й побудова програми самовдосконалення.

Моделі педагогічної творчості

(за В. А. Кан-Каликом)

Модель «Лідер». Педагог, який здатний висунути яскраву, цікаву, оригінальну педагогічну ідею й повести за собою весь педагогічний колектив. В ідеальному випадку таким педагогом повинен бути керівник школи. Але це може бути й просто твор­чий педагог, що за підтримки адміністрації здатний на таке роз­гортання колективної педагогічної творчості.

Модель «Генератор педагогічних ідей». Педагог, який створює нові й нові педагогічні гіпотези, породжені у власному досвіді, і негайно перевіряє їх на практиці навчання й виховання. При­гортає до себе увагу його дивна здатність самостійно виробляти свою педагогічну позицію, знаходити оригінальні педагогічні ходи, застосовувати й готові педагогічні рішення у всіляких ситуаціях.

Модель «Ентузіаст». Захоплений своєю діяльністю педагог, який не знає ані початку, ані кінця свого робочого дня. Він бук­вально захоплений своїм пошуком і захоплює ним дітей. Сила впливу його педагогічного ентузіазму досить значна.

Творчість педагога може виявитися у створенні нового методу педагогічної взаємодії вчителя й учнів або у відкритті нових і пер­спективних педагогічних можливостей уже відомих методів. Таке відкриття може виявитися в оригінальній інтерпретації існуючих раніше форм або прийомів, у їхньому переосмисленні.

Педагогічна діяльність і творчість

11

Подумайте над такими питаннями, проаналізуйте себе, по­працюйте над собою. 1.Чи спираєтеся Ви у своїй діяльності на психолого-педагогічну теорію або просто дієте на рівні здорового глузду, методичних рекомендацій і досвіду колег?

Якщо наукові психолого-педагогічні знання використовують­ся Вами недостатньо, постарайтеся позбутися цього недоліку. Прагніть те або інше рішення у своїй педагогічній практиці співвідносити з вихідними теоретичними передумовами. Це реально допоможе Вам знаходити правильні й цікаві рішення й стане Вашою власною потребою. Можливо, Вам для цього буде потрібно об’єднатися з кимось із колег.

2. Як Ви вважаєте, чи є у Вас власні педагогічні ідеї, концепції, які для Вас важливі та на які Ви спираєтеся в повсякденному житті?

Якщо виявите, що таких чітких уявлень про педагогічний про­цес поки немає, прагніть їх поступово формувати у власному педагогічному досвіді, залучаючи для цього й своїх колег.

3. Чи вважаєте Ви, що Ваше поточне педагогічне планування носить творчий характер?

Частіше задавайте собі питання, чому Ви вчинили саме так, а не інакше. Чим викликане саме таке педагогічне рішення у Вашій педагогічній практиці. Це розвиває творче педагогічне мислення.

4. Якою мірою Ваша творча діяльність припускає реальну спів­ творчість учня, його пізнавальну активність?

Прагніть розширювати коло творчих завдань учням. По суті, будь-яке завдання повинно бути творчим. Якщо Ваші завдан­ня орієнтують тільки на відтворюючу діяльність, змінюйте їх, надавайте їм творчої спрямованості.

5. Спробуйте відповісти на запитання, якою мірою й за якими параметрами Ваша педагогічна творчість узгоджується зі сти­ лем роботи Ваших колег?

Прагніть знаходити спільне в роботі з колегами в одному класі.

МоТиВація ПеДагога До ТВоРчосТі

Творчість може виникнути тільки за умови професійно-особистісної мотивації.

Установлено залежність між мотивацією людини та її  твор­чістю. Так люди, які помірковано або сильно зорієнтовані на успіх, проявляють середній рівень творчості. Ті ж, хто боїться невдач, рідко творчо підходять до виконуваної діяльності. Чим вище мотивація людини до успіху — досягненню мети, тим вище готовність до творчості. При цьому мотивація до успіху впливає і на надію, і на успіх: при сильній мотивації до успіху надії на успіх зазвичай скромніше, ніж при слабкій мотивації. До того ж, людям, налаштованим на успіх, які мають більші надії на нього, властиво уникати високого ризику.