2. Комунікативні вміння допомагають

-встановлювати педагогічно вмотивовані контакти з учнями, колективом, батьками, колегами, адміністрацією;

-регулювати міжособистісні стосунки учнів у первинному колективі , а також взаємини первинного колективу із загальношкільними.

3. Організаторські вмінні необхідні для

- організації себе і своєї діяльності;

-організації керування дитячими колективами, забезпечення їх розвитку;

-надання допомоги дитячим громадським організація;

-забезпечення педагогічно доцільної діяльності дитячих колективів;

-організації роботи з батьками, залучення громадськості на допомогу школі у вихованні дітей.

4. Дидактичні вміння, які допомагають

-пояснити учням зміст навчального матеріалу з урахуванням їх віку;

-керувати самостійною пізнавальною діяльністю учнів, сприяти розвитку у них потенційних інтелектуальних можливостей;

- оздоблювати школярів методами самостійної пізнавальної діяльності.

5. Перспективні вміння ( від лат. perceptio -сприймання, пізнання; чутливе сприйняття, розуміння і оцінка людьми соціальних об’єктів – інших людей, самих себе,груп та ін.), до яких належать;

-здатність проникати у внутрішній світ школярів, адекватно сприймати і розуміти психічний стан вихованців;

-спостережливість, що дає змогу розуміти реальний стан вихованцям в конкретній ситуації.

6. Сугестивні вміння (від лат. suggestio – навіюю) які проявляються у безпосередньому емоційно-вольовому впливі на вихованців з метою створення у них певного стану, спонукання до конкретних дій.

7. Пізнавальні (гностичні, дослідницькі) передбач.

-вивчення учнів, дитячого колективу, складання характеристик;

-вивчення нової психолого-педагогічної та іншої літератури, використання досягнень науки у практиці;

-аналіз передового педагогічного досвіду і його творче використання у власній практиці.

8. Прикладні вміння

-уміння творчого характеру – малювати, танцювати, грати на музичних інструментах, вишивати, ліпити, моделювати, плести та ін.;

-володіння технічними засобами навчання, комп’ютерною технікою;

9.Вміння в галузі педагогічної техніки.(Уміння керувати собою , мімікою, жестами, внутнрішнім самопочуттям);

-одягатися з урахуванням індивідуальних особливостей, прийнятого у суспільстві стилю, вимог культури та особливостей діяльності;

-володіти собою, оцінювати свої почуття у конкретній ситуації, психічний стан вихованців, обирати потрібну тактику дії відповідно до педагогічних завдань;

-володіти голосом, тоном, темпом, ритмом педагогічного мовлення;

-володіти мімікою і жестами;

-уміння ходити, стояти, сидіти;

-володіти навичками психотехніеи (вміння застосовувати знання про психіку людини для розв’язання практичних завдань);

Процес оволодіння педагогічними вміннями досить складний. Він триває у період отримання професійної освіти, а також у процесі практичної діяльності.

Усі ці педагогічні вміння відобжають зміст педагогічної діяльності, показують які напрямки

діяльності здійснює вчитель.

Педагогічна техніка – це вміння використовувати психофізичний апарат, як інструмент виховного впливу, це прийоми володіння собою (своїм організмом, настроєм,мовленням, увагою, уявою і прийомами впливу на інших (вербальними і невербальними засобами).

Критерії майстерності педагога

1. доцільність (за спрямованістю);

2. продуктивність ( за результатами);

3. діалогічність (характер стосунків з учнями)

4. оптимальність (у виборі засобів);

5. творчість (за змістом діяльності)

Рівні оволодіння майстерністю

1)Елементарний – у вчителя наявні лише окремі якості професійної діяльності. Це володіння для знаннями для виконання педагогічної дії, володіння предметом викладання.

2) Базовий – учитель володіє основами педагогічної майстерності ; педагогічної дії, гуманістично зорієнтовані, стосунки з учнями розвиваються на позитивній основі, добре засвоєно предмет викладання методично впевненої самостійно організовано навчально – виховний процес на уроці;

3)Досконалий – вчитель самостійно планує і організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи головним завданням розвиток особистості учня;

4)Творчий – характеризується ініціативністю і творчим підходом до орпгнізації професійної діяльності. Сформовано індивідуальний стиль професійної діяльності.

ІV. А.С.Макаренко значну увагу приділяв проблемам педагогічної майстерності. На його думку педагог – вихователь повинен відповідати певним вимогам:

• бути патиріотом своєї Батьківщини;

• мати добру загальноосвітню, професійну і педагогічну підготовку;

• бути ініціативним, активним, енергійним і життєрадісним, гуманним йі чуйним товаришем і другом, вимогливим до себе і вихованців;

• працювати творчо;

• уміти аналізувати свою роботу і вивчати досвід роботи товаришів;

• мати педагогічний такт.

• для того ,щоб стати хорошим педагогом треба багато працювати над собою.

Цитата: У «Педагогічній поемі»А.С.Макаренко писав про кращі якості педагога так:

«Те, що ми називаємо високою кваліфікацією,впевнене і чітке знання, уміння, майстерність, золоті руки, небелакучість, постійна готовність до роботи – ось що захоплює дітей найбільше. А коли у педагога немає цих якостей …коли він тільки вимагає від учнів, кричить на них, не знає навчального предмета, якому навчає учнів, буває дуже добрим, але свого діла не знає, - тоді у такого педагога все закінчується «браком» або «тиском».

Проблемні питання:

1. Як розуміти слова А.Макаренка:

«Учень вибачає своїм учителям і суворість, і сухість і навіть прискіпливість, але не вибачає погвного знання справи».

В.О.Сухомлинський. Вважав, що професія вчителя є особливою, близькою до науково- дослідної. Педагог має аналізувати факти, передбачити наслідки виховного впливу, інакше він перетвориться на ремісника.

Хороший педагог, на його думку повинен:

1.Любити дітей, відчувати радість від спілкуання з ними.

2.Має добре знати свій предмет.

3.Добре знати педагогіку та психологію.

4.Досконало володіти методикою викладання навчального предмета.

Про себе Сухомлинський писав: «Що було головніше в моєму житті? Без вагань відповідаю: любов до дітей»

«Від вчителя залежить, чим стане серце дитини – гарною квіткою чи сухою корою».

«Мудрість влади педагога – це велика творчість, глибоке, сердечне протикнення в світ дитячих думок і почуттів».

«Любов до дітей має поєднуватися із строгістю і вимогливістю»

«Робота вчителя – це робота серця і нервів»

Проблемні питання:

1. Як розуміти слова Л.М.Толстого: «Якщо вчитель поєднує любов до справи і до учнів він –досконалий вчитель»?

2. Чому професія вчителя – «найприкрасніша під сонцем»? Чиї це слова?»

Крім особистісних якостей педагогу потрібні знання педагогіки, психології, свого предмету і методики викл. предмету = Проф. компетен.

(Коменський)

Для здійснення усіх цих компонентів на основі вищезгаданих особистісних якостей у вчителя повинні сформуватися необхідні педагогічні уміння, які є основою для формування Педагогічної майстерності, що поєднує особ.риси, проф. знання та проф.уміння.

Педагогічна діяльність багатоаспектна, вона містить певні окремі компоненти. Зокрема :

• організаторський

• комунікативний

• конструктивний

• гностичний (або дослідницький)

Це вимагає відповідних умінь.

Які педагогічні уміння необхідні вчителю – вихователю?

1. Конструктивні вміння : забезпечують

-планування навчально – виховної роботи відповідно до навч.програм і планів;

-вибір доцільних форм і видів діяльності;

-вибір дієвих методів виховного впливу;

-планування перспективних напрямів керівництва дитячим колективом;

-здійснення індивідуального і диференційованого підходу до учнів.

2. Комунікативні вміння допомагають

-встановлювати педагогічно вмотивовані контанкти з учнями, колективом, батьками, колегами, адміністрацією;

-регулювати міжособистісні стосунки учнів у первинному колективі, а також взаємини первинного колективу із загальношкільним;

3. Організаторські вміння необхідні для

-організації себе і своєї діяльності;

-організації керування дитячим колективом, забезпечення їх розвитку;

-надання допомоги дитячим громадським організаціям;

-забезпечення педагогічної доцільної діяльності дитячих колективів;

-організація роботи з батьками, залучення громадськості на допомогу школі у вихованні дітей.

4.Дидактичні вміння, які допомагають

-пояснювати учням зміст навчального матеріалу з урахуванням їх віку;

-керувати самостійною пізнавальною діяльністю учнів, сприяти розвитку у них потенційних інтелектуальних можливостей;

-обговорювати школярів методами самостійної пізнавальної діяльності;

5. Перцептивні вміння (від лат. perceptio – сприймання, пізнання, чуттєве сприйняття, розуміння і оцінка людьми соціальних об’єктів – інших людей, самих себе, груп та інш.) до яких належать

-здатність проникати у внутрішній світ школярів, адекватно сприймати і розуміти психічний стан вихованців;

-спостережливість, що дає змогу розуміти реальний стан вихованця в конкретній ситуації;

6. Сугестивні вміння (від лат. suggestio – навіюю) які проявляються у безпосередньому емоційно – волблвому впливі на вихованців з метою створення у них певного стану, спонукання до конкретних дій.

7. Пізнавальні ( гностичні, дослідницькі) передбачає

-вивчення учнів, дитячого колективу, складання характеристик;

-вивчення нової психолого-педагогічної та іншої літератури, використання досягнень науки у практиці;

-аналіз передового педагогічного досвіду і його творче використання у власній практиці;

8. Прикладні вміння

- уміння творчого характеру – малювати, танцювати, гарти на музичних інструментах, вишивати, ліпити, моделювати, плести та ін.;

- володіння технічними засобами навчання, комп’ютерною технікою.

9. Вміння в галузі педагогічної техніки. (уміння керувати собою: мімікою, жестами, внутрішнім самопочуттям);

-одягатися з урахуванням індивідуальних особливостей, прийнятого у суспільстві стилю, вимог культури та особливостей діяльності;

-володіти собою, оцінювати свої почуття у конкретній ситуації, психічний стан вихованців, обирати потрібну тактику дій відповідно до педагогічних завдань;

- володіти голосом, тогом, темпом, ритмом педагогічного мовлення;

- володіти мімікою і жестами;

- уміння ходити, стояти, сидіти;

- володіти навичками психотехніки( вміння застосовувати знання про психіку людини, для розв’язання практичних завдань).

Процес оволодіння педагогічними вміннями досить складний. Він триває у період отримання професійної освіти, а також у процесі практичної діяльності.

Усі ці педагогічні вміння відображають зміст педагогічної діяльності, показують, які напрямки діяльності здійснює вчитель.