6. Основні вимоги до змісту роботи відповідно до структури

Структура (від латинського structura — побудова, розташування) випускної магістерської роботи — це взаємозв'язок, логічне розташування складових частин тексту, побудова, склад випускної магістерської роботи.

За структурою випускна магістерська робота містить наступні такі складові:

1. Титульний аркуш.

2. Завдання на магістерську роботу.

3. Анотація (на трьох мовах) вкладається в конверт, який вклеюється в роботу.

4. Зміст.

5. Вступ.

6. Основна частина роботи у вигляді розділів:

   0. - перший розділ з висновками до нього;

   1. - другий розділ (з висновками до нього);

   2. - третій розділ (з висновками до нього);

   3. - четвертий розділ (з висновками до нього);

   4. - п’ятий розділ (з висновками до нього).

7. Висновки та пропозиції.

8. Список використаної літератури.

9. Додатки.

Кожна складова частина роботи має своє призначення. Розділи повинні містити окремі параграфи, що випливають із назви розділу.

Розглянемо структуру роботи більш конкретно.

1. Титульний аркуш роботи. Титульний аркуш роботи (додаток В) містить найменування вищого закладу освіти, де виконана робота; прізвище, ім'я, по батькові магістранта; назву роботи; шифр і найменування спеціальності; освітньо-кваліфікаційний рівень, на який претендує магістрант; прізвище, ім'я, по-батькові наукового керівника, його посада, науковий ступінь та вчене звання, погодження кафедри у вигляді підпису завідувача, прізвище, ім'я, по-батькові завідувача кафедрою, його науковий ступінь та вчене звання, місто і рік.

2. Завдання на магістерську роботу (додаток Б). Завдання видається студенту після вибору та узгодження теми магістерської роботи. В ньому студент зазначає: тему, цільову установку та вихідні дані до роботи, її зміст, терміни поетапної здачі розділів та всієї роботи, а також після написання всієї роботи керівник пише короткий виснової на магістерську роботу.

3. Анотація (до 1,0 сторінки) включає: назву теми та об’єкт дослідження, короткий зміст роботи, кількість сторінок, таблиць, рисунків, додатків та літературних джерел, ключових слів.

Перелік ключових слів повинен охарактеризувати зміст магістерської роботи і мати від 5 до 15 слів (словосполучень) у називному відмінку.

Анотація пишеться на трьох мовах (додаток Г).

4. Зміст. Зміст (додаток Д) подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (в разі потреби).

Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використані маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік потрібно друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа — їх докладне розшифрування.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не скла­дають, а їх розшифровують у тексті при першому згадуванні (додаток Е).

5. Вступ. Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подається загальна характеристика роботи в рекомендованій нижче послідовності (наприклад додаток Є):

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовується актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подається коротка анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих магістрантом особисто.

Практичне значення одержаних результатів. Наводяться відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, тобто як їх можна використати в практичній діяльності. Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назви організації, в якій здійснена реалізація.

Апробація результатів роботи. Вказується, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах було оприлюднено результати досліджень, які викладені у роботі.

Особистий внесок магістранта. У випадку використання в роботі ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, магістрант зобов’язаний зазначити цей факт у роботі з обов'язковим визначенням конкретного особистого внеску у такій праці або розробці.

Публікації. Вказується, у скількох монографіях, статтях, наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати випускної магістерської роботи.

Обсяг і структура роботи. Зазначається з яких структурних частин складається робота, на скількох сторінках вона розміщена, скільки в роботі є рисунків, таблиць, додатків, кількість використаних літературних джерел.

Обсяг вступу 3-6 с.

6. Основна частина. Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Розділи основної частини містять:

— огляд літератури за темою та вибір напрямку дослідження;

— виклад загальної методики й основних методів досліджень;

— матеріали стажування чи практики;

— проведені теоретичні дослідження;

— аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури магістрант окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, він повинен назвати ті питання, які є невирішеними, і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми, навести коротке резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Магістрант обґрунтовує вибір напрямку досліджень, наводить методи вирішення завдань та їх порівняльні оцінки, розробляє загальну методику проведення дослідження.

У магістерській роботі розкриваються методи розрахунків, гіпотези, що розглядаються, викладаються результати власних досліджень автора, з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Магістрант зобов’язаний давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх додаткових досліджень, негативні результати, які зумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Основну частину роботи рекомендується поділити на п’ять розділів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади проблематики, що досліджуються» рекомендується викласти суть проблеми, що досліджується, ступінь її розробки, аналіз і узагальнення існуючих концепцій, дати критичний огляд наукових інформаційних джерел та нормативно-правової бази, розкрити теоретичні положення з організації і методології у відповідності до обраної теми дослідження, розглянути стан та розвиток галузі економіки і базових підприємств, організацій і установ.

Матеріали розділу необхідно ілюструвати цифровими даними відповідної галузі економіки України. Необхідну інформацію беруть з статистичних довідників, монографій, статей, наукових збірників. У висновках подають пропозиції щодо покращення ефективності роботи підприємства і фінансового стану зокрема.

У розділі розкриваються загальні теоретичні положення випускної магістерської роботи, економічний зміст об'єкту дослідження, його роль і місце в господарсько-фінансовій діяльності, а також вплив на результати роботи підприємства.

Надається характеристика нормативно-правових документів.

Перелік інструктивних та нормативних матеріалів доцільно подати у вигляді таблиці та винести в додатки.

У розділі подається критичний огляд літературних джерел по темі дослідження, на підставі чого обґрунтовується методика обліку, аналізу та аудиту. Студент опрацьовує навчальну та спеціальну літературу за темою дипломної роботи. Рекомендується критично оцінювати публікації вітчизняних та зарубіжних авторів у виданнях. Необхідно виявити науковий рівень та повноту розробки теми, остаточно, на підставі проведеного дослідження літературних джерел, обґрунтувати та сформулювати доцільність мети та задач дослідження.

Висновком по розділу є обґрунтування методики дослідження.

Перший розділ є теоретичною і науково-методичною основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які студент повинен викласти у подальших розділах випускної роботи магістра.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу магістерської роботи.

Другий розділ «Аналітична оцінка діяльності підприємства відповідно до теми і напрямків дослідження» присвячується критичній оцінці стану об’єкту дослідження, висвітлюються методологія і організація фінансового аналізу, недоліки та проблеми, які необхідно вирішувати для підвищення рівня і якості управління.

Рекомендована структура другого розділу:

- організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження;

- аналіз проблеми дослідження з урахуванням факторів позитивної та негативної дії;

- аналіз методів вирішення задач і їх порівняльна оцінка, визначення ступеня впливу на діяльність підприємства.

Так, в другому розділі одночасно з аналізом предмета дослідження необхідно вивчити діяльність об'єкта, для якого обґрунтовуються проектні рішення на основі статуту підприємства або положення відповідно до якого воно діє. Далі наводиться організаційна структура підприємства у вигляді рисунка та визначається форма її проектування. В цьому ж питанні наводиться економічна характеристика діяльності підприємства, яка розраховується на основі фінансової звітності підприємства за останні три або п’ять років. Показники господарської діяльності підприємства можна згрупувати у вигляді таблиці, розрахувати відносне та абсолютне відхилення, а потім зробити відповідні аналітичні висновки про зміни в господарській діяльності підприємства. При цьому під час проведення дослідження вихідними даними для аналізу є технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації підприємства (організації), а також статистична інформація державних і недержавних установ.

Наступні підпункти другого розділу повинні відображати аналіз теми дослідження та визначати основні проблеми, які з нею пов’язані. Виконуючи аналітично-дослідну частину, доцільно розробляти блок-схеми алгоритму аналізу показників, здійснювати розрахунок величини зміни аналізованих показників і визначати вплив факторів на них.

При розкритті визначених питань необхідно посилатись на заповненні форми первинних документів, облікових регістрів, фінансової звітності, (подається у додатках до випускної магістерської роботи) з використанням табличного та графічного матеріалу по тексту роботи.

Другий розділ є практичним дослідженням і має включати ґрунтовний аналіз визначеної проблеми на матеріалах (формах фінансової звітності) об’єкта дослідження, оформлені у вигляді аналітичних розрахунків, графіків, діаграм, рисунків, таблиць, які мають супроводжуватись відповідними аналітичними поясненнями та висновками, дозволять визначити ступінь важливості даної проблеми для підприємства, визначити основні проблеми даної теми та виявити базу для подальших обґрунтувань і надання рекомендацій щодо їх усунення.

Аналітична частина має завершуватись висновками, де у стислій формі наводяться результати проведеного аналізу і формулюються напрями розробок.

Обсяг другого розділу 30-35% від загального обсягу магістерської роботи.

У третьому розділі „Основні аспекти застосування інформаційних технологій в фінансово-кредитних установах (у фінансових підрозділах підприємств)” розкривається вміння та навички студента, щодо користування сучасними інформаційними технологіями.

Рекомендований план розділу „Основні аспекти застосування інформаційних технологій в фінансово-кредитних установах (у фінансових підрозділах підприємств)” та обсяг кожного з його пунктів наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

План розділу „Основні аспекти застосування інформаційних технологій в фінансово-кредитних установах (у фінансових підрозділах підприємств)”

Назва пунктів розділу	Рекомендований обсяг, стор.
1. Аналіз можливостей сучасних інформаційних систем у фінансово-кредитних установах (за темою магістерського дослідження)	4-5
2. Використання інформаційних систем у діяльності фінансово-кредитних установ (за темою магістерського дослідження)	5-6

Написання розділу необхідно починати з дослідження наявних готових рішень в галузі програмного та технічного забезпечення, яке спрямоване на вирішення задач ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової та інших видів звітності, здійснення аналізу фінансового стану фінансово-кредитних установ або підприємств, забезпечення діяльності банківських установ з платіжного та іншого обслуговування своїх клієнтів. Розглянути можливості використання інформаційних систем у галузі, яка стосується теми дослідження. Для цього студент, який здійснює дослідження, повинен використати наведений список рекомендованої літератури, а також фахові видання, періодичну літературу, Інтернет-джерела тощо.

При виконанні даного етапу дослідник вивчає технічні та економічні характеристики наявних технологій, ступінь автоматизації розв’язання необхідних завдань на підприємстві або у фінансово-кредитній установі. Необхідно дослідити переваги та недоліки використання кожної технології, простежити тенденції розповсюдження найбільш поширених готових рішень. Дослідник вивчає принципи вибору, вимоги, критерії, яким повинно відповідати апаратне та програмне забезпечення автоматизованих інформаційних систем, що застосовуються у галузі, яка досліджується.

На підставі зібраних даних необхідно скласти огляд сучасних автоматизованих інформаційних систем (АІС) у вигляді таблиці (див. Таблицю 2).

Таблиця 2.

Порівняльна характеристика АІС, що використовуються у галузі дослідження

Види вимог	АІС (програмно-апаратний комплекс)
	І	ІІ	ІІІ	...
Функціональні вимоги
Технічні вимоги
Комерційні вимоги
Ергономічні вимоги
Інші

В таблиці необхідно навести загальні характеристики кожної інформаційної системи з точки зору його призначення і характеру задач, що розв’язуються, відповідно до поставлених вимог. Рекомендується (якщо це можливо) проаналізувати не менше трьох автоматизованих інформаційних систем. В результаті проведеного аналізу необхідно визначити ту систему, яка буде найбільш прийнятною для розв’язання поставлених задач дослідження, обґрунтувати зроблений вибір.

В другій частині розділу, присвяченій використанню інформаційних систем, необхідно дослідити вплив об’єкта дослідження на структуру автоматизованої інформаційної системи, яка використовується, розглянути принципи створення і функціонування інформаційних систем у фінансово-кредитних установах (або на підприємствах) – принципи системності, сумісності, стандартизації та ефективності.

Автоматизована інформаційна система у фінансово-кредитній установі (або на підприємстві) має забезпечити наступні складові фінансової діяльності:

• об’єктивне відображення перебігу фінансових операцій;

• забезпечення точності облікової інформації, вивчення і аналіз існуючих інформаційних потоків і процесів оброблення фінансової інформації;

• поширення використання фінансової інформації на всіх організаційних рівнях управління;

• забезпечення інформаційної сумісності економічної інформації у різних системних підрозділах підприємства.

В цьому підрозділі також необхідно дослідити порядок використання АІС, розглянути діяльність автоматизованих робочих місць у цій системі, їх зв’язок; технології збереження економічної інформації у системі, порядок доступу до неї різними працівниками. Це можна зробити за наступною схемою:

1. Описати структуру комп’ютерної автоматизованої інформаційної системи, яка була обрана для подальшого дослідження.

2. Охарактеризувати АІС за такими ознаками:

- клас програмного забезпечення;

- призначення;

- група користувачів;

- об’єкт економічної інформації;

- спосіб реалізації функцій збирання та збереження інформації;

- комплексність виконання функцій системи, ступінь інтегрованості підсистем.

3. Описати типи даних у обраній системі, організацію збирання, збереження, передачі, відображення інформації у системі.

4. Скласти список незмінних даних для обраної системи.

5. Вказати перелік та порядок створення і використання первинної документації у системі.

6. Описати порядок формування звітності в результаті роботи АІС.

На закінчення розділу можна навести перелік звітних форм, що створюються в результаті роботи АІС, технологію формування звітності, описати місце і роль сформованої звітності для прийняття управлінських рішень.

Обсяг третього розділу 8-10% від загального обсягу магістерської роботи.

У четвертому розділі «Розробка та обґрунтування пропозицій відповідно до теми і напрямків, що досліджуються» магістерської роботи викладається суть організаційно-інформаційної моделі аналізу, її склад і зміст, пропонуються методики аналізу об’єкту за обраною темою дослідження. Основна увага магістранта повинна бути сконцентрована на впровадженні передових ефективних форм і методів аналізу, використанні сучасних комп’ютерних технологій.

У даному розділі роботи необхідно детально проаналізувати дані за обраною темою. Зміст розділу залежить від теми, розробленого плану та методики, яку обрано для дослідження на методичних засадах, визначених у теоретичній частині, на прикладі реальних матеріалів базового підприємства.

Важливими складовими розділу є: розрахунок впливу окремих факторів на зміну показників ефективності, виявлення резервів, обґрунтування варіантів управлінських рішень, прогнозування наступних змін у майбутньому. З цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, обробити інформацію базового підприємства, згрупувати її за суттєвими ознаками. Виявити певні напрямки змін та можливого розвитку економічного явища.

Аналіз показників за темою дослідження розглядається у взаємозв'язку з іншими показниками, котрі характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства.

Проведення економічного аналізу здійснюється на підставі аналітичних таблиць, які застосовують для наочного показу методики аналітичних розрахунків, отримання результатів аналізу, групування показників і виявлених резервів. Форму таблиць та їх майбутній зміст доцільно передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ.

Обов'язковим у процесі виконання розділу є проведення наукових досліджень і використання математичних методів та ЕОМ. Вони можуть бути використані для встановлення залежності зв'язків, оцінки впливу факторів, або як складова частина аналітичних розрахунків, оцінки ефективності.

Для проведення розрахунків і викладення матеріалу користуються стандартним програмним забезпеченням: текстовими редакторами, електронними таблицями, пакетом прикладних програм «Статграф» та комплексом інших прикладних програм.

Результати рішення аналітичних задач на ЕОМ наводять у додатках і описують по тексту випускної магістерської роботи.

Особливу увагу при написанні роботи слід приділити застосуванню в аналізі графічних методів (додаток Ж), які у поєднанні з комп'ютерною обробкою забезпечують достатню наочність результатів аналізу.

Весь матеріал розділу викладається у окремих підрозділах.

Кожен підрозділ має бути написаний за наступною схемою:

• вказується об’єкт та джерела аналізу;

• здійснюється аналіз, результати якого оформляється графіками та діаграмами;

• формулюються висновки.

У розділі подається оцінка досліджуваних показників звітного періоду та аналізується їх динаміка за декілька звітних періодів, встановлюються причини відхилень та формулюються відповідні висновки. Таким чином, дослідження проводиться від загального до конкретного, розглядаються узагальнюючі, підсумкові показники, а потім часткові. Виконуючи завдання оперативного аналізу (залежно від теми), проводять аналіз відповідних показників за короткі терміни часу періоди (добу, тиждень, місяць).

З метою виявлення закономірностей, тенденції розвитку явищ, що досліджуються, доцільним є проведення аналізу рядів динаміки за допомогою ЕОМ, на підставі якого здійснюється прогнозування показників на майбутнє.

Обов’язковим у дослідженні є використання методу деталізації економічних показників за структурними підрозділами, видами продукції (робіт, послуг), центрами витрат, центрами відповідальності, часовими періодами, окремими спеціальними ознаками і складовими (залежно від теми випускної магістерської роботи).

У цьому підрозділі необхідно зіставити фактичні показники досліджуваного явища базового підприємства з аналогічними показниками інших підприємств даної галузі, а також з середньогалузевими показниками. Доцільно здійснити порівняння з показниками кращих вітчизняних та зарубіжних досягнень за проблемами аналізу об`єкту дослідження. Необхідно широко використовувати інформацію зі спеціальних періодичних видань, статистичних довідників, а також оцінки експертів. Доцільно використовувати порівняння фактичних показників роботи підприємства з теоретично можливими даними.

За результатами аналізу обов’язково формулюються відповідні висновки та конкретні пропозиції щодо впровадження передового досвіду аналогічних підприємств в практику господарсько-фінансової діяльності базового (досліджуваного) підприємства.

Визначають фактори, котрі впливають на рівень економічних показників, подається кількісна оцінка їх впливу на відхилення від планових показників та динамічні коливання.

Для визначення впливу факторів необхідно застосовувати метод моделювання (детермінованого чи стохастичного), з використанням ЕОМ (мультиплікативні моделі, кореляційно-регресивний аналіз тощо). За результатами факторного аналізу слід сформулювати відповідні висновки.

З метою поглиблення аналізу та виявлення резервів необхідно розрахувати вплив на рівень відповідних показників не лише факторів першого порядку, а факторів другого та наступних порядків. Обов'язковим є визначення причин відхилень по показникам, факторам, прогнозування їх зміни в залежності від умов діяльності.

Обов’язковим є узагальнення практичного матеріалу, який розкрито у попередніх розділах, і на його підставі формулювання конкретних пропозицій щодо підвищення аналітичності обліку та удосконалення методики аналізу; виявити втрачені можливості, наявні резерви підвищення ефективності виробництва; розробити конкретні заходи, спрямовані на підвищення ефективності управлінської діяльності та роботи підприємства в цілому. Кожну пропозицію необхідно розглянути з точки зору її ефективності та впливу на результати діяльності підприємства .

Необхідно зазначити, що при виконанні розділу в цілому, не є обов’язковим дотримання суворо визначеної послідовності розрахунків та обґрунтувань, доцільним є використання різних моделей з метою дослідження динаміки розвитку явища, що досліджується та на підставі проведеного дослідження зробити висновки та внести пропозиції.

Сформульовані конкретні висновки, у вигляді:

• конкретизація пропозицій;

• вирішення проблеми, яка досліджена;

• отримані результати;

• переваги пропозицій магістранта;

• кількісна оцінка отриманого зафіксованого ефекту.

Четвертий розділ є відображенням прикладного характеру дослідження. Саме тому у ньому розкривається зміст запропонованих методик, котрі направлені на удосконалення управління об’єктом в цілому, та обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності окремих аспектів господарсько-фінансової діяльності та системи управління.

Обсяг четвертого розділу 20-25% від загального обсягу магістерської роботи.

П’ятий розділ випускної роботи магістра присвячений питанню стану охорони праці на підприємстві, оскільки вирішення проблеми охорони праці в сучасних умовах розвитку ринкових конкурентних відносин є одним із основних і надзвичайно складним питанням.

Матеріали для пункту «Стан охорони праці на підприємстві» студент збирає під час проходження переддипломної практики, а пише лише після опрацювання спеціальної літератури (законодавчих та нормативних-правових актів з охорони праці України, навчальних посібників, підручників, статей).

Рекомендовані складові даного розділу:

1. Нормативно-правове забезпечення охорони праці на підприємстві.

2. Аналіз стану охорони праці на досліджуваному підприємстві.

В першому питанні необхідно стисло викласти питання відносно актуальності проблем охорони праці та навколишнього середовища на сучасному етапі розвитку суспільства, зокрема у відповідній сфері виробництва, наприклад, при проведенні наукових досліджень.

Можна перелічити завдання, які витікають із законів України “Про охорону праці” та “Про охорону навколишнього середовища” і що стоять перед державою, конкретним підприємством чи установою; торкнутися питань про систему управління охороною праці та охороною навколишнього природного середовища, а також дослідити законодавчі, нормативні та інструктивні матеріали, що стосуються регулювання питань охорони праці на підприємствах відповідної галузі. Провести їх критичний огляд.

В другому питанні аналізується стан охорони праці на досліджуваному підприємстві. В залежності від того, яка тема роботи, приділяється достатньо уваги вивченню питань умов праці на підприємстві. Далі необхідно охарактеризувати приміщення, у якому розташоване це робоче місце. При цьому студент повинен:

1. Указати розміри приміщення, кількість робочих місць у ньому, підрахувати площу, яка приходиться на одне робоче місце, і зробити висновок про відповідність фактичних даних нормативним вимогам. При виконанні дослідних робіт, креслень, теоретичних розробок норма площі на одне робоче місце – не менше 4,5 м² [8,9], для користувачів ЕОМ – не менше 6 м² [10,11].

2. Указати поверх, на якому розташоване приміщення, та поверховість будинку.

3. Привести й обґрунтувати категорію з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог (НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. − Затвердж. наказом МНС від 03.12.2007, № 833).