Зміст

Вступ…………………………………………………………………….2

1.Поняття про ліс………………………………………………….........2

2. Компоненти лісу………………………………………………………………..3

3. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану…………………………………….6

4. Хід виконання практичної роботи………………………………….9

5. Приклад виконання завдання………………………………………10

Додатки…………………………………………………………………12

Література………………………………………………………………17

ВСТУП

Ліс – один із основних компонентів рослинного покриву України. Щоб пізнати природу лісу, осягнути прийоми ведення лісового господарства, необхідно засвоїти основні положення загального лісівництва.

Загальне лісівництво – це наука про закони життя і розвитку лісу як екологічної системи, про його відновлення і вирощування, про системи рубок, що застосовуються в сучасному лісовому господарстві України. Отже, це вчення про господарювання в лісі.

Одним із розділів загального лісівництва є лісознавство – вчення про природу лісу, класифікацію лісів і дослідження лісового середовища, і його вивчення готує базу знань про ліс для господарювання в ньому.

Вивчення предмету “Лісознавство” дозволить глибше пізнати специфіку ведення лісового господарства в Україні. Чим глибшими і більш різносторонніми будуть набуті лісівничі знання, тим успішніше будуть вирішуватись господарські й наукові проблеми.

Для виконання практичних завдань студент повинен мати уявлення про ліс та його компоненти, тому в роботі спочатку подається теоретична частина, наводяться визначення основних понять.

1. Поняття про ліс

Найпростіше, що ми розуміємо під поняттям “ліс” – це тип рослинного покриву Землі, представлений різними формами рослинності, головна роль належить деревним і чагарниковим породам, другорядна – трав’янистій рослинності. Ліс – це продукт природи і складова природи.

Лісовий кодекс дає наступне визначення лісу:

Ліс – це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та кущі, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов’язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.

Державний стандарт України ДСТУ-3404-96 подає повніше визначення лісу:

Ліс – елемент географічного ландшафту, який складається із сукупності землі, дерев, що займають панівне положення, чагарників, надґрунтового покриву, тварин та мікроорганізмів, що у своєму розвитку взаємопов’язані, впливають одне на одного і на довкілля.

Усі ліси на території України формують її лісовий фонд, є її національним багатством.

Характерні риси лісу:

1. Перевага деревних рослин і багатокомпонентність.

2. Значна тривалість життя складових компонентів лісу.

3. Різновисотність деревних порід. За висотою лісові дерева поділяють на 3 групи: дерева І величини – висота їх понад 25 м, дерева ІІ величини – висотою 10-25 м, дерева ІІІ величини висотою менше 10 м, сюди ж належать також і чагарники, найчастіше ліщина, бузина.

4. Суцільність поширення на значній площі.

5. Специфічність впливу на зайняту територію та оточуюче середовище, зокрема на силу вітру, на вологість лісових угруповань, світловий режим, на температуру повітря і ґрунту.

6. Особливість зростання дерев в лісі, що значно вирізняються їх формою крони, характером сучкуватості, очищення стовбура від сучків, за горизонтальною проекцією крони, протяжністю крони та іншими ознаками від тих дерев, що ростуть поза лісом.

Ознаки лісу є такі:

1. Наявність великої сукупності дерев, що ростуть на певній території;

2. Різноманіття складових лісу, тобто його компонентів, що взаємно впливають один на одного;

3. Велика густота стояння дерев і специфіка їх росту в лісовому середовищі, що проявляється через форму дерев і будову деревостанів;

4. Прояв явища диференціації дерев з віком в однорідних умовах середовища як результат боротьби за існування;

5. Природне зрідження лісу з віком.