2.3 Наслідки знищення Запорозької Січі

Незадовго перед руйнуванням Січі, козацький флот був переведений на Дунай. Турецький султан виділив козакам острів святого Юрія з Сулинським і Георгіївським гирлами Дунаю під Задунайську Січ, також видав клейноди – бунчук, булаву, печатку та корогву.

Руйнація Запорозької Січі та утворення Задунайської Січі, яка була непідконтрольованою Петербургу, призвело до того, що південно-західні кордони Російської імперії виявились беззахисними. Про це доповідав Потьомкін Катерині II 31 жовтня 1776 року.

Також частина козаків (близько 8 тисяч) емігрувала до австрійських територій. Для них було виділено землі в провінціях Банат і Бачка, що біля річки Тиси. Козаки заснували там Банатську Січ.

Така ситуація насторожила царський уряд. В умовах загострення відносин між росіянами та турками царська Росія намагалася схилити козацтво на свій бік. Це виражалося в тому, що у 1788 році царський уряд дозволив колишнім козакам-запорожцям створити Військо вірних козаків. Однак, попри це служити імперії погодилося тільки 12 тисяч колишніх запорожців.

Напередодні російсько-турецької війни 1768-1774 рр. коли питання про ліквідацію Січі було вирішене, Катерина II, закликаючи запорожців до війни, запевняла: « При першій нагоді Височайшу нашу милість усьому нашому вірному Війську Запорозькому низовому вчинемо». У цій війні запорожці взяли активну участь.

Після вдалих бойових дій під час війни з Туреччиною 1787-1791 рр. козаки сподівались на подяку. Вони прагнули відновити колишні козацькі вольниці але це не сподобалось царському урядові і вони виріши відправити козацьке військо подалі від України. У 1792 р. їм було дозволено осісти на Таманському півострові.

Ліквідація Запорозької Січі стала однією з головних подів XVIII століття. Із нею відходила в минуле козацька доба, яка назавжди залишиться в серцях українців.

Висновки

Друга половина XVIII століття стала вирішальною для долі Криму та півдня України. Запорізька Січ, яка виникла у середині XVІ ст. і проіснувала до 1775 р., була утворена запорізькими козаками на землях, які формально входили до складу Польщі, але фактично нею не управлялися. Вона була сформована як організація публічної влади всього запорізького козацтва, що виражала і захищала його інтереси і була засобом забезпечення, перш за все, загальносуспільних потреб, виконуючи функції оборони, управління і виховання. Згодом, в зв’язку з розшаруванням козаків за майновою ознакою, Запорізька Січ стала організацією політичної влади козацької старшини. Запорозька Січ являла собою малу модель незалежної держави зі своїми правами та законами. Запорозькі козаки майже три століття захищали свій рідний край від татарсько-турецьких загарбників. Завдяки Запорозькій Січі створювалися умови для розвитку культурного і економічного потенціалу українців. Разом із тим наявність Січі стримувала покріпачення селян, оскільки саме в запорозьких степах переховувались втікачі зі всієї України.

Якщо замислитися, то історія сучасної України залежить від Запорозької Січі, адже саме тоді зародились певні цінності та звичаї, які певною мірою присутні в серці кожного українця. Тому історію козацтва треба вивчати, досліджувати і не забувати.

Список використаної літератури:

1. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків/Д.І. Яворницький.–К.: Наукова думка, 1991р.– 391с.

2. Смолій В. А. Історія України /за ред. В.А Смолія – К.:Альтернатива, 1997р.– 416с.

3. Грушевський М. Історія української козаччини/ М. Грушевський – К.: Вітчизна – 1989р. №1-11.– 330с.

4. Лазарович M.B. Запорізька Січ— вільна козацька республіка/ М.В. Лазарович [ електронний ресурс] – режим доступу: http://pidruchniki.ws/14120110/istoriya/zaporizka_sich_vilna_kozatska_respublika

5. Ліквідація Січі [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.sich.in.ua/index.php?module=articles&act=show&c=1&id=12

6. Запорозька Січ/ Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. [ електронний ресурс] – режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Запорозька_Січ