4. Історія розвитку фінансового управління

З історичної точки зору, фінансовий менеджмент – досить молода наука і навчальна дисципліна, яка вперше заявила про себе наприкінці 90-х років XIX ст. у США. Хоча, слід зазначити, що окремі думки, які стосуються управління фінансами висловлювали в своїх роботах ще Ксенофонт і Арістотель.

Історію розвитку фінансового менеджменту доречно розглядати в залежності від основних напрямів дослідження (Таблица).

Першийетаппочинаєтьсяз одногоз найбільш ранніхрозробокз теоріїфінансів -методу аналізудисконтованогогрошового доходу, який був висунутийв 1938році для управлінняфінансамикорпорацій.

Таблица 1. Основныеэтапыстановленияфинансовогоменеджмента за рубежом

Етапи	Основні напрями досліджень	Основні дослідники
І етап (30-60рр. ХХ ст.)	Ціноутворення і модель оцінки фінансових активів	Дж. Б. Уільямс, Г.Марковіц, У. Шарн, Дж. Лінтнер, Я. Мойсин, М. Скоул, Ю. Фам, Б.Г. Малкіел
ІІ етап (60-80рр. ХХ ст.)	Ціна і структура капіталу фірми	Дж. Б. Уільямс, Д. Дюран, Ф. Модильяни, М. Міллер, Е. Альтман, М. Дженсен, У. Меклінг, Г. Дональдсон, С. Майерс, Дж. Линтнер, М. Гордон, Р. Літценбергер, К. Рамаснами
ІІІ етап (80-90рр. ХХст.)	Систематизація теоретичних основ фінансового менеджменту і проведення подальших досліджень	Ю. Бригхем, Л. Гапенскі, Дж. К. Ван Хорн, Б. Коллас, І.Ф. Лі, Д. І. Фікнерті
ІV етап (90рр ХХ ст.-даний час)	Подальший розвиток фінансового менеджменту в рамках стратегічного менеджменту	Р.Каплан, Д. Нортон, Л. Мейсел, К. МакНейр, Р. Ланч, К. Крос, К. Адамс, П. Робертс.

У 1952 році була розроблена теорія формування інвестиційного портфеля , в якій критерієм відбору певного виду інвестиційного портфеля виступають криві байдужості , що відображають ставлення інвестора до ризику і прибутковості . Згодом для простоти розрахунків ризику і прибутковості було запропоновано використовувати однофакторний моделі , де з сукупності діючих чинників виділяють один найбільш значимий.Роботи з оцінки інвестиційного портфеля послужили поштовхом для багатосторонніх досліджень у цій галузі фінансової теорії . Зокрема , були розроблені моделі та методи ціноутворення різних цінних паперів. Найвагомішим внеском у теорії ціноутворення цінних паперів вважається розроблена в 60- х роках XX століття модель оцінки дохідності фінансових активів .У ній при деяких обмеженнях центральне місце відводиться ринковим портфелем та відповідної йому при графічному представленні ринкової лінії . Залежно від місця розташування інвестиційного портфеля по відношенню до ринкової лінії робиться висновок про його ефективність .У середині 50- х років XX століття з'явилася пропозиція з метою оцінки майбутньої вартості активів взаємопов'язувати ціни фінансових активів та інформацію на ринку цінних паперів , що надалі виразилося в розробці гіпотези ефективності ринків , які залежно від форми їх ефективності були поділені на три групи.

На другому етапі становлення фінансового менеджменту велика частина досліджень відноситься до вивчення взаємозв'язку ціни і структури капіталу . При цьому особливу увагу було приділено участі позикових коштів у сукупному капіталі компанії або приватної особи. У ході додаткових досліджень було відзначено істотний вплив деяких інших факторів на вартість фірми ( агентські витрати , вартість ліквідації тощо).Дивідендна політика фірми , її розробка є істотною частиною теорії структури капіталу . У фінансовій теорії виділяють три основні підходи в обґрунтуванні оптимальної дивідендної політики: 1 ) теорія іррелівантності дивідендів , 2) теорія суттєвості дивідендної політики , 3 ) теорія податкової диференціації .

На третьому етапі становлення фінансового менеджменту ( 80- 90рр . ХХ століття ) основна увага приділялася об'єднанню окремих досліджень у цілісну науку , що відбувалося завдяки зусиллям таких вчених як Ю. Брігхем , Л. Гапенскі , Дж. К. Ван Хорн , Б. Колас та ін Ці дослідники не тільки об'єднали розрізнені дослідження , але і продовжили їх деякі напрямки.

Четвертий етап у розвитку фінансового менеджменту починається з 90- х років ХХ століття і триває до теперішнього часу. Фінансовий менеджмент стає невід'ємною частиною загальної системи стратегічного управління. В якості основних моделей подальшого розвитку фінансового менеджменту в рамках стратегічного розвитку підприємства слід виділити : системи збалансованих показників Нортона - Каплана і Л. Мейсель ; піраміду ефективності і систему ефективного розвитку та контролю за поточними показниками .

Розвиток фінансового менеджменту як науки в Україні почалося з 1990-х рр. У цей період вітчизняні теоретики і практики намагалися адаптувати західні методи управління фінансами для застосування в умовах економіки перехідного періоду. Сучасний етап формування фінансового менеджменту в Україні істотно відрізняється від західного. На сьогоднішній день неможливо виділити спільні для більшості підприємств завдань управління фінансами, адже рівень та професіоналізм управлінського персоналу на різних підприємствах однієї галузі може принципово відрізнятися, тому й методи, що застосовуються на них повинні бути різними. Загалом можна виділити такі проблеми становлення фінансового менеджменту на українських підприємствах:

- відсутні будь-які традиції управління фінансами, оскільки фінансовий менеджмент формувався стихійно;

- недостатній розвиток законодавчої та юридичної бази України;

- низька фінансова дисципліна;

- відсутність необхідної кількості кваліфікованих менеджерів і фахівців в управлінні фінансами компаній;

Врахування особливостей розвитку фінансового менеджменту в Україні, з урахуванням західного досвіду, дозволить побудувати якісну систему управління фінансами на вітчизняних підприємствах.