• Феноли є одним з найбільш поширених забруднень, що надходять у поверхневі води зі стоками підприємств. Скидання фенольних вод у водойми і водотоки різко погіршує їх загальний санітарний стан, роблячи вплив на живі організми не тільки своєю токсичністю, але і значною зміною режиму біогенних елементів і розчинених газів (кисню, вуглекислого газу).  Процес самоочищення водоймищ від фенолу протікає відносно повільно і його сліди можуть нестися перебігом річки на великі відстані, тому до скидання фенолвмісні стоки піддають достатньоїму очищенню. 

• За невеликими виключеннями, всі фенолові з’єднання тверді, а їх колір міняється від ясно-жовтого до червоного, коричневого або пурпурного.

• Феноли є одним з найбільш поширених забруднень, що поступають в поверхневі води із стоками підприємств нафтопереробною, сланцеперерабативающей, лісохімічною, коксохімічною, анілінокрасочной промисловості, в результаті лісосплаву, а також із стоками гідролізної промисловості (переробка нехарчової рослинної сировини целюлозно-паперовою і частково текстильною промисловості).

• В стічних водах промислових підприємств зміст фенолів може перевершувати 5-10 г/л при вельми різноманітних поєднаннях, при тому що гранично допустима концентрація фенолів в питній воді і воді рибогосподарських водоймищ складає 1 мкг/л.

• Особливо великі концентрації фенолу в стоках коксохимічесих заводів — до 20 г/л, а сучасний коксохімічний завод скидає в добу у водоймища до 4-10 т фенолу.

• Перевищення природного фону по фенолу може служити вказівкою на забруднення водоймищ. У забруднених фенолами природних водах зміст їх може досягати десятків і навіть сотень мікрограммов в 1 літрі.

• Вода водоймища набуває забарвлення, специфічного запаху карболу, покривається флуоресціюючою плівкою, що заважає природному перебігу біологічних процесів у водоймищі.

• При концентраціях 75 міліграм/л фенол гальмує процес біологічний очищення у водоймищі, при концентрації 0,01-0,1 міліграм/л в м’ясі риб з’являється неприємний присмак; неприємний смак і запах води зникають тільки при розбавленні фенолу до концентрації 0,11 міліграм/л.

• В поверхневих водах феноли можуть знаходитися в розчиненому стані у вигляді фенолятов, фенолят-іонов і вільних фенолів.

• Феноли у водах можуть вступати в реакції конденсації і полімеризації, утворюючи складні гумусоподобниє і інші досить стійкі з’єднання. В умовах природних водоймищ процеси адсорбції фенолів донними відкладеннями і суспензіями грають незначну роль.

• 2.Завдання і основні види комплексного глобального моніторингу океанів

Антропогенне навантаження на Світовий океан призводить до зменшення природної здатності морських екосистем до самовідтворення (самоочищення) та саморегулювання, особливо там, де складаються критичні умови для нормального функціонування цих екосистем.

Для збереження ресурсів Світового океану та забезпечення його нормального функціонування існує екологічний моніторинг

Екологічний моніторинг Світового океану - це спостереження за його станом з метою його контролю, прогнозу й охорони. Тобто три складові моніторингу: спостереження за факторами дії на морські екосистеми і за їх станом, оцінка фактичного стану Світового океану, прогноз його стану і оцінка прогнозного стану.

Для кращого функціонування системи екологічного моніторингу, для забезпечення повноти подачі інформації для розробки прогнозів та прийняття оперативних рішень у разі виникнення надзвичайних ситуацій необхідною та важливою умовою є створення системи комплексного глобального моніторингу Світового океану, тобто спостереження за всіма процесами, які проходять в морських екосистемах, механізмами поглинання, накопичення, трансформації та переходу забруднюючих речовин між компонентами водного середовища, реакцією біологічних об’єктів на зміни стану Світового океану.

Для цієї системи необхідно вирішити наступні завдання:

1. Виявити канали надходження та оцінити потоки забруднюючих речовин в біопродуктивних та чутливих екосистемах.

Найбільша загроза забруднення Світового океану стосується саме цих видів екосистем, тобто тих, які є недостатньо сильні та чутливі до забруднень, і чия продуктивність є найвищою.

2. Вивчити можливі негативні наслідки забруднення екосистем та зв’язки між рівнями накопичення забруднюючих речовин та екологічними змінами, які характерні для певних екосистем.

Для того, щоб приступити до проведення моніторингових досліджень, важливо і необхідно визначити, до яких саме наслідків може призвести забруднення морських екосистем.

3. Визначити критичні концентрації забруднюючих речовин, які можуть викликати порушення функціональних біологічних та біохімічних процесів.

Тобто необхідно визначити, яка кількість забруднюючих речовин (нафти, СПАР, важких металів, пестицидів та ін.) ще не викликає значних змін у функціонуванні Світового океану, а яка - призводить до порушення процесів, які забезпечують діяльність морських екосистем.

4. Побудова математичних моделей окремих екологічних процесів для прогнозу екологічної ситуації в океані в локальному, регіональному та глобальному масштабах.

Математичне моделювання має надзвичайно важливе значення для екології, оскільки воно дозволяє наочно спрогнозувати можливі наслідки того чи іншого впливу на екологічні системи.

Власне самого моніторингу Світового океану дає реальну картину стану океану та дає основу для контролю та захисту Світового океану від забруднення.

Він має вирішувати наступні завдання:

1. Визначення:

- джерел надходження забруднюючих речовин у Світовий океан; скидання стічних вод у морські екосистеми; поверхневі змиви забруднюючих і біогенних речовин у Світовий океан;

- техногенних аварії, що призводять до розливу рідких забруднюючих і небезпечних речовин;

- умов перенесення, міграції та перерозподілу забруднюючих речовин у водному середовищі;

2. Збір даних про стан антропогенних джерел емісії: потужність джерела викиду і його місце розташування.

3. Дослідження природного середовища Світового океану та ключових процесів, що в ньому відбуваються.

4. Фундаментальні дослідження процесів взаємодії океану й атмосфери, у тому числі, глобального характеру (парниковий ефект, обмін масою та енергією, біогеохімічний цикл вуглець-кисень й ін.).

• І зараз саме він поглинає додаткові кількості обсягів вуглекислого газу. Зрозуміло, що це впливає на морську біоту. А додаткове антропогенне та техногенне навантаження на Світовий океан утруднює нормальне протікання цих процесів і може призвести до фатальних наслідків.

• 5. Вивчення динаміки екосистем, морських біологічних ресурсів і виявлення нових районів промислу морепродуктів на основі оцінки біопродуктивності різних акваторій Світового океану, розвиток марикультури.

• 6. Дослідження будови й розвитку земної кори дна морів й океанів, прогноз й оцінка мінеральних ресурсів Світового океану.

• 7. Навігаційно-гідрографічне й гідрометеорологічне забезпечення виконання оборонних і народногосподарських завдань;

• 8. Дослідження природних та антропогенних надзвичайних ситуацій у морських акваторіях і прибережних районах (землетрусів, цунамі, пожеж, повеней, вивержень вулканів, розливів нафти тощо).

3. Організація спостережень за станом вод: