2. Поняття і склад правопорушення .

Правопорушення — це протиправне, винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке є особистісно або суспільно шкідливим чи небезпечним.

Склад правопорушення:

1. Суб'єкт правопорушення — фізичні та юридичні особи, що мають здатність і можливість нести юридичну відповідальність за свої протиправні дії (деліктоздатність).

2. Об'єкт правопорушення — це ті суспільні відносини, які регулюються й охороняються нормами права. Треба відрізняти поняття об'єкта правових відносин й об'єкта правопорушення. Якщо об'єктом правовідносин можуть бути різні матеріальні предмети й духовні цінності, то об'єктом правопорушення можуть бути лише суспільні відносини, що охороняються нормами права, а матеріальні предмети і духовні блага можуть виступати як предмет правопорушення.

3. Об'єктивна сторона правопорушення — це протиправні діяння (дія чи бездіяльність), його небезпечні або шкідливі наслідки та причинний зв'язок між діянням і його наслідками.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення — певне психічне ставлення суб'єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків. Таке ставлення відображається поняттям вини.

Залежно від інтелектуального та вольового змісту психічного ставлення особи до вчинюваного нею діяння закон поділяє вину на умисну і необережну.

— умисел як форма вини характеризується тим, що особа під час скоєння забороненого законом діяння усвідомлювала його протиправний характер, передбачала його небезпечні наслідки і бажала їх настання (прямий умисел) або передбачала можливість їх настання, проте ставилася до їх настання байдуже (замір побічний);

— необережність має місце тоді, коли особа передбачала абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх ненастання чи відвернення (протиправна самовпевненість) або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була та могла їх передбачити (протиправна недбалість).

Види правопорушень:

— злочин — це передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину;

— проступок — це суспільно шкідливе, винне, протиправне діяння, вчинення якого передбачає настання юридичної відповідальності. Види проступків: конституційний, дисциплінарний, адміністративний, цивільний.

1.16. Юридична відповідальність

Одним із основних засобів забезпечення правомірної поведінки та боротьби з правопорушеннями є юридична відповідальність.

3. Поняття , види та функції юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність – це передбачений нормативно-правовими приписами обов’язок правопорушника зазнати негативні юридичні наслідки за вчинення правопорушення.

Ознаки юридичної відповідальності:

1. Передбачена в нормативно-правових приписах.

2. Є обов’язком правопорушника зазнати негативні для себе наслідки.

3. Забезпечується державою.

4. Підставою застосування юридичної відповідальності є склад правопорушення.

5. Застосовується лише спеціально уповноваженими суб’єктами

6. Виконує охоронну, захисну, каральну, виховну функції.

7. Є одним із засобів державного примусу.

Функції юридичної відповідальності:

1. Запобіжна (охоронна).

2. Захисна (відновлювальна).

3. Каральна (штрафна).

4. Виховна.

Види юридичної відповідальності:

1. Конституційна, особливий вид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер, настає за вчинення конституційного правопорушення та знаходить свій вияв у передбачених конституційно-правовими нормами особливих несприятливих наслідках для суб'єкта конституційного делікту.

2. Кримінальна, полягає в застосуванні виду й міри кримінального покарання до винної у вчиненні злочину фізичної особи;

3. Адміністративна, полягає в накладенні на винних фізичних осіб (в окремих випадках — юридичних осіб), які порушили правила поведінки, що діють у сфері державного управління та інших урегульованих адміністративним законодавством сферах, адміністративних стягнень (штраф, втрати спеціальних прав, попередження та ін);

4. Цивільна, полягає в накладенні цивільно-правових стягнень (неустойки, штрафу, пені, відшкодування збитків) на фізичну чи юридичну особу за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, або за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення деяких особистих немайнових прав (честь, гідність, ділова репутація);