5. Види юридичних фактів

Юридичні факти – передбачені нормами права конкретні обставини, з настанням яких виникають, змінюються та припиняються правові відносини.

Види юридичних фактів:

- За юридичними наслідками:

а) правостворюючі, тобто такі факти, які зумовлюють виникнення правовідносин (наприклад, при досягненні певного віку суб'єкт має право брати участь у виборах депутатів);

б) правозмінюючі, тобто такі факти, які зумовлюють зміну правовідносин (наприклад, при переведенні працівника на іншу роботу змінюється коло його прав і обов'язків);

в) правоприпиняючі,  тобто такі факти, які зумовлюють припи­нення правовідносин (наприклад, при скасуванні державної реєстрації припиняється існування юридичної особи);

- За складом:

а) прості, тобто такі факти, які складаються з однієї життєвої по­дії або дії суб'єкта права, якого достатньо для настання юри­дичних наслідків (наприклад, написання заяви про надання щорічної відпустки);

б) складні, тобто такі факти, які складають певну сукупність окремих простих юридичних фактів, необхідних для настання юридичних наслідків (наприклад, пенсійні правовідносини можуть виникнути лише за наявності таких фактів, як досяг­нення певного віку, трудового стажу, рішення органу соціаль­ного забезпечення про нарахування пенсії);

- Залежно від реальності факту:

а) реальні,

б) нереальні (юридичні функції).

в) умовні (юридичні презумпції).

- За наявністю волі:

1. Дії:

- За їх відповідальністю законодавству:

а) правомірні,

б) неправомірні.

- За юридичною природою:

а) юридичні акти,

б) юридичні вчинки.

- За тривалістю:

а) триваючі, тобто такі факти, які складаються з безперервних юридичних дій або юридичного стану (наприклад, перебуван­ня у шлюбі, перебування на службі в органах внутрішніх справ).

б) одноактні, тобто такі факти, які складаються з одноразового акту їх виявлення (наприклад, купівля квитка, що дає право на проїзд у транспорті);

- За формою вираження:

а) позитивні,

б) негативні.

2. Події:

а) стихійне лихо.

Тема 8. Правопорушення та юридична відповідальність.

1. Поняття правомірної і неправомірної поведінки.

2. Поняття і склад правопорушення .

3. Поняття , види та функції юридичної відповідальності.

1. Поняття правомірної і неправомірної поведінки

Правомірна поведінка - це суспільно необхідна, бажана і допустима під кутом зору інтересів громадянського суспільства поведінка індивідуальних і колективних суб'єктів, що виявляється у здійсненні норм права, гарантується та охороняється державою.

До ознак правомірної поведінки різні автори відносять:

об'єктивну можливість і необхідність;

бажаність і допустимість;

відповідність інтересам громадянського суспільства;

гарантованість і охорону державою;

відповідність поведінки нормам права.

Правомірну поведінку суб'єктів можна диференціювати за різними критеріями, як-от:

за складниками юридичних фактів-юридичні вчинки та індивідуальні акти;

за формою реалізації права - додержання, виконання, використання, правозастосування;

за змістом правовідносин - здійснення суб'єктивних прав,

свобод, юридичних обов'язків, законних інтересів;

за формою вияву назовні - дія та бездіяльність;

за способом детермінації - активна і пасивна; за способом формулювання в нормативних актах - прямо і побічно передбачена правовими нормами.

Можна навести й інші підстави класифікації правомірної поведінки, серед яких слід звернути увагу на поділ правомірної поведінки залежно від активності суб'єкта: соціально активна; позитивна (звичайна); конформістська; маргінальна.

Наприклад, соціально активна поведінка суб'єкта має місце тоді, коли особа не просто спостерігає за ситуацією, а активно втручається з метою недопущення розвитку протиправних дій. Наприклад, особа робить спробу затримати крадія і доставити його у відділ міліції.

Позитивною чи звичною поведінкою можна назвати дії особи щодо постійного дотримання правил дорожнього руху незалежно від наявності працівника Державної автомобільної інспекції (ДАІ).

Конформістською є така поведінка особи, коли вона діє так, як це роблять інші. Наприклад, разом з іншими переходить на заборонений сигнал світлофора, тобто діє як і всі.

Маргінальною є поведінка під страхом відповідальності. Наприклад, особа не порушує правил дорожнього руху лише тому, що боїться працівника ДАІ, тощо.

Отже, правомірна поведінка є бажаною поведінкою для усього суспільства. Особи, що діють у межах активної і позитивної правомірної поведінки заохочуються з боку суспільства і держави. Виховання правомірної поведінки у громадянському суспільстві є важливим завданням правової держави, її органів, посадових та службових осіб.