
- •Тема 1 .Поняття теорії держави і права.
- •Тема 2. Загальна теоретична характеристика держави.
- •Тема 1 .Поняття теорії держави і права.
- •1.2. Методи пізнання держави і права
- •1) Загальнофілософські методи:
- •2) Загальнонаукові методи:
- •3) Загальнологічні методи:
- •4) Спеціально-наукові методи;
- •2.Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •1) Теоретико-історичні юридичні науки;
- •2) Галузеві юридичні науки;
- •Тема 2. Загальна теоретична характеристика держави.
- •Причини виникнення й основні теорії походження держави
- •Типологія та форми держави
- •Функції та механізм держави
- •Місце та роль держави в політичній системі.
- •Поняття та ознаки соціальної та правової держави.
- •Тема 3. Поняття, сутність та походження права
- •Основні теорії походження права
- •Місце права в системі соціальних норм
- •Принципи та функції права
- •Співвідношення об’єктивного та суб’єктивного права
- •Джерела права
- •Тема 4. Правові норми.
- •Види правових норм, їх класифікація.
- •II. Залежно від способу об'єктивації розрізняють звичаєві, гетерономні та автономні.
- •III. За юридичною силою норми класифікують
- •IV. За предметом правового регулювання розрізняють норми
- •V. За функціями у механізмі правового регулювання норми поділяють на:
- •VI. За функціями у процесі впливу на суспільство:
- •VII. За способом правового регулювання регулятивні норми класифікують на:
- •VIII. За характером норми класифікують на:
- •IX. За ступенем визначеності прав і свобод суб'єктів розрізняють:
- •XI. За методом правового регулювання розрізняють:
- •XII. За сферою дії розрізняють норми:
- •Структура норми права
- •II. За ступенем визначеності змісту гіпотези поділяють на:
- •II. За характером вміщених прав і обов'язків диспозиції класифікують на:
- •III. За характером вміщених прав і обов'язків диспозиції класифікують на:
- •IV. За наявністю зв'язку з іншими елементами норми можуть бути:
- •I. За призначенням:
- •II. За ступенем визначеності:
- •III. За сферою застосування розрізняють
- •IV. За складом санкції поділяють на:
- •V. За спрямованістю негативних наслідків:
- •Тема 5. Реалізація норм права
- •Застосування норм права як особлива форма його реалізації
- •Стадії процесу застосування норм права
- •Прогалини в праві та способи їх усунення
- •Правові колізії
- •II. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):
- •VI. За суб'єктами правового регулювання поділяють:
- •Тема 6. Система права і система законодавства
- •2. Співвідношення і взаємовплив системи права і системи законодавства
- •Систематизація законодавства та її способи
- •1) Інкорпорація;
- •Тема 7. Правові відносини
- •1) За галузевою ознакою (предметом правового регулювання)
- •3) За субординацією в правовому регулюванні
- •Суб’єктивне право і юридичний обов’язок: сутність і структура
- •Суб’єкти та об’єкти правовідносин
- •1. Фізичні особи:
- •1.1. Соціальні спільності:
- •2. Юридичні особи:
- •2.1. Приватного права:
- •2.2. Публічного права:
- •Підстави виникнення , зміни і припинення правовідносин
- •2) Юридичні (спеціальні):
- •Види юридичних фактів
- •Тема 8. Правопорушення та юридична відповідальність.
- •Поняття і склад правопорушення .
- •Поняття , види та функції юридичної відповідальності.
- •5. Господарська,
Правові колізії
Процес правового регулювання характеризується як встановлений нормативно вплив держави на суспільні відносини. Процес правового регулювання зумовлюється певними факторами та має певний ступінь ефективності. Ефективність правового регулювання залежить від несуперечності законодавства та наявності механізмів подолання колізій, що виникають між правовими приписами.
Юридичні колізії — це обумовлений системою об'єктивних та суб'єктивних причин різновид протиріч у сфері права, сутність якого виявляється у наявності розбіжностей між приписами нормативно-правових актів чи нормативних та інтерпретаційних актів, що спрямовані на регулювання однотипних суспільних відносин чи роз'яснення правових норм.
Юридичні колізії характеризуються наявністю особливостей, що зумовлюються особливою сферою їх прояву. А саме — це виявляється у зумовленості колізій системою об'єктивних та суб'єктивних факторів розвитку суспільства;
— належності до правової сфери суспільних відносин;
— суперечності між приписами нормативно-правових актів, що приймаються різними суб'єктами з різноманітних питань;
— суперечності між приписами нормативно-правових актів та нормами інтерпретаційних актів, що роз'яснюють їх положення;
— суперечливості норм, що регулюють однотипні суспільні відносини;
— наявності певних труднощів у процесі реалізації тих норм, які мають колізійний характер.
Багатоманітність та неоднозначність правових колізій зумовлює необхідність їх класифікації, що здійснюється за шістьма основними критеріями:
І. За характером причин, що породжують колізії, розрізняють:
а) правові колізії, що виникають внаслідок розвитку самих суспільних відносин (рівень економічного розвитку, розвинутість інститутів громадянського суспільства, наявність інститутів демократії);
б) правові колізії, що є наслідком дії суб'єктивних факторів (можливість знаходження соціального компромісу, боротьба за політичну владу, рівень правової культури населення, наукова обґрунтованість законодавства).
II. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):
а) колізії норм національного законодавства та норм міжнародного права;
б) колізії норм національного законодавства.
Колізії між нормами національного законодавства мають місце у процесі застосування різних за юридичною силою норм, тому можливими є наступні колізії:
1) між нормами конституції та конституційних законів;
2) між нормами конституції та звичайних законів;
3) між нормами конституційних та звичайних законів;
4) між нормами кодифікаційних та некодифікаційних актів;
5) між нормами законодавства федеративної держави та її суб'єктів;
6) між нормами законодавства суб'єктів федерації;
7) між нормами законів та підзаконних актів;
8) між нормами загальних, відомчих, місцевих та локальних підзаконних актів;
9) між нормами законів, підзаконних актів та актів місцевого самоврядування;
10) між нормами актів місцевого характеру.
Вирішення проблем подолання колізій у національному законодавстві потребує прийняття двох законів:
про нормативно-правові акти;
про загальні принципи організації місцевого самоврядування.
III. Колізії, що існують між нормами, які є рівними за юридичною силою (горизонтальні колізії). Вони виявляються між приписами, які:
а) містяться в одній статті нормативного акта;
б) містяться в різних статтях одного нормативного акта;
в) містяться в різних нормативно-правових актах.
IV. Колізії між структурними елементами норм права виявляються у формі колізій між гіпотезами, диспозиціями та санкціями правової норми, підкреслюючи складну структуру правового припису. Такі колізії усуваються лише шляхом внесення змін до статті нормативного акта.
V. За субстанціональним характером колізії виникають внаслідок протиріччя між нормами, що вміщуються у нормативно-правових актах, та нормами, що вміщуються в акті тлумачення. Як правило, ці колізії виникають внаслідок неправомірного звужувального чи розширювального тлумачення та усуваються лише шляхом скасування інтерпретаційних норм.