
- •Тема 1 .Поняття теорії держави і права.
- •Тема 2. Загальна теоретична характеристика держави.
- •Тема 1 .Поняття теорії держави і права.
- •1.2. Методи пізнання держави і права
- •1) Загальнофілософські методи:
- •2) Загальнонаукові методи:
- •3) Загальнологічні методи:
- •4) Спеціально-наукові методи;
- •2.Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •1) Теоретико-історичні юридичні науки;
- •2) Галузеві юридичні науки;
- •Тема 2. Загальна теоретична характеристика держави.
- •Причини виникнення й основні теорії походження держави
- •Типологія та форми держави
- •Функції та механізм держави
- •Місце та роль держави в політичній системі.
- •Поняття та ознаки соціальної та правової держави.
- •Тема 3. Поняття, сутність та походження права
- •Основні теорії походження права
- •Місце права в системі соціальних норм
- •Принципи та функції права
- •Співвідношення об’єктивного та суб’єктивного права
- •Джерела права
- •Тема 4. Правові норми.
- •Види правових норм, їх класифікація.
- •II. Залежно від способу об'єктивації розрізняють звичаєві, гетерономні та автономні.
- •III. За юридичною силою норми класифікують
- •IV. За предметом правового регулювання розрізняють норми
- •V. За функціями у механізмі правового регулювання норми поділяють на:
- •VI. За функціями у процесі впливу на суспільство:
- •VII. За способом правового регулювання регулятивні норми класифікують на:
- •VIII. За характером норми класифікують на:
- •IX. За ступенем визначеності прав і свобод суб'єктів розрізняють:
- •XI. За методом правового регулювання розрізняють:
- •XII. За сферою дії розрізняють норми:
- •Структура норми права
- •II. За ступенем визначеності змісту гіпотези поділяють на:
- •II. За характером вміщених прав і обов'язків диспозиції класифікують на:
- •III. За характером вміщених прав і обов'язків диспозиції класифікують на:
- •IV. За наявністю зв'язку з іншими елементами норми можуть бути:
- •I. За призначенням:
- •II. За ступенем визначеності:
- •III. За сферою застосування розрізняють
- •IV. За складом санкції поділяють на:
- •V. За спрямованістю негативних наслідків:
- •Тема 5. Реалізація норм права
- •Застосування норм права як особлива форма його реалізації
- •Стадії процесу застосування норм права
- •Прогалини в праві та способи їх усунення
- •Правові колізії
- •II. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):
- •VI. За суб'єктами правового регулювання поділяють:
- •Тема 6. Система права і система законодавства
- •2. Співвідношення і взаємовплив системи права і системи законодавства
- •Систематизація законодавства та її способи
- •1) Інкорпорація;
- •Тема 7. Правові відносини
- •1) За галузевою ознакою (предметом правового регулювання)
- •3) За субординацією в правовому регулюванні
- •Суб’єктивне право і юридичний обов’язок: сутність і структура
- •Суб’єкти та об’єкти правовідносин
- •1. Фізичні особи:
- •1.1. Соціальні спільності:
- •2. Юридичні особи:
- •2.1. Приватного права:
- •2.2. Публічного права:
- •Підстави виникнення , зміни і припинення правовідносин
- •2) Юридичні (спеціальні):
- •Види юридичних фактів
- •Тема 8. Правопорушення та юридична відповідальність.
- •Поняття і склад правопорушення .
- •Поняття , види та функції юридичної відповідальності.
- •5. Господарська,
Місце права в системі соціальних норм
Соціальні норми - це загальні правила поведінки людей у суспільстві, що зумовлені об'єктивними закономірностями, є наслідком свідомої вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечується різноманітними засобами соціального впливу.
Залежно від способу їх утворення й забезпечення соціальні норми класифікують як: юридичні;
моральні; корпоративні (громадських організацій, політичних партій, інших об'єднань громадян);
звичаї чи традиції.
Залежно від сфери соціальних відносин, що регулюються нормами, їх поділяють на: економічні; політичні; сімейні; релігійні; етики та естетики; організаційні; соціально-технічні.
Юридичні (правові) норми - загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, що встановлені (санкціоновані) державою, охороняються, захищаються і гарантуються нею та містяться в нормативно-правових актах.
Моральні норми - правила поведінки, що базуються на моральних поглядах суспільства на добро і зло, справедливе й несправедливе, гуманне й негуманне, а забезпечуються насамперед внутрішньою переконаністю та силою громадської думки.
Корпоративні норми - правила поведінки, що установлюються й забезпечуються політичними партіями, громадськими організаціями та іншими об'єднаннями людей.
Звичаї чи традиції - правила поведінки, що історично склались і увійшли (перетворились) у звичку людей.
Аби показати, що право є особливим видом соціальних норм, слід порівняти ознаки правових та інших соціальних норм.
Такі правові норми, що у своїй сукупності утворюють право:
- виникають разом із виникненням держави;
- встановлюються чи санкціонуються державою;
- виражають волю керівної частини суспільства;
- утворюють внутрішньо узгоджену цілісність, єдність (систему права);
- існують у суспільстві як одна система норм;
- формулюють правила поведінки у вигляді прав та обов'язків;
- правила поведінки формально визначені за змістом;
- мають певні форми зовнішнього виразу;
- мають точно визначені межі дії;
- забезпечуються державним примусом та іншими засобами.
Інші соціальні норми, що утворюють систему соціального регулювання:
- існують у будь-якому суспільстві;
- встановлюються чи санкціонуються іншими суб'єктами;
- виражають волю різноманітних частин населення;
- можуть існувати й безсистемне, не будучи внутрішньо узгодженими;
- існують здебільшого у вигляді декількох відносно самостійних систем нормативного регулювання;
- виражаються не тільки через права та обов'язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла тощо;
- зазвичай позбавлені формальної визначеності;
- можуть виражатись у будь-яких, не завжди фіксованих, формах;
- не завжди мають точно визначені межі дії;
- забезпечуються звичкою, внутрішнім переконанням, моральним, громадським впливом та іншими позадержавними засобами.
Отож, право, як особливий вид соціальних норм, відрізняється від інших соціальних норм взаємозв'язком із державою, напрямками впливу на суспільні відносини.