1 Які несприятливі явища для с/г угідь.

*посухи і суховії, *хуртовини і холодні вітри, * пилові бурі, * вітрова ерозія.

Посуха- поєдн.нестачі опадів і підвищення випаров.,які спричиняють невідповідність між потребою р-н у волозі і надходж. її з гр.,що веде до зниження врожаю. (атмосферна –до 200дн. , грунтова , загальна.)

Суховії – сухий гарячий вітер, виникають на перефирії антициклону внаслідок трансформації повітр.мас, переважно при Сх,Пд-Сх, Пн вітрах при них відбирається інтенсивність випаров.вологи з поверхн.гр.(степ.юокр.р-н лісостепу)

Хуртовині вітри- вітри зимового періоду,мають шв.вітру понад 5-10м/с, підхоплюють і переносять маси снігу.

Холодні вітри- пов.маси темп.яких нижча від середньоар. темп.пов.для даного р-ну і вдану пору року.

Пилові бурі- катаст.прояв вітр. ероз.гр.,найчастіше бувають в степу(Пд-Сх ч-на),виникають при велик.швидк.вітру 12-15м/с,(велика розорюваність терит.,посуш.клімату, сухий грунт, тривалий бездощовий період)

Вітрова ерозія(дефляція)- вимивання верхнього шару грунту(видування, засипання)

2 Фіз.Та метереолог. Х-ки суховійних вітрів.

*низька відносна вологість(до 30%) * висока температура пов.(<25⁰) * швидк.вітру понад 5м/c на висоту флюгера * випаров.з відкритої водної поверхні більше 8мм в добу * сер.к-ть днів затеплий період25-30 днів, а в зимні роки 50-60 днів.

3 Види посух. Метеор. Та фіз. Властив.

1)атмосферна- тривала відсутн.опадів 10-200днів.

*надмірне надходж.сонячн.радіації за добу в сер.на 4-7%більше, за сер.багаторічну величину.

*темп. на 2-4⁰за місяць більша за серед. багатор.

*повторюваність від 4 до1 року в кожні 10 років

2)грунтова- нестача опад.при збільш.сумарному випаровуванню на посівах з порушеною агротехнічною (невдалі поредники, шаблоний обробіток грунту, внасл.надмірних доз)

4 При яких показниках відбуваються хуртовинні вітри

Хуртовинні вітри – це вітри зимового періоду, що мають швидкість понад 5-10м/с. Це можливо за умови, що сніг сухий і окремі сніжинки не злипаються

5 Показники для визначення холод.вітрів

*t нижча від середньоріч.t пов.даного р-ну і вдану пору року.

*спричиняє перехолодження і обезводнення тканин р-ну, призв.до загибель.

*загибель врожаїв в садів і ягідників, якщо час дії збіг.із цвітінням.

*вимирзання озимих посівів.

*при них дії можуть виникати заморозки радіаційний заморозок.

6 Різниця між ОК і ГТК.

К=ОС/І, ОС- сер.к-ть опадів, І-максим.можливе випаров.

Полісся-1,33-1,1; Степ-0,67-0,33-0,25-0,1; Лісостеп-1,0-0,9;

ГТК=ƩО*10/ƩТ , ƩО- опади за 05-07; ƩТ- сума серед.t за ці місяці, надмірна зона зволож. ГТК>1,5, помірна 1,1-1,5, недостат. 0,8- 1,0, сухий 0,5-0,7, пустелі<0,5

7Скільки агролісомеліоративних районів на території України виділяє Б.Й. Логгінов?Вирішальні показники при визн.агролісомеліор. р-ну.

На основі багаторічних даних метеорологічних станцій, ґрунтових досліджень Українського НДІ землеробства та Ук­раїнського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації вся територія України поділена на 15 агролісомеліоративних райо­нів [41]. Ґрунтово-кліматична характеристика районів наведена в табл. 4.3.

В адміністративно-територіальному плані названі райони • включають (районування проводиться з півдня і південного сходу на північний захід):

район І — Нижньодніпровські піски в Цюрупинському, Го-лопристанському і Каховському районах Херсонської області;

район II — Присивашшя, берегова смуга Азовського моря і Каркинської затоки Чорного моря як з боку Херсонської і За­порізької областей, так і з боку АР Крим;

район III — опоясує район II з півдня в АР Крим, а з півночі в Запорізькій і Херсонській областях з виходом в Херсонській і Одеській областях на узбережжя Чорного моря;

район IV — південна третина Одеської області, південна по­ловина Миколаївської та Запорізької областей, північна части­на Херсонської, південні райони Дніпропетровської і централь­но-степові АР Крим;

район V — центральна частина Одеської області, північна ча­стина Миколаївської, південна половина Кіровоградської, північно-східна Запорізької, південна половина Донецької об­ластей, а також Дніпропетровська область (за винятком північно-східних районів);

район VI — північно-східна частина Луганської області;

район VII — Донецький кряж на північному сході Донецької та півдні Луганської областей;

район VIII — північно-східний байрачний Степ — північні райони Дніпропетровської і Донецької областей, південно-східні райони Харківської і західні райони Луганської облас­тей;

район IX — лівобережний Лісостеп в межах Харківської, Полтавської, Сумської, південної частини Чернігівської і східних частин Київської та Черкаської областей;

район X — правобережний Лісостеп в межах Київської, Чер­каської, північної частини Кіровоградської і Одеської областей, східної половини Вінницької області та південні райони Жито­мирської області;

район XI — західний Лісостеп, у який входять Хмельницька і Тернопільська області, західна половина Вінницької, північна половина Львівської, а також частково Чернівецька, Івано-Франківська, Волинська і Рівненська області;

район XII — східне Полісся в межах північно-західних районів Сумської, північної половини Чернігівської і Київської областей;

район XIII — західне і центральне Полісся — Волинська, Рівненська, Житомирська (північні райони) області;

район XIV — гірська і передгірська зони Карпат в межах За­карпатської, Івано-Франківської і Чернівецької областей, а та­кож південні райони Львівської області;

район XV — гірська і передгірська зони Криму.

*ступень зволоження(баланс і забезпеч.вологи)

*теплові ресурси

*грунтові умови, тобто на основі даних метереолог.станцій, гр.досліджують і агролісомеліорації под..на 15 р-нів.