ЗМІСТ

Зміст………………………………………………………………………………..1

Тема: Латиноамериканська асоціація інтеграції «Меркосур»

ВСТУП……………………………………………………………………………….2

1.Теоротичні підходи до аналізу міжнародної економічної інтеграції …………3

1.1. Поняття і сутність міжнародної економічної інтеграції……………………..3

1.2. Причини і форми міжнародної економічної інтеграції ………………………4

1.3. Тенденції розвитку світового господарства та економічної інтеграції ……15

2.Експортно-імпортні відносини країн МЕРКОСУР на

світовому ринку……………………………………………………………………22

2.1. Аналіз розвитку та етапи формування МЕРКОСУР………………………...25

2.2. Членство в інтег.аційного об’єднанні МЕРКОСУР…………………………44

2.3. Організаційна структура МЕРКОСУР…………………………………….....48

3.Історія створення МЕРКОСУР……………………………………………….....49

3.1.  Цілі та організаційна структура МЕРКОСУР………………….……………49

4.Зовнішня політика МЕРКОСУР…………………………………………….......54

4.1.Перспективи та проблеми МЕРКОСУР………………………………….…...63

Висновок…………………………………………………………………………....72

Список використаної літератури………………………………………….………73

Тема: Латиноамериканська асоціація інтеграції «Меркосур»

ВСТУП

Економічна інтеграція — об'єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв'язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів у межах держави. Економічна інтеграція — форма інтернаціоналізації господарської діяльності (виробництва), зближення та поглиблення взаємодії національних економік. Вона зумовлена зростом продуктивних сил, підвищенням рівня усуспільнення виробництва та науково-технічною революцією. Економічна інтеграція виявляється у державних формах об'єднання країн.

В даний час у світі нараховується близько 20 міжнародних економічних об´єднань інтеграційного типу в основних регіонах і на континентах земної кулі. Серед численних інтеграційних угруповань можна виділити такі: у Західній Європі — Європейський союз (ЄС) і Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ); у Північній Америці — Північноамериканську асоціацію вільної торгівлі (НАФТА); в Азіатсько-тихоокеанському регіоні — Асоціацію Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС); в Азії — Асоціацію держав Південно-Східної´Азії (АСЕАН); у Латинській Америці — Латиноамериканську асоціацію інтеграції (ГАВКІТ) і «Меркосур»; в Африці — Економічне співтовариство держав Західної Африки (ЕКОВАС) і Митний, і економічний союз Центральної Африки (ЮДЕАК).

Найбільш чітко інтеграційні процеси проявилися в Західній Європі в другій половині XX ст. Шість країн (ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Голландія, Люксембург) у січні 1957 р. підписали Римській договір. Інтеграційна політика за задумом учасників договору була спрямована на створення сприятливих умов для економічного співробітництва господарюючих суб´єктів, на поступове зниження мита, на ввезення товарів, розвиток передумов для вільного переливу капіталу, послуг і робочої сили

1. Теоретичні підходи до аналізу міжнародної економічної інтеграції

1.1. Поняття і сутність міжнародної економічної інтеграції

Розвиток світових продуктивних сил на сучасному етапі все більш набуває характеру цілісності та безперервності їх національних елементів. Це обумовлює перевагу доцентрових сил у розвитку світового господарства та зростання відкритості національних економік, виступає каталізатором інтернаціоналізації господарського життя. Сучасний світовий економічний розвиток характеризується двома головними тенденціями. З одного боку, зростають, посилюються і домінують процеси міжнародної економічної інтеграції. Міжнародна економічна інтеграція як явище характеризується відсутністю будь яких форм дискримінації іноземних партнерів у кожній із національних економік, а як процес виявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами різних країн. А з іншого боку дані процеси проходять не прямолінійно, оскільки поряд з інтеграційними процесами в окремих регіонах світу мають місце й дезінтеграційні процеси, що викликані політичними, національними та релігійними причинами (наприклад, на євразійському просторі колишнього СРСР, у Центральній і Південно-Східній Європі, на Балканах та ін.).

Міжнародну економічну інтеграцію можна визначити як якісно новий етап розвитку і форму прояву інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування, переплетення всіх структур національних господарств.

У широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні можна тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів і кожній із національних економік. У такому плані міжнародна економічна інтеграція розглядається як найвищий рівень розвитку МЕВ. Як процес інтеграція проявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами – представниками різних держав. На мікрорівні вирізняють горизонтальну і вертикальну інтеграцію.

Горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу й отримання при цьому додаткового прибутку, і супроводжується виробництвом за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування.

Вертикальна інтеграція передбачає об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах. Розрізняють три форми вертикальної інтеграції:

1. інтеграція «вниз» (наприклад, приєднання заводу-виробника сировини чи напівфабрикатів до компанії, яка веде головне виробництво);

2. виробнича інтеграція «вгору» (наприклад, придбання сталеплавильною компанією заводу, що виробляє металоконструкції);

3. невиробнича інтеграція «вгору», що включає сферу розподілу.

На певному рівні розвитку мікроінтеграції виникають транснаціональні корпорації. Вони є найбільш інтегрованими мікроструктурами (зокрема, Chrisler, General Motors, Volkswagen, Toyota, Honda - вертикальна, a Exoon, Mobil, Texaco - горизонтальна інтеграція).

На рівні національних економік інтеграція розвивається на основі формування економічних об'єднань країн з тим чи іншим ступенем узгодження їх національних політик. Тут йдеться про явище економічного регіоналізму.