1. Вступ.

• викликати цікавість, оволодіти увагою аудиторії;

• встановити взаєморозуміння і довіру;

• підготувати аудиторію до слухання і сприймання промови.

2. Основна частина: виклад, доказ, заперечення:

• повідомити інформацію;

• довести свою точку зору;

• переконати аудиторію;

• закликати слухачів до конкретної дії.

3. Висновки:

• підсумувати сказане, зробити висновки;

• посилити інтерес до предмета промови;

• закріпити враження від промови.

На вступну частину рекомендується 10% всього обсягу виступу, основна частина – 80-85%, висновки -5%.

Основні передумови успіху виступу.

1. Цікавість виступу: інтерес слухачів зростає від однієї частини виступу до іншої.

2. Оратор повинен добре знати предмет мови, уяснити мету і завдання виступу, бути переконаним самому і переконати слухача в необхідності запропонованої теми.

3. Необхідно заздалегідь вибрати певний темп мовлення (100 слів за хвилину).

4. Знання аудиторії і правильна моральна, мовна, зовнішня поведінка оратора.

"Кілька заповідей ораторові" (Л.Нелюба, стор69).

1. Сперечайтеся чесно і щиро, не перекручуйте думок і слів товаришів.

2. Починаючи дискусію, ясно і чітко сформулюйте положення, котрі будете відстоювати, доводити. Ці тези повинні залишатися незмінними протягом усієї дискусії.

3. Пам'ятайте, що найкращим доказом чи спростуванням є точні і незаперечні факти.

4. Доводячи і спростовуючи, говоріть ясно, просто, чітко, точно. Намагайтеся говорити своїми словами.

5. Якщо доведено хибність думки, майте мужність визнавати правоту свого " противника ".

6. Закінчуючи виступ, підведіть підсумки, сформулюйте висновки.

Пам'ятайте, що головне в дискусії - аргументи, логіка, доведення. Міміка, жести, вигуки як аргументи не приймаються.

Досвідчений оратор розуміє, що аудиторія краще сприйматиме виступ, з більшим інтересом слухатиме його, якщо монолог переходить у діалог, але в діалог особливий, який веде сам виступаючий. У практиці ораторського мистецтва відпрацьовані прийоми, які не тільки оживляють розповідь, надають їй виразності, а й діалогізують монологічне мовлення. Це:

1. Питально-відповідний хід.

2. Риторичні запитання.

3. Цитати.

У класичних риториках в обов'язки оратора входило:

1. знайти, що сказати;

2. знайдене розкласти по порядку;

3. надати цьому словесну оптимальну форму;

4. закласти все це в пам'ять;

1. виголосити промову.

Основні етапи роботи над промовою:

• виникнення думок;

• упорядкування; словесне вираження;

• запам'ятовування;

• проголошення.

Дисципліна: українська мова (за проф. спрямуванням)

Спеціальність: 5.12010101«Лікувальна справа»

Тема: «Специфіка мовлення фахівця»

Кількість годин: 2

Знати: основні умови ефективного мовленнєвого спілкування, композицію публічного виступу;

Вміти: готуватися до публічного виступу, правильно сприймати фахову інформацію, володіти різними видами усного професійного спілкування.

План.

І. Опрацювання теоретичного матеріалу

ІІ. Виконання практичних вправ

ІІІ. Опрацювання питань самоконтролю

Література:

1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990.

2. Коваленко С. М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник.- Тернопіль: Мандрівець, 2007.- с.40-53.

3. Коваль А.Л. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1997. – С. 123-133.

4. Культура мовлення. Посібник для підготовки і проведення уроків. 10 клас / Упорядник Л. А. Бакала- Тернопіль: Мандрівець, 2002.- с.16-51.

5. Мовна культура укр.. ділового спілкування – Херсон: 1995

6. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. – Х.: Акта, 1997. – С. 77.

7. Нечволод Л. І., Паращич В. В. Риторика: Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. 10-11 класи.- Харків: Торсінг, 2004.- с.102.

8. Паламар Л.М. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997. – С. 61, 71, 83, 95, 104.

9. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.68-72.