3. Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною

напругою конденсаторів 6,3 і 10,5 кВ

Потужність КУ з номінальною напругою конденсаторів 6,3 і 10,5 кВ визначається по формулі

^Qв.к ^Qк.п ^Qн.к.ст ^,

Де _Q_н.к.ст – сумарна потужність встановлених низьковольтних ККУ.

Якщо при установці високовольтних ККУ залишається недокомпенсированая реактивна потужність Qнеск, то її компенсують за допомогою додаткових низьковольтних ККУ. Величину недокомпенсированой реактивної потужності визначають по формулі

^Qнеск ^Qв.к ^Qв.к.ст ^{, квар}

Контрольна робота № 2

1. Розробка схеми електропостачання підприємства

Схема електропостачання показує зв'язок між ДЖ та споживачами електроенергії підприємства.

Питання живлення електроенергією промислових підприємств вирішуються проектними організаціями разом з енергосистемою залежно від необхідної споживаної електроенергії, особливостей технології підприємства, перспектив розвитку електропостачання даного району та інших факторів.

Крім того, схема живлення підприємства також залежить від відстані до ДЖ, загальної схеми електропостачання даного району, величини необхідної потужності з урахуванням її зростання, територіального розміщення навантажень, необхідного ступеня надійності електропостачання, наявності на підприємстві власного ДЖ - заводської теплоелектроцентралі

(ТЕЦ).

1. Загальні відомості про джерела живлення в системах промислового електропостачання

До основних ДЖ підприємств належать енергосистема та . заводські електростанції. Крім того, на підприємствах застосовують агрегати гарантованого живлення (АГЖ), ДРП, ДЖ вторинних допоміжних ланцюгів.

Техніко-економічні показники енергосистем кращі, ніж у заводських електростанцій, які будують, якщо це технічно доцільно та економічно рентабельно, для сумісного виробництва теплової та електричної енергії у таких випадках: наявності відходів виробництва, придатних як паливо; при великому тепло-споживанні; особливих вимогах до електропостачання.

АГЖ використовують за наявністю ЕП особливої групи надійності як третє незалежне ДЖ. При невеликій потужності ЕП особливої групи застосовують АГЖ потужністю від 16 до

250 кВА.

ДЖ вторинних допоміжних ланцюгів живлять апарати захисту, сигналізації й управління комутаційних апаратів (вимикачів та інших апаратів з дистанційним управлінням).

У вихідних даних до курсової роботи ДЖ підприємства є енергосистема, а приймальним пунктом - ГПП. АГЖ не потрібні за відсутністю ЕП особливої групи надійності (дивися таблицю В.1). ДЖ вторинних допоміжних ланцюгів не проектуються.

1.2 Основні принципи побудови схем електропостачання промислових підприємств

Перший принцип — максимальне наближення ДЖ високої напруги до ЕУ споживачів, що приводить до мінімуму кількості мережних ланок і кількості проміжних трансформацій та комутацій.

Другий принцип — резервування живлення для різних категорій надійності має бути передбачене в схемі електропостачання (відмова від "холодного" резерву). Для цього всі елементи (лінії, трансформатори) повинні нести постійне навантаження в нормальному режимі, а в післяаварійному режимі при вимиканні пошкоджених елементів приймати на себе живлення залишених у роботі споживачів з урахуванням допустимих правилами для цих елементів перевантажень.

Третій принцип - наскрізне секціонування усіх ланок СЕП (шини ГПП, ПГВ, РП, вторинної напруги цехових ТП) з установленням на секційних апаратах пристроїв АВР.

Четвертий принцип - вибір режиму роботи елементів СЕП. Основним є роздільна робота елементів (ліній, трансформаторів), що призводить до зниження струмів короткого замикання (КЗ), застосування більш "легкої" та дешевої комутаційної апаратури, спрощеного РЗ.