4 Предмет філософії права за Нерсесянцем

В.С. Нерсесянц вважає, що предметом філософії права є право в його розрізненні та співвідношенні з законом. 

2 Предмет філософії права за Керімовим.

 Д.А. Керімов стосовно предмета філософії права доходить такого висновку: філософія права, з одного боку, органічно пов'язана з комплексом юридичних наук, а з другого - відрізняється тим, що виконує спеціальні гносеологічні функції, будучи теорією пізнання, логікою та діалектикою права, що розвивається.

3 Предмет філософії права за Гегелем.

У відповідності з цим предмет філософії права Гегель формулює наступним чином: "Філософська наука про право має своїм предметом ідею права - поняття права і його здійснення.

5 Поняття філософії права.

Філософія права — розділ філософії, що займається вивченням змісту права, його сутності й поняття, форм існування й цінності, ролі у житті людини, держави, суспільства.

 Філософія права вивчає світ права в його загальності й цілісності як його ейдетичний, значеннєвий зміст. Філософія права — це філософське вчення про право, яке відповідає на запитання, що виникають у сфері правового методу філософії. Вона зосереджується, насамперед, на виявленні змісту права, а також на обгрунтуванні розуміння цього змісту. За своїм статусом філософія права — комплексна, суміжна дисципліна, що знаходиться на стику філософії та юриспруденції. Філософія права відіграє дуже важливу, значну роль у правоохоронній діяльності співробітників ОВС.    Філософія права досліджує сенс права, його сутність і поняття, його основи та місце в світі, його цінність і значення, його роль у житті людини, суспільства й держави, в долях народів і людства.

8 Методологія філософії права за л. Петровою.

       У своїй монографії "Фундаментальні проблеми методології права" Л.В. Петрова зазначає, що "погляд на право як елемент людського буття у його цілості й граничності, атрибут людського духу є філософським розумінням права. Філософія права прагне знайти останній критерій істинного і хибного в праві. Вона є наукою, яка завжди претендує на те, щоб винести своє міркування про позитивне право. Очевидно, що під цим кутом зору питання права є важливими проблемами філософії, оскільки саме філософія пізнає суще (людське буття) у його цілості й граничності".

9 Методологія філософії права.

Методологія філософії права є вченням про синергетично сформований науково-інтегративний досвід, детермінанти якого формують модель філософії права з використанням відповідних методів і методик у межах природно-правового простору.

15 Сутність права за Д. Керімовим

Під сутністю права слід розуміти эдність тих внутрішніх необхідних;загальних і основних суттэвих і стійких правових явищ,єдність і взаємообумовленість яких визначає їх специфіку і закономірності розвитку в контексті інших соціальних сутностей і явищ

16 Явище у праві.

Явище - зовнішні форми,прояви сутності,вони є нестійкими,видозмінними і існують в часі.

1 питання

Объект философии права: государство и пра­во.

Предмет философии права:

1. предельные основания государства и права (политико-правового бытия);

2. смысл государства и права;

3. ценностные свойства государства и права;

4. методология познания государства и права.

Предлагаемые аспекты предмета философии права могут быть конкретизированы и представ­лены, например, таким образом:

- предельные основания юридического процесса, смысл юридического процесса, ценност-­ ные свойства юридического процесса;

- предельные основания правоотношений, смысл правоотношений, ценностные свойства правоотношений и т.д.

18.Пояття у праві

Під поняттям розуміють одну із форм,а по суті вищу форму відображення світу в системі пізнання;це синтезовані знання,як направлені на виявлення найбільш стійких суттєвих властивостей предмета або явища;це знання набуті в процесі людського мислення перевірені практикою суспільного буття,позбавлених особистих суб’єктивних переживань і уявлень,що набули значення і сприймаються однаково багатьма людьми або є базовими в системі людського мислення

20. Свобода як правова цінність

Свобода  є центральною проблемою філософії права. Ідея свободи багатозначна. Широко відоме визначення свободи, дане Б.  Спінозою пізніше розвинене Г.Гегелем  і Ф.  Енгельсом: «Свобода є пізнана необхідність». У цьому визначенні відмічено два важливі моменти:

1) пізнання необхідності і дія відповідно до неї;

2) пізнання закономірностей повсякденного і системного світів людини для узгодження своїх дій з об'єктивними законами природи і суспільства.

Важливим в розвитку поняття свободи є те, що розрізняють юридичну свободу і фактичну свободу.

Юридична (правова) свобода   це дозвіл здійснювати певні дії, не піклуючись про те, чи відповідає цей дозвіл діяти реальній можливості, тобто юридичне визначення залишається формальним, абстрагуючись від реальних умов її здійснення.

Фактична свобода  зводиться до можливості робити і вибирати те, що хочеш.

Таким чином, свобода і право нерозривно зв'язані. Вибір людини в найвідповідальніші моменти  це завжди правовий процес. Право захищає свободу вибору, пов'язану з благом кожної людини, і обмежує свавілля, направлене на утиск свободи інших.