- •Розробка родовищ корисних копалин. Промислова екологія
- •Огляд і класифікація методів вимірювання вологості
- •Аналіз факторів, що впливають на ефективність технологічного процесу видобування облицювального каменю з використанням бурових робіт
- •Дослідження морфологічного складу твердих побутових відходів міста житомира
- •Лабораторний практикум як важлива форма організації навчального процесу при вивченні дисципліни «Охорона праці»
- •Оцінка факторів, які впливають на ефективність видобування бутощебеневої сировини вибуховим методом в умовах діючих кар’єрів україни
- •Житомирський державний технологічний університет дослідження методу підрахунку об’ємів вилучених гірських порід за результатами проведення маркшейдерської зйомки
- •Аналіз речовинного складу та властивостей бурштину клесівського родовища
- •Проблеми і завдання акустичного контролю будівельних конструкцій з природного каменю
- •Акустичні методи неруйнівного контролю
- •Туристична діяльність та її реалізація в житомирській області
- •АнаЛiз умов застосування алмазно-канатного рІзання при розпилюванні кам’яних блоків на плити-заготовки
- •Цифрова фотограмМетрична станція «дельта» як інструмент моделювання гірничих об’єктів і маркшейдерського забезпечення кар’єрів декоративного каменю
- •Вплив параметрів системи розробки кар’єрів блочного каменю на вибір вантажотранспортного обладнання
- •Антропогенна перетвореність ландшафтних комплексів житомирщини як індикатор господарського використання та впливу
- •Поширення масштабів екологічної кризи як результат відносин людини і природи
- •Екологічні збитки від відкритих гірничих розробок
- •Використання статистичного аналізу для вивчення тріщинуватості масиву при визначенНі форм природних окремостей
- •Дослідження напрямків використання пірофілітових сланців кур’янівського родовища
- •Порівняльний аналіз технологічних способів відокремлення монолітів від масиву на родовищах високоміцних порід природного облицювального каменю
- •Дослідження впливу параметрів буропідривних робіт на якість гірничої маси в умовах розробки березівського родовища гранітів
- •Застосування методу поверхневого ущільнення порід з використанням вапна з домішками на робочих площадках кар’єрів іршанського гзк зат «кримський титан»
- •Дослідження впливу сезонних термічних напруг на продуктивність робіт на кар’єрах блочного каменю
Лабораторний практикум як важлива форма організації навчального процесу при вивченні дисципліни «Охорона праці»
У вищих закладах освіти незалежно від рівня акредитації предмет «Охорона праці» входить до циклу нормативних дисциплін професійної та практичної підготовки. Вирішення сучасних проблем охорони праці потребує належно підготовлених кадрів, формування у майбутніх фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра необхідних у їх подальшій професійній діяльності рівнів знань, умінь та навичок з правових і організаційних питань охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки, виробничої санітарії. Враховуючи головну мету курсу – запобігання професійним захворюванням, виробничому травматизму, аваріям, поліпшення умов праці, підвищення її продуктивності – необхідно наголосити на практичному аспекті підготовки, який неможливо здійснити без чітко організованих та тематично підібраних лабораторних робіт.
У деяких випадках наукове трактування поняття стає можливим лише після безпосереднього ознайомлення студентів з явищами, що вимагає їх відтворення самими студентами в ході виконання лабораторних робіт.
Лабораторні роботи мають бути тематично підібрані та спрямовані на поглиблення знань, набуття практичних умінь та навичок роботи з лабораторним устаткуванням та обладнанням, вимірювальними приладами, оволодіння методиками експериментальних досліджень у галузі охорони праці. Лабораторна робота повинна мати дослідницький характер, при цьому формуючи ту частину умінь та навичок, яка зазначена в освітньо-кваліфікаційній характеристиці. Лабораторні роботи дозволяють об’єднати теоретико-методологічні знання й практичні навички студентів у процесі науково-дослідної діяльності, перевіривши ступінь засвоєння теоретичних знань.
Проведення лабораторних занять потребує спеціально обладнаних, добре підготовлених навчальних лабораторій з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні установки, макети тощо). Інколи лабораторні заняття доцільно проводити безпосередньо на виробництві, в умовах реального професійного середовища (на виробництві, в науково-дослідному інституті). Звичайно при проведенні лабораторної роботи увагу звертають на досягнення основної дидактичної мети, розвиток вимірювальних навичок, навичок роботи з обладнанням, приладами.
Завданням лабораторного практикуму при вивченні дисципліни «Охорона праці» є набуття студентами практичних навичок контролю за станом умов праці, аналізу отриманих результатів та розробки інженерних заходів щодо їх поліпшення, здійснення зв’язку теорії з практикою.
Лабораторне заняття містить проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з роботи та його захист перед викладачем.
Під час виконання роботи у студентів формуються вміння спостерігати, порівнювати, зіставляти, аналізувати, робити висновки та узагальнення, самостійно проводити дослідження, користуватися різними прийомами вимірів, оформлювати результати у вигляді таблиць, схем, графіків тощо. Водночас у них формуються професійні вміння і навички користуватися різними приладами, апаратурою, системами та іншими технічними засобами у проведенні дослідів. У результаті проведення лабораторної роботи студент буде не лише знати, наприклад, методику дослідження виробничого середовища щодо виявлення небезпечних та шкідливих виробничих чинників, а й вміти користуватися апаратурою і приладами контролю, нормативними документами при оцінці стану умов праці за наслідками виконаних вимірів.
Т
©
Н.М. Каліновська,
2011
УДК 622.1
О.О. Кісєль, доц.
Житомирський державний технологічний університет
А.В. Кісєль, гол. інж.
Закрите акціонерне товариство “Західвибухпром”
