Дослідження морфологічного складу твердих побутових відходів міста житомира

Аналіз літературних джерел свідчить про різноманіття даних щодо складу твердих побутових відходів (ТПВ). Аналіз цих даних приводить лише до одного висновку, що морфологічний склад ТПВ ніколи не залишається натуральним. Він змінюється у часі та просторі. Це значить, що морфологічний склад ТПВ не тільки значно змінюється з часом, але й залежить від того, на якій конкретній території він збирається (регіон, місто, сільська місцевість тощо). Виникає необхідність у винайденні методики, що дозволяє об'єктивно й достатньо просто оцінити морфологічний склад ТПВ, які підлягають переробці.

У даний час відсутні теоретичні розробки, які визначають характеристики ТПВ та технологічні й конструктивні фактори систем, призначених для їх сортування, з одночасним впливом цих характеристик на потік ТПВ, що підлягають захороненню на полігонах.

Було проведено дослідження за використаною методикою, яка на сьогоднішній день не зареєстрована на території України, але вважається дійсною у розвинутих країнах світу. Морфологічний склад ТПВ визначає фізичні властивості й зумовлює подальшу схему підготовки та переробки відходів при утилізації. Це один з важливих параметрів, який характеризує особливість збирання і сортування передбачених схем переробки.

Проведення робіт з визначення морфологічного складу ТПВ проводилося за такою методикою. Дослідження з визначення морфологічного складу ТПВ на Житомирському міському санкціонованому звалищі були проведені за участю фахівців міської санітарно-епідеміологічної станції та спеціалістів КАТП-0628. Роботи проводилися у 4 сезони: зимовий (9–13 лютого 2009 р.), весняний (14–18 квітня), літній (19–23 липня) та осінній (1–5 листопада 2009 р.). Точки обиралися так, щоб у дослідні ділянки потрапили різні типи житла; населення з різним рівнем доходу. Для об'єктивності проведених досліджень контейнери на сміттєзбиральних майданчиках вибиралися випадково, сортуванню піддавався лише один з низки інших.

%

%

Р

© А.В. Ільченко, І.Г. Коцюба, 2011

ис. 1. Загальні дані морфологічного складу в теплий (квітень, липень) період 2009 р. в м. Житомирі

Роботи з сортування ТПВ проводили працівники КАТП-0628, а фахівці дослідження займалися зважуванням відсортованих компонентів відходів. Результати проведених досліджень наведені в діаграмах 1 (теплий період) та 2 (холодний період). Таким чином, були обчислені загальна маса кожного контейнера, їх морфологічний склад за процентним співвідношенням, щільність відходів у кожному контейнері (для м. Житомира середній об'єм контейнера, що закривається, ємністю 1,1 м³ – 0,77 м³) і їхнє середнє значення для 12 ділянок.

З рисунків 1 та 2 видно, що основну частину ТПВ за масою на дослідних ділянках у холодний і теплий періоди склали органічні відходи (31,4–34,0 %) з урахуванням їх 90–100-відсоткової вологості; макулатура становить 18,5–20,5 % у холодний період і 18,0–18,5 % у теплий; пластмаса становить 16,9–17,9 % у холодний період і 18,0–18,5 % у теплий. Такі відмінності, мабуть, пов'язані з тим, що в холодний період дослідження були проведені в жовтні та лютому, а в теплий – у квітні та липні. З настанням весни та літа збільшується як споживання прохолодних напоїв у пластиковій тарі, так і купівельний попит населення на продукти харчування. Як ми знаємо, в Житомирі на ринках і в торгових комплексах продукти пакують в основному в целофанову та пластикову тару.

Рис. 2. Загальні дані морфологічного складу в холодний (жовтень, грудень) період 2009 р. в м. Житомирі

Кількість скла коливається від 7,2–7,3 % у теплий період до 8,5–9,3 % у холодний від усієї маси ТПВ. Текстиль складає 0,1 % від усієї маси, і, як видно з таблиці, його кількість мало схильна до зміни в теплий і холодний сезони року. Показник будівельних відходів (кераміка, каміння) змінюється від 0,95 % у теплий період до 5,74 % у холодний. Вуличне сміття і його компоненти змінюються від 10,2–11,3 % у холодний період до 11,1–11,7 % у теплий. Інші компоненти (шкіра, кістки, гума) складають менше 1 % від усієї маси ТПВ. Проаналізувавши дані, видно, що усереднена щільність ТПВ по Житомиру коливається від 114,3 до 134,9 кг/м³. До 1990 р. в СРСР середня щільність ТПВ по впорядкованих житлових і громадських спорудах для міст з населенням більше 100 тис. чол. приймалася за 190 кг/м³, а по невпорядкованих житлових будинках – за 300 кг/м³, тобто усереднена щільність становила 245 кг/м³.

Слід зазначити, що для більш достовірного визначення морфологічного складу ТПВ дослідження необхідно проводити взимку, навесні, влітку, восени. При проведенні дослідницьких робіт потрібно перешкоджати доступу до контейнерів сторонніх осіб (для виключення вилучення з них вторинної сировини). Також дослідження морфологічного складу ТПВ необхідно проводити не рідше ніж один раз на 5 років. З викладеного вище можна зробити висновок, що морфологічний склад ТПВ зазнав значних змін у таких компонентах: збільшилася органічна частина відходів і пластмас; у частині утримання в ТПВ зменшилися компоненти макулатури (папір, картон); усереднена щільність ТПВ зменшилася майже на 100 кг/м³.

УДК 378.147.88:331.45

Н.М. Каліновська, пров. інж.

Житомирський державний технологічний університет