Ці ресурси умовно поділяють на такі групи:

- зброя і боєприпаси;

- спеціальні засоби;

- службові приміщення різного характеру (кабінети, караульні приміщення, збройові кімнати, стрілецькі тири, кімнати огляду);

- допоміжна техніка (автотранспорт, відео -, кіно -, фототехніка, засоби оперативного радіо - і телефонного зв'язку, комп'ютери тощо);

- засоби запобігання й захисту (охоронно-пожежна сигналізація, сторожові собаки, охоронне освітлення, телебачення та ін.);

- засоби забезпечення нормальної діяльності працівників (формене обмундирування, меблі, канцелярське приладдя, медикаменти, бланки документів, юридична і спеціальна література тощо).

Нарешті, останнє за послідовністю, але не за важливістю, забезпеченні діяльності служби безпеки інформаційними ресурсами. Насамперед слід визначити потребу і обсяги мінімуму інформації, без якої функціонування служби безпеки взагалі неможливе. Таку інформацію можна умовно поділити на три блоки ("Середовище функціонування підприємства" "Стан безпеки усередині підприємства'' і "Внутрішньо-організаційна діяльність служби безпеки"), після чого в рамках кожного блоку скласти перелік необхідних відомостей. Цей перелік буде довільним, якщо при його складанні керуватися одним принципом: будь-яка інформація реально мас "обслуговувати", "працювати" на реалізацію як мінімум однієї функції служби безпеки. Можна рекомендувати у зв'язку з цим відносити до цих блоків такі дані, які, зрозуміло, не можуть бути вичерпними.

До першого блоку "Середовище функціонування підприємства" за звичай належать відомості про підприємства-конкуренти, правоохоронні й контрольно-наглядові органи, ринкову кон'юнктуру, криміногенну ситуацію в регіоні, місце розташування підприємства, нормативні акти, що регулюють діяльність підприємства-засновника.

Другий блок "Стан безпеки усередині підприємства" містить відомості про:

- стан злочинності серед персоналу;

- наявність або відсутність комерційної таємниці;

- джерела (канали) і суми матеріального збитку, завданого підприємству;

- аналіз насильницьких злочинів, здійснених проти персоналу;

- ефективність роботи юрисконсульта (юридичної служби);

- співробітників підприємства, що мають доступ до конфіденційної інформації і пов'язані зі збереженням товарно-матеріальних цінностей;

- про місцезнаходження документації, що містить комерційну таємницю, і правила роботи з нею;

- місце розташування і зберігання виробів (описи процесів), що становлять таємницю підприємства.

Нарешті, в третьому блоці "Внутрішньо-організаційна діяльність служби безпеки" мають бути відомості про склад і структуру служби безпеки, переміщення її працівників, дисциплінарну практику, результати перевірок, стан законності.

Очевидно, що без належної практичної організації використання такого масиву інформації не обійтися. Ідеальним варіантом у цьому разі було б створення інформаційної системи на базі комп'ютерної техніки, проте її створення потребує певних витрат. Тому на практиці найчастіше трапляється віддзеркалення й систематизація необхідної інформації в письмових документах.