Початок війни

Восени 1774 р. представники колоній зібрались у Філадельфії на Перший Континентальний конгрес. Вони заявили, що залишаються вірними підданими англійського короля, але виступають проти зазіхань метрополії на самоврядування, «життя, свободу та власність» американців. Прагнучи захистити ці права, конгрес ввів заборону на торгівлю з метрополією. У колоніях назрівав вибух. Американці таємно збирали зброю і створювали загони добровольців. Це викликало тривогу в англійців, які спробували роззброїти декілька загонів та заарештувати їхніх командирів. 19 квітня 1775 р. неподалік Бостона відбулися перші сутички.

Спочатку перевага була на боці англійців. Проте їхнє повернення назад перетворилося на жахливу втечу під безперервним обстрілом повстанців, які влаштували засідки вздовж доріг. Американці легко влучали в ціль, оскільки британські солдати носили помітні здалеку червоні мундири з жовтим оздобленням. Колоністи вдало використовували запозичену в індіанців тактику розсипного строю. Вони атакували англійців з укриттів, а потім миттєво зникали, аби зненацька напасти вже в іншому місці.

У травні 1775 р. у Філадельфії відкрився Другий Континентальний конгрес. Він прийняв рішення про створення регулярного війська і призначив його головнокомандуючим досвідченого офіцера Джбрджа Вашингтона (1732— 1799). Із різношерстого натовпу колоністів Вашингтону вдалося створити дисципліноване боєздатне військо, яке навесні 1776 р. звільнило Бостон. Піднесенню бойового духу американських солдатів сприяв памфлет Томаса Пей-на «Здоровий глузд». У ньому обстоювалося право американців на озброєну боротьбу проти метрополії. А слова Пейна, що лише незалежність і республіканський устрій дадуть Америці велике майбутнє, стали пророчими.

Важливим кроком на шляху до самостійності стала Декларація незалежності. Основну частину її тексту написав наймолодший з депутатів. 33-річний Томас Джефферсон (1743-1826) - палкий шанувальник європейського Просвітництва. Декларація звинувачувала англійського короля і парламент у тиранії, оголошувала об'єднання колоній, їхнє відокремлення від Англії і перетворення на «вільні та незалежні штати». 4 липня 1776 р., коли вона була схвалена конгресом, стало днем народження Сполучених Штатів Америки, головним святом американського народу - Днем незалежності. Декларація незалежності - це перша практична спроба втілити в життя права людини в дусі ідей Джона Локка і французьких просвітителів. Утім, на вимогу частини депутатів конгрес вилучив із тексту Декларації слова про засудження рабства.

Із Декларації незалежності 4 липня 1776 р.

Ми вважаємо очевидними такі істини: усі люди створені рівними і всі вони обдаровані своїм Творцем деякими невідчужуваними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення до щастя. Для забезпечення цих прав серед людей установлені уряди, джерелом справедливої влади яких є злагода тих, ким вони управляють. Якщо ж ця форма уряду стає згубною для цієї мети, то народ має право змінити або знищити її та створити новий уряд, заснований на таких принципах і з такою організацією влади, які, на думку цього народу, якнайбільше сприятимуть його безпеці і щастю...

Наші колонії також довго і терпляче витримували різні утиски, і тільки необхідність змушує їх тепер змінити свою колишню форму управління... Оголошуємо від імені народу, який уповноважив нас, що наші об'єднані колонії є і по праву повинні бути надалі вільними і незалежними штатами... Як вільні і незалежні штати вони набувають повного права оголошувати війну, укладати мир, вступати в союзи, вести торгівлю і робити все, на що має право всяка незалежна держава.