1.5. Кінематичні діаграми

Розглянемо побудову діаграми лінійних переміщень s повзуна Е. Кінематичні діаграми будуємо на правій частині аркуша 1.

По осі абсцис відкладаємо відрізок довжиною l = 240 мм, який відповідає повному оберту кривошипа. Цей відрізок ділимо на 12 рівних частин. Нумеруємо точки поділу 0, 1, … , 11, 0. Номер точки відповідає номеру положення механізму.

Час повного оберту кривошипа (період кінематичної діаграми) 8.37 = 0.75 с,

Масштаб часу c/мм.

Масштаб кута повороту кривошипа

, 1/мм.

По осі ординат відкладаємо переміщення повзуна s від його початкового положення в масштабі

м/мм,

де мм, – хід повзуна на діаграмі.

Одержані точки 0₁, 1₁, 2₁, … сполучаємо плавною кривою, яка називається діаграмою переміщень повзуна .

Діаграми швидкостей і прискорень побудуємо методом графічного диференціювання.

Вибираємо полюсну відстань мм. З полюса проводимо лінію, паралельну хорді 0₁1₁ до перетину з віссю ординат. З точки перетину проводимо горизонталь до ділянки 01. З полюса проводимо лінію, паралельну хорді 1₁2₁ до перетину з віссю ординат. З одержаної точки перетину проводимо горизонталь до ділянки 12, і т.д. Ці горизонталі на ділянках 01, 12, 23, … ділимо пополам. Точки поділу сполучаємо плавною тонкою лінією. А тоді цю лінію проводимо трохи вище чи нижче, щоб площі криволінійних трикутників (на рис. 1.3 заштриховані) над і під горизонталями на ділянках 01, 12, 23,… були рівні. Одержуємо діаграму швидкостей.

Діаграма прискорень будується аналогічно. Відмінність у тому, що з полюса Q проводяться лінії, паралельні хордам 0₂1₂, 1₂2₂, …

Масштаби швидкостей і прискорень

мс /мм,

мс /мм,

де мм – полюсна відстань діаграми прискорень.

З кінематичних діаграм знайдемо значення швидкості та прискорення повзуна Е для заданих положень механізму та порівняємо зі значеннями, одержаними методом планів.

Для 5–го та 8–го положень механізму швидкості, одержані методом графічного диференціювання, приймають значення відповідно v_Е=0.83 мс^-1 для положення 5 та v_Е=0.84 мс^-1 для положення 8, відповідно прискорення =6.68 мс^-2 та =6.72 мс^-2.

абсолютні величини відносних похибок цих значень у порівнянні зі значеннями, одержаними методом планів (табл. 1.1, 1.2), становлять по відповідно:

%, %,

%, %,