Тема 48. Загальна характеристика органів ендокринної системи. Центральний відділ: гіпофіз, епіфіз.

Тема 49. Органи ендокринної системи: периферичний відділ.

Кількість годин – 4

1.Актуальність теми. Регуляція життєдіяльності організму людини здійснюється нейрогуморальним шляхом. Важливу роль в цьому процесі грають залози внутрішньої секреції, інкрети яких поступають прямо в кров.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Конкретні цілі. На препаратах, таблицях, муляжах аналізувати будову, класифікацію, функції органів ендокринної системи. Пояснити формування гіпоталамо-гіпофізарної системи.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

- з курсу біології: філогенез ендокринної системи;

- з курсу анатомії: онтогенез і класифікація ендокринної системи;

4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Що таке гормони, їх групи?

2. Відмінність ендокринних залоз від екзокринних?

3. Класифікація ендокринних залоз?

4. Будова, топографія, функції гіпофіза?

5. Формування гіпоталамо-гіпофізарної системи?

6. Будова, топографія, функції епіфіза?

7. Будова, топографія, функції щитоподібної залози?

8. Будова, топографія, функції прищитоподібних залоз?

9. Будова, топографія, функції наднирників?

10. Будова, топографія, функції підшлункової залози?

11. Будова, топографія, функції статевих залоз?

12. Що таке APUD- система?

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття. Ендокринна система – система, яка забезпечує регуляцію діяльності організму, за рахунок виділення в кров гормонів.

Гормон – органічні хімічні з’єднання, виробляються в малих дозах, через гуморальне середовище регулюють функції. По хімічній природі діляться на: стероїди, глюкопротеїди, білкові. Ендокринні залози не мають вивідних протоків.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ

1. Центральний відділ

а) гіпоталамус

б) гіпофіз

в) епіфіз

2. Периферійний відділ

1. Спеціалізовані

а) щитоподібна залоза

б) паращитоподібні залози

в) наднирники

2. Залози подвійної функції (ендо-, екзот-)

а) статеві залози

б) підшлункова залоза

в) простата

г) нирки

д) плацента

3. Дифузна ендокринна система (ДЕС)

До гіпофіззалежних залоз відносять: щитоподібна, статеві, коркова речовина наднирників.

Класифікація залоз по розвитку

1. Ентодермальні залози

а) щитоподібна залоза

б) прищитоподібні залози

в) острівки підшлункової залози

2. Мезодермальні залози

а) коркова речовина наднирників

б) інтерстиціальна частина статевих залоз

3. Нейро-ектодермальні залози

а) гіпофіз

б) епіфіз

в) мозкова речовина наднирників

г) пара ганглії

Ядра гіпоталамусу - супраоптичне та паравентрикулярне виробляють вазопресин та окситоцин. Ядра медіальної гіпоталамічної зони виробляють рилізинг-фактор (ліберини та статини). Гормони поступають до передньої долі гіпофізу та стимулюють виділення тропних гормонів, які діють на залози-мішені. Таким чином формується гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова система.

Гіпофіз (нижній мозковий придаток, пітуітарна залоза). Непарний орган, форма квасолини, в ямці турецького сідла, маса 0,5-0,7г. передня частка – аденогіпофіз, задня частка – нейрогіпофіз. Особливість кровопостачання - "чудова сітка".

Гормони передньої частки

1. Тіреотропний гормон (ТТГ) стимулює секрецію йодованих гормонів щитоподібної залози.

2. Фолікулотимулюючий гормон (ФСГ) стимулює розвиток фолікулів та продукцію естрогену у жінок, та сперматогенез у чоловіків.

3. Лютенізуючий гормон (ЛГ) визиває овуляцію і утворення жовтого тіла, у чоловіків утворення тестостерону.

4. Лактотропний гормон (ЛТГ) стимулює лактацію.

5. Адренокортикотропний (АКТГ) стимулює кору наднирників.

6. Соматотропний гормон (СТГ) активує процеси росту та розвитку.

7. Меланоцитостимулюючий пігмент контролює утворення пігменту - меланіну.

Гормони задньої частки

1. Вазопресин - антидіуретичний, звужує судини.

2. Окситоцин - скорочує гладкі м'язи матки.

Епіфіз (верхній придаток мозку, шишкоподібне тіло, corrpus pineale)

Непарний, овальний орган, частина проміжного мозку, над верхніми горбиками середнього мозку, маса 0,11-0,13 г.

Забезпечує ритмічні коливання активності гіпоталамусу та гіпофізу. Секреторна активність залежить від освітлення.

Щитоподібна залоза

Лежить на передній поверхні шиї, овиває спереду та збоку трахею, по бокам проходить судинно-нервові пучки шиї, зверху прилягає до щитоподібного хряща на рівні С V-VII. Маса 25-30 г.

Будова залози. Права та ліва частки, перешийок та пірамідальна частка. Вкрита капсулою, паренхіма побудована з фолікулів - структурної одиниці залози. Стінка утворена одношаровим епітелієм, порожнина заповнена колоїдом з вмістом йоду. Піраміда – залишок щито-язикової протоки.

Гормони залози

1. Тироксин, трийодтіронін. Регулюють окисно-відновлювальні процеси, основний обмін.

2. Кальцитонін. Знижує рівень кальцію в крові, депонує в клітки.

Прищитоподібні залози. Парні утворення, округлої форми, позаду часток щитоподібної залози, від 2 до 6, маса 0,13-0,36 г.

Виробляють паратиреоідний гормон, регулює вміст кальцію та фосфору в крові. Антагоніст кальцитоніну.

Ендокринна частина підшлункової залози.

Острівки Лангерганса, округлої форми, 0,1-0,3мм, від 200000 до 2,5 млн., маса 0,6-1,5 г, більше в хвості залози.

В-клітини - основна маса острівця (75%) синтезують інсулін, понижає рівень цукру в крові.

А-клітини - синтезують глюкагон, антагоніст інсуліну.

Д-клітини - синтезують соматостатин, задержує виділення інсуліну та глюкагону, подавляє діяльність залози.

РР-клітини - стимулюють виділення шлункового та панкреатичного соку.

Наднирники

Парні органи, розташовані над верхніми полосами нирок, на рівні Тh ХI-ХII, 12-13 г. Три поверхні: передня, задня, нижня. На передній розміщені ворота. Покриті фіброзною капсулою. По периферії розміщені три зони кори: клубочкова, пучкова та сітчата. В центрі клітини мозку: епінефроцити та корепінефроцити.

Гормони кори:

• клубочкова зона: мінералокортікоїди (альдостерон) регулюють баланс калію та натрію;

• пучкова зона: глюкокортикоїди (гідрокортизон, кортикостерон) регуляція обміну речовин, подавляють запальні та алергічні процеси;

• сітчата зона: статеві грмони (андрогени, естрогени, прогестерон).

Гормони мозку:

1. Адреналін:

- підвищує рівень обміну, звужує судини, діє при стресах

2. Норадреналін

- діє на судинну систему, медіатор в синапсах

Ендокринна частина статевих залоз