
- •Завідувач кафедри
- •Для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття
- •Тематичний план практичних занять для студентів 1 курсу стоматологічного факультету
- •Тема 1. Введення в анатомію: історія анатомії, анатомічна термінологія, методи дослідження в анатомії. Вісі, площини.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 2. Хребці. Типовий хребець. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижова кістка, куприк. Будова, аномалії розвитку, вікові особливості.
- •1.Актуальність теми.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів:
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 3. Ребра, Грудина. Ключиця. Лопатка. Будова, аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі
- •Тема 4. Кістки вільної верхньої кінцівки. Будова, аномалії розвитку.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 5. Кульшові кістки. Кістки вільної нижньої кінцівки. Будова, аномалії розвитку
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 6. Краніологія. Морфофункціональна анатомія черепа. Лобна, тім’яна, потилична кістки черепа. Будова, аномалії розвитку.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 7. Скронева кістка. Канали скроневої кістки. Барабанна порожнина, її стінки.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 8. Клиноподібна та решітчаста кістки черепа.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 9. Кістки лицьового черепа: верхня і нижня щелепи. Будова, аномалії розвитку.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 10. Кістки лицьового черепа: слізні, носові, леміш, виличні, піднебінні кістки, нижні носові раковини.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 11. Топографія порожнин черепа (орбіта, ротова і носова порожнини, навколо носові пазухи) та їх сполучення.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 12. Склепіння і основа черепа. Черепні ямки.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 13. Скронева, підскронева, крилопіднебінна ямки черепа, їх границі, сполучення з іншими топографічними утвореннями черепа.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 14. Череп в цілому. Контрфорси черепа.
- •Тема 15. Вчення про з’єднання кісток. Класифікація, види з’єднань. З’єднання між хребцями. Хребтовий стовп в цілому. Вигини хребтового стовпа. Грудна клітка в цілому.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 16. З’єднання кісток черепа та хребтового стовпа з черепом.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 17. Скронево-нижньощелепний суглоб, будова, біомеханіка рухів. Вікові та статеві особливості черепа. Рентгенанатомія черепа. Краніометрія.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 18. З’єднання кісток поясу верхньої кінцівки. З’єднання кісток вільної верхньої кінцівки.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття. З’єднання кісток плечового поясу.
- •Тема 19-20. З’єднання кісток поясу нижньої кінцівки. З’єднання кісток вільної нижньої кінцівки.
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 21. Змістовий модульний контроль «Остеологія. З’єднанню кісток. Краніологія» Крок-1.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Питання для самоконтролю.
- •Тема 22. Огляд будови м’язової системи. М’язи голови, мімічні м’язи. Жувальні м’язи, функції. Кістково-фасціальні і міжм’язові простори голови.
- •4.3 Зміст теми заняття.
- •Тема 23. М’язи шиї. Топографія шиї. Трикутники, їх клінічне значення. Фасції шиї і міжфасціальні простори шиї.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 24. М’язи і фасції спини.
- •Тема 24. М’язи і фасції грудей. Діафрагма.
- •Тема 26. М’язи та фасції живота. Піхва прямого м’яза живота. Паховий канал. Біла лінія живота. Топографія передньої стінки черевної порожнини
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 27. М’язи плечового поясу. М’язи та фасції плеча.
- •Тема 28. М’язи передпліччя та кисті. Фасції і топографія верхньої кінцівки.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 29. М’язи та фасції тазу. Топографія. М’язи та фасції стегна. Топографія. Стегновий канал.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 30. М’язи і фасції гомілки та стопи. Топографія нижньої кінцівки.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 31. Змістовий модульний контроль з міології. Крок-1.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 30. Огляд будови травної системи. Ротова порожнина. Язик, будова, функції, аномалії розвитку.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 33. Залози порожнини рота. Класифікація, будова, функції. Клітинні простори порожнини рота.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 34. Анатомія постійних зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів. Аномалії розвитку, патологія. Зубна система в цілому. Прикуси, оклюзія.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 36. Глотка, стравохід, шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Зміст теми заняття.
- •Тема 37. Тонка кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Зміст теми заняття.
- •Тема 38. Товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 39. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Зміст теми заняття.
- •Тема 40. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини. Рентгенанатомія органів травної системи.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 41. Огляд дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 42. Трахея. Бронхи. Легені. Плевра: будова, топографія, функції.
- •Тема 43. Плевра. Середостіння. Рентгенанатомія органів дихальної системи.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Границі плеври
- •Тема 44. Анатомія сечовидільної системи. Нирки: будова, топографія, функції.
- •Стадії сечоутворення
- •Тема 45 Анатомія сечовидільної системи. Сечоводи, сечовий міхур, сечівник. Особливості чоловічого та жіночого сечівника.
- •6. Матеріали для самоконтролю.
- •Тема 46. Анатомія жіночої статевої системи. Аномалії розвитку. Промежина.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 47. Анатомія чоловічої статевої системи. Аномалії розвитку.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 48. Загальна характеристика органів ендокринної системи. Центральний відділ: гіпофіз, епіфіз.
- •Тема 49. Органи ендокринної системи: периферичний відділ.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •1. Чоловічі статеві залози:
- •2. Жіночі статеві залози
- •Тема 50. Підсумковий контроль засвоєння знань з модуля 1 «Анатомія опорно-рухового апарату. Спланхнологія. Ендокринні залози».
- •1. Теоретичні питання:
- •2. Ситуаційні задачі:
Тема 36. Глотка, стравохід, шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
1. Актуальність теми. Знання анатомії глотки, стравоходу, шлунку, їх топографії (скелетотопії, голотопії, синтопії), необхідно студентам для вивчення топографічної анатомії, невідкладної хірургії, пропедевтики внутрішніх хвороб, дитячих хвороб.
2. Конкретні цілі. Аналізувати на препаратах, муляжах, таблицях будову глотки, стравохіду, шлунку. Визначити їх топографію та функції.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- з курсу біології: філогенез травної системи;
- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;
4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Топографія, будова, функції глотки?
2. Топографія, будова, функції стравоходу?
3. Топографія, будова, функції шлунку?
4. Що таке голотопія, синтопія, скелетотопія органу? Дайте визначення цих термінів?
5. Які Ви знаєте аномалії розвитку глотки, стравоходу, шлунку
4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з кістковими та вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»
4.3 Зміст теми заняття.
Глотка (рharinx) розташована в передній ділянці шиї і починається від зовнішньої основи черепу до VI шийного хребця. Порожнину глотки (cavitas pharingis) поділяють на носову, ротову та гортанну частини.
Носова частина глотки (раrs nasalis pharingis) розташовується на рівні хоан, між склепінням і піднебінною завіскою. На бічній стінці носової частини відкриваються парні глоткові отвори слухових труб (ostium pharingeum tubae auditive). Ці отвори сполучають порожнину глотки з барабанною порожниною.
Ротова частина глотки (раrs oralis pharingis) розташовується на рівні зіва і піднебінної завіски та коренем язика, або входом в гортань. Позаду від кореня язика слизова оболонка продовжується на передню поверхню надгортанника і по середній лінії утворює добре розвинену серединну язиково-надгортанну складку (рlіса glossо-epiglottica mediana) а з боків від неї - менш розвинені парні бічні язиково-надгортанні складки (рlісае glossoepigloticae laterales). Між складками є парні заглиблення - надгортанні долинки (valleculae epigloticae).
Гортанна частина глотки (раrs pharingis) розташована між рівнем входу в гортань та переходом глотки в стравохід і простягається до нижнього краю перснеподібного хряща. На бічній стінці гортанної частини глотки розміщені значні заглиблення - грушеподібні закутки (recessus piriformes), в яких можуть затримуватися, як і в долинках надгортанника, тверді частинки їжі.
Будова стінки глотки представлена слизовою оболонкою (tunica mucosa), м'язовою (tunica muscularis) і адвентиціальною (tunica adventitia).
Усі м'язи глотки поділяють на м'язи, що звужують глотку і м'язи, що піднімають глотку.
До м'язів, які піднімають глотку належать шило-глотковий м'яз (musculus stylopharingeus) і трубно-глотковий м'яз (musculus salpingopharingeus).
До м'язів що звужують глотку відносять верхній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis superior), середній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis medius) і нижній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis inferior).
Стравохід (оеsophagus) - починається на рівні VI шийного хребця і на рівні XI грудного хребця зліва переходить у шлунок. Виділяють три частини стравоходу: шийну (раrs cervicalis), черевну (раrs abdominalis), грудну (раrs thoraciса).
Шийна частина знаходиться на рівні VI шийного грудного хребця до І грудного хребця. З кожного боку стравоходу розташовується поворотний гортанний нерв та загальна сонна артерія, спереду - трахея а позаду - хребці.
Грудна частина стравоходу розташована у верхньому і задньому середостінні. На рівні IV грудного хребця стравохід проходить позаду лівого головного бронха, прилягає до задньої поверхні дуги аорти, лягає в задньому середостінні біля правої стінки низхідної аорти. Таким чином, аорта розміщується зліва. Стравохід - справа.
Черевна частина стравоходу найкоротша, прилягає до задньої поверхні лівої частини печінки.
Стінка стравоходу має зовнішню сполучнотканинну оболонку (tunica adventitia), м'язову (tunica muscularis) і слизову ((tunica mucosa).
Просвіт стравоходу має ряди звужень і розширень, що слід враховувати під час діагностики різних патологічних станів.
Анатомічні звуження: 1) глоткове - у місці переходу глотки у стравохід, позаду від пластинки перснеподібного хряща (VI шийний хребець); 2) бронхіальне - на рівні роздвоєння трахеї, у місці перехрещення з лівим головним бронхом (IV грудний хребець): 3) діафрагмове - у місці проходження стравоходу через діафрагму.
Фізіологічні звуження, що є тільки у живої людини: 1)аортальне - в місці перехрещення стравоходу з грудною частиною аорти (VII - IX грудних хребців); 2) кардіальне - в місці переходу стравоходу в шлунок (XI грудний хребець).
Шлунок розташований у верхній частині черевної порожнини під діафрагмою. Три четверті шлунка розміщуються в лівій підреберній ділянці, одна четверта - в надчеревній ділянці (еріgastrium). Скелетотопія: кардіальний отвір розташований на рівні VI грудного хребця зліва; воротний отвір - на рівні правого краю XII грудного хребця. Дно шлунка - в п'ятому лівому міжреберному просторі на 1,5 см до середини середньоключичної лінії. Мала кривизна розташовується на рівні мечеподібного відростка грудини. Велика кривизна може змінювати своє положення, в залежності від наповнення шлунка: у разі нормального наповнення шлунка - розташована на рівні другого поперекового хребця. Синтопія: кардією, дном і частково передньою стінкою шлунок прилягає до діафрагми; до малої кривизни воротної частини прилягає ліва частина печінки, зліва від дна шлунка розміщена селезінка. Частина передньої частини шлунка прилягає до передньої черевної стінки. Позаду від шлунка розмішена серцева сумка, підшлункова залоза, верхній кінець лівої нирки з лівою наднирковою залозою. Черевна частина аорти. Знизу і дещо ззаду розміщується поперечна ободова кишка.
Шлунок має такі частини: кардіальна (раrs саrdiaca), тіло (соrрus gastricum), дно (fundus gastricum), воротарна (раrs pilorica),.
Стінка шлунка складається з трьох оболонок: серозної, слизової, м’язової. Серозна оболонка (tuniса serosa) - це нутрощева очеревина, яка покриває шлунок з усіх боків, за винятком вузьких смужок на малій і великій кривизнах. Між шарами нутрощевої очеревини розташовані судини та нерви, які йдуть до шлунка. Недостатньо розвинений підсерозний прошарок (telа subserosa) відділяє серозну оболонку від м'язової. М'язова оболонка (tuniса muscularis) - утворена трьома шарами непосмугованих м'язових клітин. Зовнішній, повздовжній шар м'язової оболонки (stratum longitudinale) є продовженням однойменного шару стравоходу. Середній, коловий шар м'язової оболонки (stratum circulare) є продовження однотипних клітин стравоходу, а в ділянці воротаря значне потовщення - м'яз - замикач (m. Sphincter руlorius). Внутрішній шар м'язової оболонки - косі волокна (fibrae obliguae), які йдуть по передній і задній стінках шлунка.
Підслизовий прошарок (tela submucosa) досить товстий, завдяки цьому слизова оболонка збирається в складки. Слизова оболонка (tunіса mucosa) покрита одношаровим стовпчастим епітелієм. Слизова оболонка шлунка утворює шлункові поля (аrіае gastrісае). На поверхні цих полів є шлункові ямочки (foveolae gastrісае), в якій відкриваються численні шлункові залози (glandulae gastrісае), що виділяють шлунковий сік для хімічного оброблення їжі.
Зв'язки шлунка утворені двома шарами нутрощевої очеревини, яка переходить із сусідніх органів. Зв’язки шлунка:
1. печінково-шлункова зв'язка (lig. hepatogastricum);
2. шлунково-діафрагмова (lig. gastrophenicum);
3. шлунково-селезінкова (lig. gastrosplenicum);
4. шлунково-ободово-кишкова (lig. gastro colicum).
У живої людини виділяють три основні форми шлунка, залежно від конституції. У людей брахіморфного типу - шлунок має форму рога. Людям мезоморфного типу властива форма шлунку у вигляді рибальського гачка. У людей доліхоморфного типу - шлунок має форму панчохи.
Матеріали для самоконтролю.
Ситуаційні задачі:
1. Хворий 18 років, звернувся до лікарні із скаргами на шум та больові відчуття у вусі. Діагностовано гостре респіраторне захворювання, отит. Крізь який отвір глотки інфекція потрапила до барабанної порожнини та викликала її запалення?
A. Барабанний отвір слухової труби.
B. Глотковий отвір слухової труби.*
C. Хоани.
D. Зів.
E. Вхід до гортані.
2. У дитини 8 років на рівні 10 грудного хребця рентгеноскопічно виявлено чужерідне тіло стравоходу. В ділянці якого стравохідного звуження зупинилось чужерідне тіло?
A. Діафрагмальне звуження.*
B. Глоткове звуження.
C. Бронхіальне звуження.
D. Аортальне звуження.
E. Абдомінальне звуження.
3. Лікар – рентгенолог при обстеженні шлунка в нормі обов'язково повинен побачити під лівим куполом діафрагми:
А. газовий пухир шлунка; *
В. велику кривизну шлунка;
С. малу кривизну шлунка;
D. воротарну частину шлунка;
E. цибулину дванадцятипалої кишки.
4. У хворого при обстежені виявлено пухлину, яка знаходиться у вході стравоходу в шлунок. Яка частина шлунку пошкоджена?
A. pars cardіаса; *
B. fundus;
C. раrs руlоrіса;
D. fоrnіх;
E. соrрus ventriculi.
5. При захворюванні на рак одного із органів грудної порожнини, пухлина метастазує дуже швидко, оскільки лімфа від цього органу частіше всього відтікає одразу в грудну протоку, який це орган?
A. Вилочкова залоза.
B. Серце.
C. Легені.
D. Трахея.
E. Стравохід.*
6. Пацієнт помилково випив розчин оцтової кислоти. Яка оболонка стравоходу зазнала найбільших пошкоджень?
A *слизова
B м’язова
C серозна
D еластична мембрана
E м’язова і серозна
7. У дітей часто можна спостерігати затруднене носове дихання, яке пов’язане з надмірним розвитком лімфоїдної тканини слизової оболонки глотки. Розростання яких мигдаликів може спричинити це явище?
A * Tonsilla pharyngea
B Tonsilla palatina
C Tonsilla lingualis
D Tonsilla tubaria
E Усіх названих мигдаликів
8. У хворого 22-х років під час операції виявлен наскрізний отвір діаметром 3 мм на передній стінці шлунка в середній третині, ближче до малої кривизни. Яка частина шлунка ймовірніше всього уражена?
A *Corpus
B Fundus
C Pars cardiaca
D Pars pylorika
E Antrum pyloricum
9. Під час огляду хлопчика 5 років, лікар відмітив, що дитина дихає через рот. За допомогою додаткових методів дослідження було встановлено збільшення розмірів одного з мигдаликів лімфоепітеліального глоткового кільця. Який це мигдалик?
A *Глотковий
B Язиковий
C Трубний
D Піднебінний
E Гортанний
Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 32-48.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 21-33.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 254-268.
4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 43-63.