Тема 33. Залози порожнини рота. Класифікація, будова, функції. Клітинні простори порожнини рота.

1.Актуальність теми. Знання будови та розміщення слинних залоз, клітинних просторів необхідні студентам для вивчення таких розділів, як топографічна анатомія, гістологія, фізіологія, мікрохірургія.

2. Конкретні цілі. Аналізувати на препаратах, схемах, муляжах та малюнках топографію, будову слинних залоз. Визначити клітковинні простори порожнини рота.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

- з курсу біології: філогенез травної системи;

- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;

4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Класифікація слинних залоз?

2. Топографія, будова, функції малих слинних залоз?

3. Топографія, будова, функції привушної слинної залози?

4. Топографія, будова, функції піднижньощелепної слинної залози?

5. Топографія, юудова, функції під’язикової слинної залози?

6. Клітковинні простори рота, їх клінічне значення?

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з кістковими та вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття.

Ротові залози (glandulae oris) поділяють на великі і малі. Малі слинні залози (glandulae salivarae minores) розташовані в слизовій оболонці або в підслизовому прошарку стінок ротової порожнини. Одні з них розмішені групами в слизовій оболонці присінку рота: Губні (glandulae labialаe), щічні (g1. buccales), кутні (g1. molares), а другі знаходяться власне в ротовій порожнині: піднебінні (g1. раlatinae), язикові (g1. lingvales). Найчисельнішими серед них є губні, піднебінні та язикові залози.

До великих слинних залоз (glandulae salivarae majores) відносять під'язикову (glandulae sublingvales), піднижньощелепну (g1. submandibulares), привушні залози (g1. раrotіdeа). Усі ці залози парні.

Під'язикова слинна залоза розміщується на верхній поверхні щелепно-під'язикового м'яза і складається з кількох часток. Маса близько 5 грам, трубчасто-альвеолярна, за функцією слизова. Малі під'язикові протоки (10-15) (ductus sublingvales minores), частково відкриваються вздовж під'язикової складки у власне ротову порожнину, або з'єднуються й утворюють велику під'язикову протоку (ductus sublingvales majores), що відкривається на під'язиковому сосочку (саrunculae sublingvales)

Піднижньощелепна слинна залоза розміщується біля кута нижньої щелепи, в ділянці піднижньощелепного трикутника під щелепно-під'язиковим м'язом. Маса її 15 грам, трубчасто-альвеолярна; виділяє слизовий і серозний секрет. Протока піднижньощелепної залози (ductus submandibulares) огинає задній край щелепно-під'язикового м'яза і відкривається на під'язиковому сосочку.

Привушна залоза розташована в привушній ділянці обличча, в занижньощелепній ямці. Залоза покрита привушною фасцією, від якої в товщу залози відходять сполучнотканинні перетинки. Маса її 20-30 грам, трубчасто-альвеолярна, виділяє серозний секрет. Привушна протока (ductus раrotideus) лежить на 1-2 см нижче від виличної дуги і біля переднього краю жувального м’язу, пронизує щічний м'яз і відкривається на слизовій оболонці щоки в присінок рота проти верхнього другого кутнього зуба.

Клітковінні простори порожнини рота (місця утворення гнійних абсцесів):

• піджувальний простір;

• крилоподібний простір (підскронева ямка);

• крило піднебінна ямка;

• жирове тіло щоки;

• простір дна порожнини рота;

• привушно-жувальний простір.

Матеріали для самоконтролю.

Ситуаційні задачі.

1. Після травми обличчя у хворого гематома щічної ділянки. Відтік з якої слинної залози блоковано гематомою?

A *привушна

B під’язикова

C піднижньощелепна

D губна

E щічна

2. При огляді присінка порожнини рота лікар-стоматолог виявив почервоніння ділянки в області другого верхнього кутнього зуба. Про патологію якої залози можна подумати в першу чергу?

A. Під’язикової.

B. Привушної.*

C. Щічної.

D. Піднебінної.

E. Язикової.

3. У хворого 25 років запалення під’язикового сосочка. Із яких слинних залоз буде затруднено виділення слини?

A. Під’язикова і піднижньощелепна.*

B. Привушна і піднижньощелепна.

C. Щічна і піднебінна.

D. Привушна і піднебінна.

E. Під’язикова і щічна.

4. Хворий 35 років, звернувся до приймального відділення зі скаргами на біль та набряк в ділянці дна ротової порожнини. Після огляду, діагностовано запальний процес у ділянці вивідної протоки під нижньощелепної залози. Куди відкривається ця протока?

A. Під’язикове мясце.*

B. Присінок порожнини рота.

C. Сліпий отвір язика.

D. Ясневу кишеню.

E. -.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 29-32.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 16-18.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 253-254.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 28-29.

Тема 34. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Періодонт, пародонт, зубощелепний сегмент. Анатомія тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів. Аномалії розвитку, патологія.

1.Актуальність теми. Наука про зуби - одонтологія (оdus, odontus - зуб) є складовою частиною стоматології. Знання анатомії зубів, їх розвиток, порядок і терміни прорізування молочних зубів, необхідні для вивчення студентами таких розділів як дитячі хвороби, захворювання зубів і порожнина рота.

2. Конкретні цілі. Трактувати закономірності розвитку зубів в онтогенезі. Аналізувати будову тканин зуба, поверхні зуба, будову зуба. Пояснити, що таке періодонт, його будову, функції. Пародонт. Ознаки зубів.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

- з курсу біології: філогенез травної системи;

- з курсу анатомії: онтогенез зубів, знання будови верхньої і нижньої щелепи;

4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Розвиток зуба в онтогенезі?

2. Будова зуба?

3. Тканини зуба?

4. Поверхні зуба?

5. Групи зубів?

6. Що таке періодонт, пародонт, ясна?

7. Ознаки зубів?

8. Назвіть формули молочних зубів.

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з кістковими та вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття.

Зуби – це тверді органи травної системи, яки є похідними слизової оболонки порожнини рота ембріона. Емалевий орган розвивається з епітелію слизової оболонки, а дентин, пульпа, цемент і пародонт із мезенхіми.

Розвиток зубів протікає в три стадії із зубної пластинки:

1 стадія – формується закладка зуба: емалеві органи; зубні сосочки; зубні мішочки;

2 стадія – диференцировка зубних зачатків;

3 стадія – утворення зубів: формуються емаль, дентин, цемент.

Зуби у людини відносяться до гетеродонтних (різна форма); текодонтних (корені розміщені в комірках); діфтодонтних (заміщуються).

Загальний план будови зуба:

- коронка;

- шийка;

- корінь;

- порожнина зуба;

- корневий канал;

- верхівковий отвір.

Тканини зуба:

- дентин (substantia eburnea);

- емаль (substantia adamantine);

- цемент (substantia ossea).

Поверхні зуба:

• оклюзійна поверхня (для різців – ріжуча; для ікол – рвуча; для премолярів – подрібнювальна; для молярів – жувальна);

• вестибулярна поверхня;

• оральна поверхня (для нижніх зубів – язикова; для верхніх – піднебінна);

• апроксимальні (контактні) поверхні – мезіальна і дистальна.

Групи зубів: Ознаки зубів:

• різці; 1. Признак кореня.

• ікла; 2. Признак кута коронки.

• пре моляри; 3. Признак кривизни коронки.

• моляри. 4. Кількість коренів.

Пародонт (амфодонт) – тканини, які оточують зуб: періодонт, ясна, альвеола, щелепа.

Ясна – слизова оболонка, яка покриває коміркові відростки щелеп. Має частини:

• прикріплена;

• вільна (утворює міжзубні сосочки).

Періодонт – це зв’язки, нерви та судини, які розміщені в щелепі між цементом зуба та стінкою комірки. Функція: утримуюча, амортизаційна, сенсорна.

Тимчасовий прикус (молочний) – 20 зубів.

Особливості:

- відсутні премоляри, та треті моляри;

- менші за розмірами;

- по кольору блакитно-молочні;

- на вестибулярній поверхні мають валик;

- корні молярів плоскі, розведені.

Анатомічна формула молочного прикуса

2 102 2102

2 012 2102

К лінічні формула молочного прикуса

V IV III II I І ІІ ІІІ ІV V

V IV III II I I II III IV V

М ОЗ- міжнародна клінічна формула молочного прикуса

55…..51 61..65

85... ...81 71..75

Прорізуються зуби в постнатальний (після народження) період у певний час та в певному порядку. У грудних дітей поява молочних зубів відображає загальні процеси формування кісток скелету і засвоєння мінеральних речовин. Запізнення термінів прорізування молочних зубів може бути показником розвитку рахіту.

Середні терміни прорізування молочних зубів

Присередні різці	6-9 міс.
Бічні різці	9-12 міс.
Перші кутні зуби	12-15 міс.
Ікла	17-20 міс.
Другі кутні	21 -24 міс.

Період із початку 3-го року життя дитини до кінця 6-8 року називається періодом спокою - в ці роки функціонують молочні зуби.

Закономірності прорізування зубів:

- строга почерговість;

- парність;

- спочатку на нижній щелепі (що забезпечує опережаючий розвиток нижньої щелепи).

Матеріали для самоконтролю.

Ситуаційні задачі.

1. При огляді порожнини рота стоматолог виявив каріозну порожнину на поверхні коронки другого малого кутнього зуба, яка звернута до першого великого кутнього зуба. Назвіть цю поверхню?

A. facies distalis.*

B. facies vestibularis.

C. facies lingualis.

D. facies mesialis.

E. facies occlusalis.

2. До складу пародонту входять?

A. Періодонт, ясна зуб.

B. Періодонт, зубна альвеола, ясна, цемент.*

C. Ясна, зуб, зубна альвеола.

D. Зубна альвеола, ясна, цемент.

E. Корінь зуба, зубна альвеола.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 19-24.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 8-12.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 238-249.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 29-41.