Тема 2. Хребці. Типовий хребець. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижова кістка, куприк. Будова, аномалії розвитку, вікові особливості.

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для фахівців усіх спеціальностей, особливо невропатологам, травматологам, ортопедам, нейрохірургам, педіатрам.

2. Конкретні цілі. Вивчити на препаратах загальну будову хребця. Проаналізувати будову шийних хребців, грудних, поперекових, крижової кістки, куприка. Пояснити показати на препаратах характерні ознаки хребців різних відділів хребтового стовпа. Показати відділи хребтового стовпа.

3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):

- з курсу біології – філогенез кісткової системи; будова кісток

- з курсу анатомії – розташування кісток по відношенню до площин

4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів:

- осьовий скелет, sceleton axiale (хребцевий стовп, columna vertebralis, грудна клітка, thorax, череп, cranium)

- периферичний, sceleton appendiculare, - верхні та нижні кінцівки, membri superior et inferior.

- скелет - є сукупністю кісток, які утворюють твердий остов тіла людини. Функції скелету: механічна (опорна, локомоторна, захисна) та біологічна (участь в мінеральному обміні, депо кальцію, функція кровотворення і імунного захисту).

4.2.Теоретичні питання до заняття:

1. Назвіть відділи хребтового стовпа і кількість хребців у них.

2. Які основні елементи будови хребців?

3. Які характерні риси мають шийні хребці? Який хребець не має тіла?

4. Які характерні ознаки будови I, II, VI і VII шийних, I, X, XI і XII грудних хребців.

5. Описати I і II шийні хребці. Чим обумовлені особливості їхньої будови?

6. Яке практичне значення сонного горбка VI шийного хребця і виступаючого відростка VII шийного хребця?

7. Перерахувати характерні риси поперекових хребців.

8. Показати частини крижової кістки.

9. Описати спинну і тазову поверхні крижової кістки.

10. Особливості будови куприкових хребців.

11. Перерахувати відростки хребців і визначити їхню орієнтацію стосовно площини тіла.

12. Характерні риси будови шийних, грудних, поперекових хребців і крижової кістки у зв’язку з їхньою функцією.

13. Як утворюється хребтовий канал?

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з кістковими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

Зміст теми заняття.

Будова кісток. Жива кістка крім кісткової тканини має хрящову тканину і ділянці суглобових поверхонь, сполучну тканину, яка покриває кістку ззовні (окістя), кровоносні, лімфатичні судини, нерви, всередині червоний та жовтий кістковий мозок. Структурно-функціональна одиниця кістки – остеон.

Класифікація кісток.

За формою:

- трубчасті (довгі та короткі);

- губчасті;

- плоскі;

- повітряносні;

- сесамовідні.

За топографією:

- кістки різних відділів скелету.

За розвитком:

• первинні (склепіння черепу, кістки обличчя, тіло ключиці);

• вторинні (всі кістки скелету).

Вторинні - проходять всі 3 стадії розвитку (перетинчаста, хрящова, кісткова). Первинні – минають хрящову стадію.

При вивченні кісткової системи необхідно використовувати схему опису кісток:

1. Назва кістки (українською, латинською).

2. Класифікаційна належність кістки.

3. Будова кістки як органа (частини трубчастих та губчастих кісток).

4. Анатомічні утвори кістки (бугорки, борозни та ін.).

5. Розвиток кістки.

6. Рентгенологічне зображення кістки.

При вивченні хребців необхідно зорієнтувати його у просторі: тіло хребця поставити у передньому напрямку, остистий відросток – у задньому та нижньому напрямку. Основні анатомічні утвори хребця: тіло хребця – corpus vertebrae; дуга хребця - arcus vertebrae; хребцевий отвір - foramen vertebrale; остистий відросток - processus spinosus; поперечний відросток - processus transversus; верхній суглобовий відросток - processus articularis superior; нижній суглобовий відросток - processus articularis inferior; верхня хребцева вирізка - incisura vertebralis superior; нижня хребцева вирізка - incisura vertebralis inferior; міжхребцевий отвір - foramen intervertebrale.

1. Шийні хребці (vertebrae cervicаles С₁-C_v11): відрізняються наявність у поперечних відростках отворів, які формують перервний канал для проходження хребтової артерії. У першого шийного хребця atlas не має тіла (mаssa lateralis), з другім хребцем з’єднується за допомогою ямки зуба - fovea dentis

Другий шийний хребець - axis, s. epistropheus (гр.) має зуб (dens). Вважають, що зуб - це тіло атланта, що злилося з тілом осьового хребця в процесі ембріонального розвитку. Шостий шийний хребець на поперечному відростку має сонний горбок (tuberculum caroticum), до якого можна притиснути сонну артерію з метою тимчасової зупинки кровотечі. Сьомий шийний хребець - vertebra prominens має довгий і нерозщеплений (на відміну від інших шийних хребців) остистий відросток.

2. Грудні хребці (vertebrae thorаcicae Т_І-Т_ХІІ) мають на тілах і поперечних відростках реберні ямки для з'єднання з ребрами. На тілі 1-го грудного хребця є повні верхні реберні ямки для головок перших ребер і нижні напів'ямки. X грудний хребець має лише верхні реберні напів’ямки. XI та XII грудні хребці мають по одній парній повній реберній ямці для з'єднання з відповідними ребрами; на поперечних відростках цих хребців відсутні реберні ямки.

3. Поперекові хребці vertebrae lumbales L_І-L_v відрізняються від інших розміщенням суглобових відростків у сагітальній площині.

4. Крижові хребці vertebrae sacrаles S_І-S_v зростаються в одну крижову кістку (оs sacrum), яка має дорсальну та тазову поверхні - faсіes dorsаlis, faсіes pelvina, серединний крижовий гребінь - crista sacrаlis mediana, проміжний та латеральний крижові гребені - crista sacrаlis intermedia, crista sacrаlis lateralis, крижовий канал - canаlis sacrаlis, крижовий розтвір - hiatus sacrаlis, мис – promontorium. Для з’єднання з тазовою кісткою - вушкоподібну поверхню - faсіes auriculаris

5. Куприкові хребці vertebrae coccygeae зростаються в одну куприкову кістку (оs coccygis).

Хребет, хребтовий стовп (соluтпа vertebralis)

Сукупність всіх хребців формує хребет, або хребтовий стовп. Сукупність хребцевих отворів формує хребтовий канал (canаlis vertebrаlis), в якому ле­жить спинний мозок. З розвитком дитини йде форму­вання вигинів хребта, а саме, коли дитина починає підіймати голову, формується вигин в шийному відділі хребта опуклістю вперед (шийний лордоз), коли дитина починає сидіти і ходити, формується вигин опуклістю впе­ред у поперековому відділі (поперековий лордоз), а в грудному та крижовому відділах залишається вигин опуклістю назад (кіфоз). Таким чином, форма хребта зумовлена вертикальним положенням тіла.

Аномалії розвитку:

1. Асиміляція атланта – зрощення атланта з потиличною кісткою.

2. Люмбалізація – збільшення кількості поперекових хребців за рахунок зменшення крижових.

3. Сакралізація – збільшення кількості крижових хребців за рахунок зменшення поперекових.

4. Спіна біфіда – розщеплення дуг хребців, найчастіше поперекових та крижових хребців.

5. Дермоїдні кістки куприка.

Матеріали для самоконтролю.

Ситуаційні задачі.

1. У пацієнтки 18 років внаслідок травми ушкоджено спинномозковий нерв. Які структури хребців утворюють міжхребетний отвір?

А. Верхня та нижня вирізки ніжок дуги хребця.

Б. Верхні та нижні суглобові відростки.

В. Тіла суміжних хребців.

Г. Остисті відростки хребців.

Д. Поперечні відростки хребців.

2. Хворому 32 років при рентгенологічному обстеженні встановлено діагноз «сакралізація». Це :

А. Норма.

Б. Вада розвитку.

В. Варіант розвитку.

Г. Травматичне пошкодження.

Д. Патологія.

3. Хворого 25 років після аварії доставлено в лікарню. Встановлено травми шийного відділу хребтового стовпа з переломами поперечних відростків 3, 4, 5, 6 шийних хребців. Яке ускладнення може виникнути у хворого?

А. Кровотеча з хребтової артерії.

Б. Ускладнень не буде.

В. Пошкодження спинномозкових нервів.

Г. Пошкодження спинного мозку.

Д. Кровотеча з внутрішньої яремної вени.

4. У травмованого кровотеча з рани в ділянці голови. В якому місці слід притиснути сонну артерію для тимчасової зупинки кровотечі?

A *До переднього горбка на поперечному відростку 6-го шийного хребця.

B До хребта у верхній частині шиї.

C До переднього горбка на поперечному відростку 4-го шийного хребця.

D До переднього горбка на поперечному відростку 5-го шийного хребця.

E До переднього горбка на поперечному відростку 7-го шийного хребця.

Література.

Основна:

1. Ковешников В.Г. «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 5 -41.

2. Сапин М.Р. «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 3-26.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 28-32.

Додаткова:

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 36-39.