Тема 22. Огляд будови м’язової системи. М’язи голови, мімічні м’язи. Жувальні м’язи, функції. Кістково-фасціальні і міжм’язові простори голови.

1. Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м’язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з’єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м’язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Конкретні цілі.

Вивчити загальні поняття про м’язи: будову, класифікацію, допоміжний апарат, роботу м’язів. На препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити топографію мімічних та жувальних м’язів.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знати класифікацію м’язів ;

4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Назвіть різновиди м’язової тканини?

2. Що таке сухожилок, апоневроз?

3. Класифікація м’язів?

4. Перелічить допоміжні апарати м’язів?

5. Фасції: визначення, класифікація, практичне значення?

6. Що таке тримачі, піхви, фіброзні канали?

7. Що таке м’язи синергісти та антоглністи?

8. Що таке міміка?

9. Особливості будови мімічних м’язів?

10. Назвати м’язи: навколо очної ямки; навколо рота; навколо носа.

11. Розвиток жувальних м’язів?

12. Будова та функція жувального м’яза?

13. Будова та функція скроневого м’яза?

14. Будова та функція медіального крилоподібного м’яза?

15. Будова та функція латерального крилоподібного м’яза?

16. Фасції голови?

17. Місця формування гнійних абсцесів?

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з кістковими та вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3 Зміст теми заняття.

Гістологічно відрізняють два види м’язової тканини: поперечно-смугасту і гладку. Посмугована м’язова тканина утворює скелетну мускулатуру. Гладка розташована в стінках внутрішніх органів і судин. Окремим видом м’язової тканини є серцева м’язова тканина (міокард).

Будова скелетного м’яза

Простий м’яз має голівку, тіло, хвіст. М’язові волокна об’єднуються в окремі м’язи за допомогою сполучної тканини, тому мають пучковий характер будови. По хіду сполучнотканинних прошарків в м’яз проходять судини і нерви.

Відрізняють наступні сполучнотканинні утворення м’язів:

- ендомізій – окружає окремі м’язові волокна;

- перімізій – окружає пучки волокон;

- епімізій – окружає м’яз ззовні.

М’язові сполучнотканинні елементи на кінцях продовжуються в сухожилки, за рахунок яких м’язи фіксуються до кісток.

Широки і плоскі сухожилки мають назву апоневрозів.

Сухожилки прикріплюються к апофізам кісток, але можуть прикріплятися до фасцій, хрящів, капсул суглобів, шкірі.

Допоміжний апарат м ‘язів.

Анатомічні утворення, яки сприяють кращому виконанню функції м’язів: фасції, утримувачі сухожилків, фіброзні і синовіальні піхви сухожилків, синовіальні і слизові сумки, блоки м’язів, кістково-фіброзні канали і сесамовидні кістки.

Робота м’язів. При скороченні м’язових волокон довжина м’яза зменшується на 30-40%. Що визиває зближення двох точок прикріплення м’язів: нерухома точка, початок м’яза-punctum fixum; рухома точка, прикріплення м’яза - punctum mobile. В залежності від особливостей рухів ці точки можуть мінятися місцями.

Антагонисти- м’язи протилежної дії.

Синергисти- однієї дії, співдружні.

Класифікація м’язів.

1. За формою:

- довгі (на кінцівках);

- короткі (голова, спина, кисть, стопа);

- широкі (тулуб).

2. За напрямком м’язових пучків:

- паралельні;

- косі (перисті);

- колові (рот, око, анус);

- перехрещені.

3. По відношенню до суглобів:

- односуглобові;

- двосуглобові;

- багатосуглобові.

4. За конфігурацією:

- трапецієподібні;

- ромбоподібні;

- квадратні та інш.

5. За функцією:

- згиначі, розгиначі;

- відвідні, привідні;

- підіймаючі, опускаючи;

- супінатори, пронатори та інш.

6. За розміром: великий, малий, довгий, короткий.

7. За місцями прикріплення: груднино-ключично-соскоподібний та інш.

8. За положенням: поверхневі, глибокі, верхні, нижні, праві, ліві, за назвою області тіла та інш.

9. За розвитком:

- автохтонні (місцеві, туземні) залишились на місце своїй закладки: глибокі спинні, грудні, живота, кінцівок, голови, шиї;

- гетерохтонні – ті що змістились з місця своєї ембріональної закладки:

- трункопетальні – з кінцівок перейшли на тулуб (грудні – велика і мала, велика поперекова);

- трункофугальні – з тулуба перейшли на кінцівки (ромбоподібні, передня зубчаста, трапецієподібна).

10. За кількістю голівок: одно-, двох-, трьох-, чотирьохголові.

Аномалії розвитку м’язів.

• відсутність м’яза;

• дефект частини м’яза ;

• наявність додаткових м’язів;

• розділення на частини;

• варіанти розмірів, форми та місць прикріплення.

М’язи голови діляться на м’язи лиця (мімічні) та жувальні.

Мімічні м‘язи.

Особливості:

• м’язові пучки, які починаються від кісток лицьового черепа і вплітаються в шкіру обличчя;

• не мають фйасцій (за винятком щічного);

• групуються навколо природних отворів черепа;

• видрізняють: колоподібні- стискувачі, та радіальні- розширювачі.

М’язи склепіння черепа.

1. Потилично-лобовий: натягає апоневроз (шолом), має лобове черевце, потиличне черевце, вушні м’язи.

2. М’яз гордіїв – утворює поперечну складку між бровами.

М’язи навколо очної щілини і носа.

1. Коловий м’яз ока: закриває, зажмурює очі, опускає брови (очноямковіа частина, повікова частина, сльозна частина);

2. М’яз зморщувач брови («сердитий м’яз).

3. Носові м’язи: поперечна частина – стискає ніс; крилова частина – піднімає крила, розширює ніздрі.

М’язи навколо ротової щілини.

1. Коловий м’яз рота – стискає губи, висуває губи вперед. Приймає участь в жуванні, смоктанні, артикуляції мови.

2. М’яз підіймач верхньої губи.

3. М’яз підіймач кута рота.

4. Великий та малий виличні м’язи – тягнуть кут рота вгору і латерально, це головні м’язи сміху.

5. М’яз сміху – тягне кут рота назовні, утворює щічну ямку.

6. М’яз опускач кута рота.

7. М’яз опускач нижньої губи.

8. Підборідний м’яз (м’яз образи) – висуває нижню губу вперед, утворює ямку на підборідді.

Ділянки лиця:

1. Ділянка очної ямки.

2. Ділянка носа.

3. Підочноямкова ділянка.

4. Вилична ділянка.

5. Щічна ділянка.

6. Ділянка рота.

7. Підборіддя.

8. Привушно-жувальна ділянка.

Жувальні м’язи.

Розвиваються з мезенхіми першої вісцеральної (мандибулярної дуги). Діють на скронево-нижньощелепний суглоб і приводять в рух нижню щелепу.

1. Жувальний м’яз. Підіймає нижню щелепу.

2. Скроневий м’яз. Вертикальні пучки підіймають щелепу, горизонтальні тягнуть щелепу назад.

3. Бічний (латеральний) крилоподібний м’яз. При скороченні з двох боків висуває щелепу вперед. При однобічному скороченні зміщує нижню щелепу в протилежний бік.

4. Медіальний (присередній) крилоподібний м’яз. Підіймає і тягне щелепу вбік, в свою сторону, при скороченні з двох боків висуває щелепу вперед.

Фасції голови.

1. Скронева фасція.

2. Привушно-жувальна фасція.

3. Щічно-глоткова фасція.

Клітковинні простори голови (місця формування абсцесів).

- жирове тіло щоки;

- піджувальний простір;

- підскроневий простір;

- міжкрилоподібний (в підскроневій ямці);

- підапоневротичний простір.

Матеріали для самоконтролю.

А. Тестові завдання:

1. Який з перелічених м’язів має два черевца?

А. Коловий м’яз ока.

В. Коловий м’яз рота.

С. Потилично-лобовий.*

D. Передній вушний.

E. М’яз сміху.

2. Які частини має коловий м’яз ока?

А. Очноямкову, поверхневу.

В. Очноямкову, глибоку.

С. Очноямкову, повікову, глибоку.*

D. Поверхневу, повікову.

E. Глибоку, поверхневу.

3. Який м’яз належить до м’язів навколо ротової щілини?

А. Коловий м’яз ока.

В. Щічний.*.

С. Потилично-лобовий.

D. Передній вушний.

E. Носовий.

4. До фасцій голови відносяться:

А. Поверхнева фасція шиї.

В. Поверхневий листок власної фасції шиї.

С. Щічно-глоткова.

D. Глибокий листок власної фасції шиї.

E. Привушна, жувальна, скронева, щічно-глоткова.*

5. Який з перелічених м’язів належить до жувальної групи?

А. Коловий м’яз ока.

В. Коловий м’яз рота.

С. Латеральний крилоподібний.*

D. Передній вушний.

E. М’яз сміху.

6. Який м’яз при скорочуванні з обох боків висуває нижню щелепу вперед?

А. Жувальний.

В. Скроневий.

С. Щічний.

D. Латеральний крилоподібний.*

E. -

7. Який із жувальних м’язів тягне нижню щелепу назад ?

А. Скроневий.*

В. Щічний.

С. Присередній крилоподібний.

D. Бічний крилоподібний.

Е. Жувальний.

8. До фасцій голови відносяться:

А. Поверхнева фасція шиї.

В. Поверхневий листок власної фасції шиї.

С. Щічно-глоткова.

D. Глибокий листок власної фасції шиї.

Е. Привушна, щічно-глоткова, скронева, жувальна.*

9. Скроневий м’яз прикріплюється до нижньої щелепи в ділянці:

А. Суглобового відростка.

В. Вінцевого відростка.*

С. Тіла нижньої щелепи.

D. Кута нижньої щелепи.

Е. Крилоподібної горбистості.

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого 67 років внаслідок негативних емоцій на обличчі відмічається міміка суму. Скорочення яких м’язів забезпечують такий вираз обличчя?

A. Коловий м’яз ока, малий виличний.

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М’яз зморщувач брови, лобове черевце потилично-лобового.*

2. Хворий 35 років не може розтягти Щілину рота, підійняти верхню губу, відтягнути вниз нижню губу. Які м’язи не виконують своєї функції?

A. Коловий м’яз ока, малий виличний.

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. М’яз підіймач верхньої губи, м’яз сміху, м’яз-опускач нижньої губи.*

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М’яз зморщував брови, лобове черевце потилично-лобового.

3. У хворого очна щілина праворуч помітно більша ніж ліва. Функція якого з мімічних м’язів порушена?

A *M. orbicularis oculi

B M. procerus

C M. corrugator supercilli

D M. occipitofrontalis (venter frontalis)

E M. zygomaticus major

4. Хворий 46 років не може підняти опущену вниз нижню щелепу. Які м’язи голови не виконують своєї функції?

A. Жувальні.*

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. Мімічні.

5. У юнака 18 років після вуличної бійки травмована бічна ділянка лиця. При огляді лікар встановив, що шкіра травмована, рана відкрита, гілка нижньої щелепи зламана, з жувальних м’язів залишився цілим тільки той, що не піднімає щелепу. Який це м’яз?

A. Бічний крилоподібний.*

В. Передні пучки скроневого.

С.Середні пучки скроневого.

D. Жувальний.

E. Присередній крилоподібний.

6. При обстеженні пацієнта виявлено, що після перенесеної щелепно-лицьової травми він не може висунути нижню щелепу допереду і змістити її в праву сторону. Параліч якого м’язу є причиною вказаної патології?

A. Правого жувального.

В. Лівого жувального.

С.Правого скроневого.

D. Лівого скроневого.

E. Присереднього крилоподібного правого.*

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 204-218, 251-256.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 162-171, 206-212.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 153-162, 187-190.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 185-190, 237-241.