Тема 17. Скронево-нижньощелепний суглоб, будова, біомеханіка рухів. Вікові та статеві особливості черепа. Рентгенанатомія черепа. Краніометрія.

1. Актуальність теми. Знання вікових особливостей, аномалій розвитку і з’єднань кісток черепа має важливе значення для лікарів багатьох фахів у їхній медичній практиці.

2. Конкретні цілі. Проаналізувати з’єднання СНЩС. Скласти схему опису відповідного суглобу. .

3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):

- з курсу біології: філогенез кісткової системи філогенез кісткової системи та системи з’єднань;

- з курсу анатомії: знати відділи черепа;

- для подальшого вивчення тем: лікарям усіх спеціальностей, особливо невропатологам, нейрохірургам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці.

4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Будова скронево-нижньощелепного суглоба?

2. Внутрішньосуглобові утворення СНЩС?

3. Зв’язки СНЩС?

4. Біомеханіка рухів в СНЩС?

5. Будова капсули СНЩС

6. Вікові особливості черепа.

7. Статеві особливості черепа.

8. Краніометрія

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з кістковими та вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття.

Скронево-нижньощелепний суглоб. Парний, простий, виростковий, багатоосьовий, комбінований, комплексний.

Суглобові поверхні: голівка нижньої щелепи, нижньощелепна ямка скроневої кістки та суглобовий горбок.

Суглобова капсула: об’ємна, тому дуже часто відбуваються вивихи; на щелепі кріпиться до шийки, в ямці позаду кам’янисто-барабанної щілини, спереду по передньому краю горбка.

Внутрішньосуглобові утворення:

- суглобовий диск, який ділить порожнину на два ізольованих відділи;

- зв’язки: диско-скроневі (передня і задня) і диско-нижньощелепні (латеральна і медіальна).

Зв’язки скронево-нижньощелепного суглоба:

- головна - латеральна (закріплює сумку);

- допоміжні: шило нижньощелепна, клинонижньощелепна.

Біомеханіка рухів: піднімання і опускання нижньої щелепи, висування (вперед, назад), бічні рухи (трансверзальні).

Статеві особливості черепа.

1. Лицьовий череп у жінок ортогнатичний, у чоловіків прогнатичний.

2. Лобова луска у жінок пряма, у чоловіків скошена.

3. Очні ямки у жінок більш округлі.

4. У чоловіків значно виражені апофізи, кістки потовщені.

Вікові особливості черепа (новонародженого).

1. Череп округлий, не виражені апофізи.

2. Джерельця на склепінні черепа.

3. Відсутні пазухи.

4. Не виражений кут нижньої щелепи.

5. Відношення лицьового та мозкового черепу 1:8, у дорослих 1:4.

6. Немає нижнього носового ходу.

7. Відсутня барабанна частина скроневої кістки.

8. Відсутні зуби.

9. Лобова кістка та нижня щелепа складаються з двох половинок.

Рентгенанатомія черепа.

Рентгендослідження черепа проводять в двох проекціях: пряма та бічна (ліва чи права). На прямій проекції визначаємо очну ямку, носову порожнину, перегородку носа, лобову пазуху, комірки решітчастої кістки, синус верхньої щелепи, виличні кістки, носові раковини, зуби верхньої та нижньої щелеп, підборіддя, лобову кістку.

В бічної проекції добре видно частини нижньої щелепи, носові кістки, пазухи верхньої щелепи, мозковий відділ черепа, соскоподібний відросток, турецьке сідло.

Краніометрія.

Краніометрія – складова частина антропології.

Форми та індекси мозкового черепу. Індекс визначається при діленні ширини на довжину та множення на 100. Ширина виміряється між пунктами – еуріон та еуріон, виступаючі бічні точки черепа. Довжина між глабелла та опістокраніон. При отриманні індексу визначаємо форму мозкового черепа:

- 65-75 доліхоцефал (довгоголовий);

- 75-80 мезоцефал (середньоголовий);

- 80-90 брахіоцефал (круглоголовий).

Форми та індекси лицьового черепа.

Індекс визначаємо при діленні висоти лицьового черепа на ширину та множення на 100. Висота вимірюється між точками назіон та гнатіон. Ширина між точками зігіон. При отриманні індексу визначаємо форму:

- 80-85 евріпрозопи (широколиці);

- 85-90 мезопрозопи (середньо лиці);

- 90-95 лептопрозопи (довголиці).

Вимірювання лицьового кута (Кампера). Кут між лінією профілю та траго-орбітальною площиною (на рентгенограммах):

- 90 градусів ортогнатичний (жінки, азіати);

- 85 мезогнатичний;

- 80 прогнатичний (чоловіки, нігри).

Матеріали для самоконтролю

Ситуаційні задачі.

1. Після звільнення з під завалу у постраждалого відзначається затемнення свідомості, багато підшкірних крововиливів на голові та шиї, дрібні рани на обличчі та перелом скронево-нижньощелепного суглобу. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A *Скронева кістка та нижня щелепа

B Клиновидна кістка та нижня щелепа

C Лобна та носові кістки

D Скронева кістка та верхня щелепа

E Вилична кістка та слізна кістка

2. При огляді 6-місячної дитини лікар виявив не закрите заднє тім’ячко. В якому віці воно закривається при нормальному розвитку дитини?

A *До 3-місячного віку

B До народження

C До 6-місячного віку

D До кінця першого року життя

E До кінця другого року життя

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 110-116, 166-168.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 75-86.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 98-99, 104-107.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 150-151.