
- •Лабораторна робота № 1
- •Визначення площі фітоценозу.
- •Визначення меж фітоценозу.
- •Виявлення флори фітоценозів.
- •Виявлення видового складу фітоценозу
- •Виявлення фітоценотипів рослинних угруповань.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 2
- •Окомірний метод прямого обліку
- •Метод підрахунку кількості екзамплярів за н.Ф. Комаровим
- •Шкала рясності видів рослин
- •Метод обліку трапляння за Раункієром.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 3
- •Метод визначення проективного покриття за допомогою сітки л.Г. Раменського.
- •Метод дзеркальної сіточки.
- •Метод масштабної сіточки.
- •Крапчастий метод оцінки проективного покриття
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 7
- •Завдання.
- •Завдання:
- •Лабораторна робота № 9
- •До абіотичних факторів належать:
- •Екологічні групи рослин по відношенню до світла:
- •Екологічні групи рослин по відношенню до вологи:
- •Екологічні групи рослин за відношенням до родючості ґрунту:
- •Життєві форми рослин
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 10
- •Завдання.
- •Водні рослини
- •Поперечний зріз стебла урути:
- •Латаття біле:
- •Частина поперечного зрізу повітряного листка стрілолисту:
- •Рослини достатнього зволоження – мезофіти.
- •Рослини посушливих місць зростання – ксерофіти.
- •Особливості будови|споруди| листя різних ярусів у|біля| таволги| в’язолистої|
- •Завдання.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 13
- •Лабораторна робота № 14
- •Приклад розрахунку ісд
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 15
- •Спостереження за фазами розвитку рослин:
- •Методика фенологічних спостережень
- •Фази розвитку дерев і чагарників.
- •Завдання.
- •Угруповання крайніх екстремальних екотопів з примітивною організацією
- •6. Asteretea tripolium Westhoff et Beeftink 1962 ap. Beeftink 1962
- •III. Трав'янисті угруповання боліт, луків та солончаків
- •5. Nardo-Callunetea Prsg. 1949
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 17
- •Зона Полісся
- •Лісостепова зона
- •Степова зона
- •Українські Карпати
- •Гірський Крим
- •Література
Завдання.
Виявити прояви добової та річної періодичності життєвих процесів і зовнішнього вигляду в рослин, протягом яких вони змінюються.
Дані спостережень сезонних фаз розвитку рослин ілюструвати коловими діаграмами та за допомогою фенологічного «дерева.
Порівняти фази розвитку дерев, чагарників і трав’янистих рослин.
Зробити висновки.
Лабораторна робота № 16
Тема: еколого-фітоценотична (домінантна) класифікація
рослинних угруповнь.
Мета: ознайомитись з еколого-фітоценотичною (домінантною) класифікацією рослинних угруповнь.
Обладнання: статистичні дані рослинних угруповань (таблиці) описи рослинних угруповань.
93
Різноманітність рослинного покриву України досить значна, що спричинило до залучення великої кількості спеціалістів з різних типів рослинності при розробці класифікаційних, типологічних схем та відображення територіальних особливостей поширення рослинних угруповань. Навіть на етапі попереднього вивчення рослинних угруповань робилися перші спроби їх систематизації. Не маючи на меті відобразити приорітетність цих досліджень на Україні, відмітимо лише, що досить цікаві й ґрунтовні на той час розробки спостерігаються в працях ряду дослідників. Результати цих розробок підсумовані в першому варіанті вищих одиниць рослинності України за домінантною (еколого-фітоценотичною) класифікацією.
У подальшому дані класифікаційні схеми доповнювались стосовно типів рослинності або нових досліджених територій. Підсумком всіх цих досліджень є видання домінантного продромусу рослинних угруповань України (Шеляг-Сосонко та ін., 1991), в якому з достатньою повнотою відображена різноманітність усіх описаних класифікаційних одиниць різного рангу.
Флористична класифікація (за методом Браун-Бланке) має перелік основних та додаткових рівнів, аналогічно до чіткого визначення рівнів в систематиці рослин. В синтаксономії рослинності існує кодекс фітосоціологічної номенклатури, який визначає основні правила виділення та назви синтаксонів. До основних його одиниць відносяться, наступні одиниці з відображенням їх закінчень та ієрархічної підпорядкованості:
Клас - еtеа;
Порядок - еtаlіа;
Підпорядок - enalia;
Союз - іоn;
Підсоюз - еnіоn;
Асоціація - еtum;
Субасоціація – еtоsum або tурісum для типової субасоціації;
Варіант - по назві виду в називному відмінку або tуріса для типового варіанта;
Фація - оsum.
Також позитивним у методі Браун-Бланке є використання на рівні основних класифікаційних одиниць ( від субасоціації до класу) авторства цих синтаксонів. Різні синтаксономічні рівні класифікації Браун-Бланке мають неоднакове флористичне, екологічне та географічне їх обґрунтування.
94
Клас можна визначити як еколого-фізіономічну категорію, яка має певну, звичайно значну сукупність видів, що відображують екологічну та флористичну специфічність цього синтаксону. Для ряду класів рослинності України може бути і незначна сукупність видів, але екологічно досить інформативних та специфічних.
Наприклад, клас Salicornietea fruticosae (cолонцеві рослини), який об'єднує угруповання багаторічних сукулентних облігатних галофітів на місцезростаннях з погано доступною для рослин вологою (сухі солончаки), діагностується наявністю одного виду- Halocnemum strobilaceum. Навпаки, клас лучної рослинності Molinio-Arrhenatheretea характеризується наявністю значної кількості видів, комбінація яких, до того ж, значно варіює, залежно від того, для лучної рослинності якої території наводиться характеризуюча комбінація видів.
У складі рослинного покриву України виявлено поширення класів за системою Браун-Бланке (Соломаха, 1996), причому подальші дослідження рослинних угруповань України постійно поповнюють цей перелік класів за рахунок виявлення поширення на території України нових синтаксонів в складі відомих класів. Перелік класів з їх характеристиками буде наведено в далі.
На відміну від класу, порядок виділяється на основі наявної комбінації діагностичних видів, тому якраз порядок є в більшій мірі екологічно специфічно одиницею порівняно з класом. Так, в різних класах, залежно від тієї екологічної різноманітності, яку характеризує клас, може бути різна кількість порядків.
Наприклад клас Querco-fagetea Br.-Bl. Et vlieger 1937, який об'єднує синтаксони листяних лісів неморального типу, поширені в мезо-та мезоксерофільних умовах, різних за багатством грунтів екотопах, представлений на території України п'ятьма порядками, тоді як клас Juncetea maritimi Br.-Bl. et al 1952 em Beeftink 1965, який охоплює угруповання приморських вологих лук на слабо- та середньозасолених грунтах Північного Причорномор'я, представлений одним порядком.
Союзи в системі Браун-Бланке визначаються як регіональні одиниці, які можуть розглядатись як екологічні та географічні варіанти в межах порядку. До класу Quercetea ilisis включається Coros quercionilis. Кількість союзів в межах порядку також може варіювати в значних межах, що визначається різноманітністю екологічних та зональних умов.
95
Основною одиницею в системі Браун-Бланке є асоціація, яка є як екологічною, так і фізіономічною категорією, до того ж і географічно визначеною одиницею. Так, якщо в складі рослинного покриву раніше (Соломаха, 1996) наводилося 520 асоціацій то в складі класів їх може бути різна кількість. Найбільшою кількістю асоціацій, скоріше за все, буде відзначатись степова рослинність класу Festuco-Brometea Вг.-Вl. еt R.Тх. 1943, який охоплює вcю їх різноманітність, як в умовах рівнинної частини України, так і в Гірському Криму, а також на різних екологічно специфічних локалітетах (граніт, крейда, вапняк, тощо), за винятком тих синтаксонів, які увійшли в склад класу Helianthemo-Thymetea Romaschenko, Didukh et V. Solomakha 1996.
Також в системі класифікації рослинності за методом Браун-Бланке існує значна кількість інших підпорядкованих основним одиницям рівнів, які використовуються значно рідше.
Синтаксомія рослинності Україниза методом Браун-Бланке.