Методика фенологічних спостережень

Для фенологічних спостережень вибирають однотипні рослини на ділянках з типовим рельєфом, ґрунтом і рослинним покривом. Для спостережень за деревами і кущами вибирають лише здорові екземпляри у віці плодоношення (в кількості 4—5 екземплярів). Назви рослин повинні бути достовірними, визначеними за визнач­ником.

Коли дерева ростуть групами, для спостережень відбирають кілька екземплярів підряд. Якщо фази розвитку в них проходять неодночасно, то про це зазначають у записах. Наприклад, 25 червня оглянуто липу; з 5 дерев зацвіло 3.

Фенологічні спостереження проводять над тими самими об'єктами.

У розпалі весни, коли сезонні зміни відбуваються швидко, спостереження слід проводити щодня. Літом і восени їх проводять рідше, не припиняють і зимою. Спостереження краще проводити в другій половині дня, проте слід пам'ятати, що деякі рослини наприклад кульбаба, осот, портулак, цикорій відкривають квітки лише в першій половині дня.

Наслідки спостережень щоразу на місці їх проведення записують у щоденник, проставляючи дату.

Для записування наслідків фенологічних спостережень можна користуватись умовними позначеннями за В. В. Альохіним:

------- початок вегетації рослини, утворилась прикоренева

ро­зетка листків;

А — утворилося стебло, з'явилися бруньки;

) — початок цвітіння;

О — повне цвітіння;

Ј — кінець цвітіння;

-}- — поява зелених плодів;

# — плоди достигли, опадають, висипається насіння;

*------вегетація після опадання плодів.

Іноді замість умовних знаків записують скорочені назви фаз розвитку рослини: вег, цвх, цв2, плг, пл2, пл3.

Фази розвитку дерев і чагарників.

У дерев і кущів рекомендується фіксувати такі фази розвитку:

1. Початок руху пасоки. Для цього в лютому, коли температура повітря піднімається вище нуля, з південної сторони на стовбурі клена чи

91

берези свердликом або цвяхом роблять негли­бокі проколи в корі до камбію і протягом кількох теплих днів спо­стерігають, коли почне капати сік. Записавши спостереження, рану замазують садовою замазкою.

2. Набубнявіння квіткових і листкових бруньок. Відмічається день, коли стане помітним розсування покривних лусок.

3. Розпускання, бруньок. Відмічається, коли по­кривні луски розсунулися настільки, що помітні кінчики зелених листків або бутони.

4. Початок розгортання перших листків.

5. Поява бутонів.

6. Зацвітання. Розкривання перших квіток. У вітрозапильних лісових порід зацвітанням вважається початок пилкування сережок (для виявлення його слід у суху погоду злегка струсити гілку), у верби — поява на сережках жовтих пиляків або зеленуватих маточок, у бобових — поява перших квіток з піднятим парусом (прапорцем).

7. Масове цвітіння. Зацвіло не менше половини екземплярів спостережуваної породи.

8. Кінець цвітіння. Залишилися поодинокі квітки. У вітрозапильних рослин тичинкові квітки перестали пилити.

У період від кінця цвітіння до достигання плодів у плодових дерев слід відмічати інтенсивність осипання зав'язей і нестиглих плодів (незначну, звичайну, велику та дуже велику) й причини осипання (вітер, град, хвороба, шкідники, тривала посуха).

9. Початок достигання плодів і насіння. Фіксують тоді, коли соковиті плоди набувають властивих їм у стиглому стані кольору й консистенції, а сухі осипаються та роз­сіюються.

10. Повторне цвітіння літом і восени неушкоджених дерев та кущів (трапляється зрідка після сухого літа).

Фіксують і повторний (літній) ріст пагонів, які утворюються з бруньок, закладених цього літа. Повторний ріст спостерігається звичайно тоді, коли після тривалих літніх посух випадають рясні дощі.

11. Початок осінньої зміни кольору листків. Треба віздрізняти осінню зміну забарвлення листя від літньо­го пожовтіння в посушливий період.

12. Початок осіннього листопаду. Відрізня­ти треба від літнього листопаду, який буває в жарку суху погоду.

13. Повне осіннє забарвлення лист я в біль­шості екземплярів певної породи.

92

14. Кінець листопаду. Більшість екземплярів певної породи повністю скинула листя.

Рекомендується відмічати випадки ушкодження листків і пло­дів шкідниками та хворобами, припинення росту пагонів, останніх листків та утворення верхівкової бруньки.

Фази розвитку трав'янистих рослин

1. Початок росту стебла.

2. Поява бутонів суцвіть.

3. Початок цвітіння.

4. Масове цвітіння.

5. Кінець цвітіння.

6. Достигання перших плодів і насіння.

7. Повторне цвітіння.

8. Відмирання рослин.

При спостереженні над грибами відмічають: 1) першу їх появу, 2) масовий ріст, 3) зникнення, 4) рясність плодоношення (мала, велика, дуже велика).