Приклад розрахунку ісд

Дубове насадження віком приблизно 40 років.

Склад: дуб звичайний – 100%,

Зімкненість крон: 60 – 70 %,

Травостан: майже відсутній,

Підстилка: опад листя дуба, обшмиг гулок дуба.

Ділянка № 1

Здорові дерева – 44 екз.,

Ослаблені дерева – 67 екз.,

Сильно ослаблені дерева – 31 екз.,

Відмираючі дерева – 12 екз.,

Сухостій – 13 екз.

1х44 + 2х67 + 3х31+ 4х12+ 5х13

ІСД = --------------------------------------------------- = 2,29

167

Стан деревостану оцінюється за індексом , як «ослаблений» .

Завдання.

1. За допомогою методики визначення стану дерев (ІСД) штучних лісових насаджень різних зон техногенного забруднення (метод В.А.Алєксєєва) визначити індекс деревостану різних екпериментальних ділянок.

2. Порівняди індекси.

3. Дати характеристику антропогенного навантаження й відповідності ІСД.

4. Зробити висновоки.

Лабораторна робота № 15

Тема: Сезонна періодичність і фази розвитку рослин.

Мета: навчитись методам спостереження за сезонною періодичністю і фазами розвитку рослин

Обладнання: описи рослинних угрупонь, таблиці, щоденник спостережень.

85

Матеріали для проведення даної лабораторної роботи студенти збирають на польовій практиці, що допомогає їм оволоділи методикою ведення спостережень за фазами розвитку рослин, навчитися вести записи спостережень, аналізувати ре­зультати.

Рослинам властиві явища добової та річної періодичності, про­тягом яких у них змінюються життєві процеси і зовнішній вигляд.

Ритмічність росту і розвитку рослин у нашому кліматі пов'я­зана із зміною умов, які відбуваються протягом року.

Періодична зміна пір року наклала свій відбиток на життя рослин. У них чергуються послідовно інтенсивна життєдіяльність у весняно-літній період із затуханням її в осінньо-зимовий. Восени багаторічні рослини скидають листя, деякі втрачають надземні пагони і впадають у стан спокою. Але й під час спокою життя в рос­лині не припиняється повністю, а лише уповільнюється обмін ре­човин. При цьому він може набувати іншого характеру. Наприклад, на початку зими в бруньках і гілках внаслідок перетворення крох­малю накопичується цукор, а в кінці зими процес проходить у зворотному напрямі. У квіткових бруньках дерев під час спокою йде також поділ клітин, формування пилку та насінних зачатків.

У стані спокою рослини помітно не ростуть, навіть у сприятливих зовнішніх умовах, і навпаки, коли вони виходять із стану спокою, то навіть при умовах, не цілком сприятливих, ріст у них відновлює­ться. Перебування рослин у стані спокою є важливим присто­суванням до виживання в несприятливу пору року.

У дерев перехід до стану спокою починається задовго до опа­дання листя. Вже в середині літа їх ріст уповільнюється, закла­даються ростові й квіткові бруньки, які зверху вкриті захисними лусками.

До характерних явищ сезонної періодичності в розвитку рослин належить осінній листопад у деревно-кущових рослин. Опадають листки здебільшого ще задовго до морозів. Однією з причин листопаду є погіршення умов водопостачання рослин у зв'язку з охолодженням ґрунту. Скидання листків є насамперед присто­суванням рослин до захисту від зайвого випаровування.

Біологічне значення листопаду полягає також у звільненні рослин від зайвих мінеральних солей, які протягом вегетаційного періоду відкладаються в листках.

Перед листопадом з листків надходять до стебла азотні сполуки, фосфорні та калійні солі, які потім рослина споживає разом з іншими запасними речовинами.

86

У листках руйнуються пігменти, насам­перед хлорофіл. Каротин і ксантофіл, як більш стійкі, зберігаються довше, у зв'язку з чим і змінюється колір листків. Червоний колір листя зумовлений збільшенням кількості антоціану в клітин­ному соку рослин.

Перед опаданням листка в місці прикріплення його до стебла закладається роз'єднувальний шар меристеми. Місце відриву листка зарубцьовується корковою тканиною; судини, що підходили до черешка, закупорюються.

Отже, листопад є складне біологічне явище, яке еволюційно ви­робилось як пристосування до періодично змінюваних умов існу­вання.

У багатьох рослин тропічної й субтропічної зон листопад настає в суху пору року.

У різних видів рослин листопад проходить неодночасно. Навіть у межах одного виду спостерігається різниця в часі опадання лист­ків. Наприклад, у літньої форми дуба листя опадає восени, а в зи­мової— навесні наступного року, залишаючись висіти зимою на дереві в сухому стані.

Відомо, що не всі дерева та чагарники скидають на зиму листя: сосна, ялина, смерека, ялівець, туя, брусниця і деякі дрібні кущі перезимовують з листками. До перезимівлі в цих рослин виробились інші пристосування. Досліджено, зокрема, що листки цих рослин випаровують води набагато менше, ніж листки листопадних.

Листки в хвойних рослин щороку також частково опадають протягом весняно-літнього періоду, але цей процес проходить по­ступово і менш помітно. Лісова підстилка з хвої переконливо дово­дить наявність цього процесу.

Як вже зазначалося, процеси розвитку в рослині не припиня­ються й взимку. Ці процеси є важливою передумовою до весняного пробудження рослини. У природі весняне пробудження в деревних рослин починає­ться з руху пасоки, яка є розчином ферментованих запасних речо­вин—цукрів, органічних кислот, білків і мінеральних солей.

Розпускання бруньок найраніше починається у верби козячої, попелястої й шелюги. Вже в січні з бруньок у них починає поступово сповзати захисний ковпачок і відкриваються покриті волосками зачатки сережкових суцвіть, так звані котики.

Сережки поступово витягуються в довжину і в березні або на початку квітня зацвітають. Водночас зацвітає й ліщина.

Є ряд особливостей у сезонному ритмі розвитку ранньовесняних трав'янистих рослин.

87

У медунки, рясту, проліски, копитняка, анемони й ін. суцвіття закладаються восени або в кінці літа. Під захистом снігу й лісової підстилки в них протягом зими відбувається повільний ріст і розвиток. Ранньої весни, ледве розтане сніг, вони вже проростають з ґрунту, а деякі з них, як гусяча цибулька і підсніжник, пробиваються навіть крізь тонкий шар снігу.

Ріст і розвиток у ранньовесняних рослин відбувається за раху­нок відкладених у підземних органах запасних поживних речовин.