
- •Лабораторна робота № 1
- •Визначення площі фітоценозу.
- •Визначення меж фітоценозу.
- •Виявлення флори фітоценозів.
- •Виявлення видового складу фітоценозу
- •Виявлення фітоценотипів рослинних угруповань.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 2
- •Окомірний метод прямого обліку
- •Метод підрахунку кількості екзамплярів за н.Ф. Комаровим
- •Шкала рясності видів рослин
- •Метод обліку трапляння за Раункієром.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 3
- •Метод визначення проективного покриття за допомогою сітки л.Г. Раменського.
- •Метод дзеркальної сіточки.
- •Метод масштабної сіточки.
- •Крапчастий метод оцінки проективного покриття
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 7
- •Завдання.
- •Завдання:
- •Лабораторна робота № 9
- •До абіотичних факторів належать:
- •Екологічні групи рослин по відношенню до світла:
- •Екологічні групи рослин по відношенню до вологи:
- •Екологічні групи рослин за відношенням до родючості ґрунту:
- •Життєві форми рослин
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 10
- •Завдання.
- •Водні рослини
- •Поперечний зріз стебла урути:
- •Латаття біле:
- •Частина поперечного зрізу повітряного листка стрілолисту:
- •Рослини достатнього зволоження – мезофіти.
- •Рослини посушливих місць зростання – ксерофіти.
- •Особливості будови|споруди| листя різних ярусів у|біля| таволги| в’язолистої|
- •Завдання.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 13
- •Лабораторна робота № 14
- •Приклад розрахунку ісд
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 15
- •Спостереження за фазами розвитку рослин:
- •Методика фенологічних спостережень
- •Фази розвитку дерев і чагарників.
- •Завдання.
- •Угруповання крайніх екстремальних екотопів з примітивною організацією
- •6. Asteretea tripolium Westhoff et Beeftink 1962 ap. Beeftink 1962
- •III. Трав'янисті угруповання боліт, луків та солончаків
- •5. Nardo-Callunetea Prsg. 1949
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 17
- •Зона Полісся
- •Лісостепова зона
- •Степова зона
- •Українські Карпати
- •Гірський Крим
- •Література
Лабораторна робота № 14
Тема: визначення індексу стану дерев за методом В.А.Алєксєєва
Мета: навчитись визначати індикс стану лісових насаджень за методом В.А.Алєксєєва
Обладнання: описи рослинних угрупонь, база даних, калькулятор.
На основі візуальних спостережень на експериментальних ділянках, закладених в різних зонах техногенного забруднення можна дослідити стан лісових насаджень й визначити зміни, що викликаються антропогенною діяльністю.
Кофакторність дії газопилових викидів гірничо-металургійної промисловості Криворіжжя та ксерофітний стан кліматопів й едафотопів створюють особливо небезпечний і руйнівний вплив на морфоанатомічні характеристики основних породоутворювачів штучних лісових насаджень, на їх життєвість. Поблизу промислових пдприємств дія полютантів і особливо кислотних аерозолів, які утворюються під час туманів та дощів, буває такою, що часто призводить до руйнування фітоценозів. Внаслідок різного складу, концентрації, тривалості дії токсикантів та відділенності насаджень від джерел забруднень в екотопах утворюються різноманітні за складностю умови.
Це призводить до помітних змін в якісному та кількісному складі лісових насаджень.
Для оцінки параметрів змін використовується методика визначення індексу стану дерев (ІСД) штучних лісових насаджень різних зон техногенного забруднення за методом В.А.Алєксєєва.
83
Для цього необхідно закладають експериментальні ділянки ( 50м х 50м = 2 500 м2) , та розраховується загальний індекс стану дерев (ІСД) або середній бал, який присвоюється породоутворюючим породам тієї чи іншої категорії життєвості:
k1n1 + k2+n2 … = k5n5
ІСД = ---------------------------------- де,
N
ІДС – інденс стану дерев, лісоутворювача, або елементу лісу;
k1, k2, k5 – бал стану лісоутворювача або елементу лісу, який
відповідає категорії стану;
n1, n2, n5 – число дерев даної категорії на експериментальній ділянці;
N – загальна кількість дерев даного виду або елемнту лісу на
на експериментальній ділянці.
Якщо лісове насадження складається з декількох елементів або кількох видів дерев, то розрахунок індексу стану дерев проводиться за такою формулою:
k1 (n1а + n1в+ … + n1с) + k2 (n2а + n2в+ … + n2с) +…
ІСД = ------------------------------------------------------------------ де,
N
ІСД – індекс стану дерев;
k1 , k2 – бали стану дерев;
nа, nв, nі – число дерев різних елементів лісу або видів з однаковим
балом;
N – загальна кількість дерев деревостану на експериментальній ділянці.
Стан лісоутворювача в деревостані та деревостану в цілому оцінюється як «здоровий» за індексом від 1 до 1,5,
«ослаблений» за індексом від 1,6 до 2,5,
«сильно ослаблений, або на межі руйнування» за індексом від 3,6 до 4,5,
«сухостій» за індексом 4,6 і вище.
Відповідно стан дерев оцінюється за шестибальною шкалою:
«здорові дерева» - 1 бал,
«ослаблені дерева» - 2 бали,
«сильно ослаблені дерева» - 3 бали,
«відмираючі» - 4 бали,
«свіжий сухостій» - 5 балів,
«старий сухостій» - 6 балів.
84