
- •Лабораторна робота № 1
- •Визначення площі фітоценозу.
- •Визначення меж фітоценозу.
- •Виявлення флори фітоценозів.
- •Виявлення видового складу фітоценозу
- •Виявлення фітоценотипів рослинних угруповань.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 2
- •Окомірний метод прямого обліку
- •Метод підрахунку кількості екзамплярів за н.Ф. Комаровим
- •Шкала рясності видів рослин
- •Метод обліку трапляння за Раункієром.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 3
- •Метод визначення проективного покриття за допомогою сітки л.Г. Раменського.
- •Метод дзеркальної сіточки.
- •Метод масштабної сіточки.
- •Крапчастий метод оцінки проективного покриття
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 7
- •Завдання.
- •Завдання:
- •Лабораторна робота № 9
- •До абіотичних факторів належать:
- •Екологічні групи рослин по відношенню до світла:
- •Екологічні групи рослин по відношенню до вологи:
- •Екологічні групи рослин за відношенням до родючості ґрунту:
- •Життєві форми рослин
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 10
- •Завдання.
- •Водні рослини
- •Поперечний зріз стебла урути:
- •Латаття біле:
- •Частина поперечного зрізу повітряного листка стрілолисту:
- •Рослини достатнього зволоження – мезофіти.
- •Рослини посушливих місць зростання – ксерофіти.
- •Особливості будови|споруди| листя різних ярусів у|біля| таволги| в’язолистої|
- •Завдання.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 13
- •Лабораторна робота № 14
- •Приклад розрахунку ісд
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 15
- •Спостереження за фазами розвитку рослин:
- •Методика фенологічних спостережень
- •Фази розвитку дерев і чагарників.
- •Завдання.
- •Угруповання крайніх екстремальних екотопів з примітивною організацією
- •6. Asteretea tripolium Westhoff et Beeftink 1962 ap. Beeftink 1962
- •III. Трав'янисті угруповання боліт, луків та солончаків
- •5. Nardo-Callunetea Prsg. 1949
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 17
- •Зона Полісся
- •Лісостепова зона
- •Степова зона
- •Українські Карпати
- •Гірський Крим
- •Література
Поперечний зріз стебла урути:
а – міжклітинник у первинній корі,
б – судини центрального циліндру.
60
Наявність газів і повітря в тілі рослин сприяє тому|, що асимілюючі його пагони займають|позичають| вертикальне положення|становище| і випливають| на поверхню води |, де умови для фотосинтезу| кращі, ніж на глибині. Тканини, які утворюють міжклітинники|, складаються з живих паренхімних| клітин. Це або асимілююча тканина, в| якій є|наявний| хлоропласти, або запасаючі клітини|клітини|, в лейкопластах| яких можна бачити| значну кількість запасного крохмалю (корневища|, коріння).
Особливості асимілюучих| тканини у|біля| підводних рослин| пов'язані з тим, що процес фотосинтезу йде у них по всій освітленій поверхні тіла. Тому всі тканини тонких, подовжених і розчленованих листків, у тому числі й клітини|клітини| епиідермісу | містять|утримують| зелені пластиди. Хлоропласти знаходяться|перебувають| і в клітинах|клітинах| черешків листя|, і в епідермісі та первинній корі стебла|стеблини| й кореневища, а іноді|інколи| в клітинах|клітинах| коріння (якщо вони піддаються дії світла).
Гидрофіти — рослини, що виростають на відкритих, добре освітлених місцях, але тісно пов'язані з вологим грунтом.
Вони мешкають біля водойм, в різних вологих пониженнях, заболочених місцях і є розповсюдженими рослинами.
Як приклад|зразок| рослини-гідрофіта розглянемо|розглядуватимемо| будову| стрілолисту звичайного, який мешкає зазвичай|звично| на мілководді, по берегах річок|рік|, озер, проточних ставків тощо. Свій онтогенез він починає|розпочинає| під водою як гідатофіт, а потім переходить до існування| в повітряному середовищі|середі| («рослина-амфібія»).
Мичкувата коренева система з|із| багаточисленного |багаточисельного| пружного додаткового коріння білого кольору|цвіту| прикріплює|скріпляє| рослину доволі| міцно до дна водойми|. На поперечному зрізі кореня видно|показний| широкий шар первинної
кори, пронизаний міжклітинниками і вузький центральний осьовий циліндр.
Укорочений пагін утворює розетку листя різної будови, що розміщуюються почергово. Перші листки, що формуються навесні, типово підводні, тонкі, еластичні, лінійної форми, сидячі, без розчленовування на листову пластинку і черешок, буро-зеленого кольору, з широкю піхвою. Анатомічна будова цілком відповідає підводному життю такого листка: відсутні продихи, епідерміс ослизнений, в його клітинах містяться хлоропласти, мезофіл недиференційованний. Головна жилка листка має повітроносную порожнину і відрізняється слабким розвитком провідних та механічних тканин. Це підводне листя може бути різної довжини залежно від глибини водойми — від 1,5 до 206 см.
61
Латаття біле:
1— загальний вигляд рослини; 2 — поперечний зріз підводного листка;
3 — поперечний зріз плаваючого листка: а — палісадна тканина, б — міжклітинник, в — клітини-ідіобласти; 4 — поперечний зріз додаткового кореня; 5 — епідерміс верхньої сторони плаваючого листка; 6 — епідерміс нижньої сторони того ж листка.
62
По мірі спадання рівня води у водоймі з'являється листя іншої будови — плаваючі. Вони мають невелику овальну листову пластинку і широкий черешок. На поперечному розрізі пластинки видно диференційований мезофіл, кутинізований епідерміс з продихами на поверхні листка і механічна тканина навколо жилок. Це листя інтенсивно-зеленого кольору, оскільки асиміляція відбувається від прямих сонячних променів. Проте, якщо вийняти рослину з води, це листя, як і підводні, безпорадно звисає.
Коли рослина піднімається|підіймає| над водою, на ньому з'являється|появляється| справжнє|теперішнє| повітряне листя з|із| пружним черешком і пластинкою|платівкою| стріловидної|стріловидної| форми (звідки рослина і отримало|одержувало| свою назву). Це листя починає|розпочинає| развиватися| під водою, але|та| потім піднімається|підіймають| високо над її поверхнею|. У їх анатомічній будові|споруді| поєднуються|сполучаються| риси|межі| водної й сухопутної рослини .
Провідні пучки добре розвинені, виражена|виказувати| палісадна|живопліт| тканина, в епідермісі, багато продихів|, а на поверхні клітин|клітин| — шар кутикули. Разом з|із| тим листова пластинка|платівка| і особливо черешок мають велику кількість| міжклітинних| порожнин, що властиво всім водним рослинам. Транспірація цього листя дуже велика, причому продихи| залишаються| завжди відкритими|відчиняти|.
При цвітінні стрілолисту, на ньому з'являються|появляються| стрілки з|із| біло-рожевими| різностатевими квітками, зібраними|повизбирувати| в суцвіття, що опилюється|запилює| комахами.
Насіння стрілолисту, як й інших водних рослин, проростають| в кінці|у кінці| літа тільки|лише| під водою; з|із| водою пов'язаний і розвиток| паростка| рослини. Але розмножується| ця рослина в основному| вегетативно – за допомогою зимуючої бруньки.