
- •Лабораторна робота № 1
- •Визначення площі фітоценозу.
- •Визначення меж фітоценозу.
- •Виявлення флори фітоценозів.
- •Виявлення видового складу фітоценозу
- •Виявлення фітоценотипів рослинних угруповань.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 2
- •Окомірний метод прямого обліку
- •Метод підрахунку кількості екзамплярів за н.Ф. Комаровим
- •Шкала рясності видів рослин
- •Метод обліку трапляння за Раункієром.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 3
- •Метод визначення проективного покриття за допомогою сітки л.Г. Раменського.
- •Метод дзеркальної сіточки.
- •Метод масштабної сіточки.
- •Крапчастий метод оцінки проективного покриття
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 7
- •Завдання.
- •Завдання:
- •Лабораторна робота № 9
- •До абіотичних факторів належать:
- •Екологічні групи рослин по відношенню до світла:
- •Екологічні групи рослин по відношенню до вологи:
- •Екологічні групи рослин за відношенням до родючості ґрунту:
- •Життєві форми рослин
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 10
- •Завдання.
- •Водні рослини
- •Поперечний зріз стебла урути:
- •Латаття біле:
- •Частина поперечного зрізу повітряного листка стрілолисту:
- •Рослини достатнього зволоження – мезофіти.
- •Рослини посушливих місць зростання – ксерофіти.
- •Особливості будови|споруди| листя різних ярусів у|біля| таволги| в’язолистої|
- •Завдання.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 13
- •Лабораторна робота № 14
- •Приклад розрахунку ісд
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 15
- •Спостереження за фазами розвитку рослин:
- •Методика фенологічних спостережень
- •Фази розвитку дерев і чагарників.
- •Завдання.
- •Угруповання крайніх екстремальних екотопів з примітивною організацією
- •6. Asteretea tripolium Westhoff et Beeftink 1962 ap. Beeftink 1962
- •III. Трав'янисті угруповання боліт, луків та солончаків
- •5. Nardo-Callunetea Prsg. 1949
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 17
- •Зона Полісся
- •Лісостепова зона
- •Степова зона
- •Українські Карпати
- •Гірський Крим
- •Література
Екологічні групи рослин за відношенням до родючості ґрунту:
- мегатрофи — рослини, що ростуть на багатих ґрунтах і є своєрідними їх індикаторами (наприклад, ясен, дуб, бузина та ін.);
- мезотрофи — рослини, що займають проміжне по відношенню до родючості Ґрунту положення між евтрофними і оліготрофними рослинами (наприклад, ялина та ін.);
- оліготрофи (оліготрофи)— рослини, які невибагливі до мінерального живлення і ростуть на бідних ґрунтах (селагінела, традесканція);
- кальцефіли —це рослини вимогливі до кальцію, добре розвиваються на грунтах, багатих на вапно (наприклад, стоколос, люцерна жовта й крейдяна);
- кальцефоби – уникають грунтів багатих на солі кальці. (наприклад, сфагнуми, верес, біловус);
- нітрофіли — це рослини, які потребують багато нітратного живлення. Вони поселяються на родючих грунтах поблизу житла, тваринницьких ферм, на перегної широколистяних лісів (наприклад, тютюн, малина, щириця, блекота);
- нітрофоби — це рослини, які уникають грунтів, багатих на азотні та амонійні солі й нормально розвиваються, коли вміст їх мінімальній ( наприклад,щучник, куничник, перстач).
На засолених грунтах розвивається специфічна галофільна рослинність.
44
аеропедофіти — види, що потребують для існування наявності ґрунту і повітряного середовища;
аерогідропедофіти —крім вище відміченого, рослини потребують значної кількості води;
літофіти — види, що існують на чистих глинистих субстратах
псамофіти — види, що існують на пісках;
петрофіти —види, що існують на кам'янистих субстратах;
епіфіти — види, що використовують мертву органічну речовину як субстрат.
Життєві форми рослин
Життєва форма — зовнішній вигляд (габітус) рослин, що виробився під впливом екологічних факторів і спадково закріпився (Й. Вармінг).
Класифікація життєвих форм рослин за Раункієром. Він поділяє рослини на 5 головних типів за положенням до поверхні землі бруньок відновлення і кінців пагонів.
І. Фанерофіти — одна з життєвих форм рослин, бруньки відновлення яких розміщені високо над поверхнею грунту. до Ф. відносять дерева (бук, дуб, ясен, ялина) і кущі (крушинак, ліщина, калина).
ІІ. Хамефіти — одна з життєвих форм , яка характеризується тим, що бруньки відновлення у рослин розташовані біля поверхні землі і захищені лусками, підстилкою, а взимку — сніговим покривом (напр., брусниця, верес, чорниця, чебрець та ін.).
ІІІ. Гемікриптофіти — життєва форма трав’янистих багаторічних рослин, брунька відновлення яких закладається близько до поверхні грунту (напр., суниці, кульбаба, жовтець та ін.).
ІV. Криптофіти — життєва форма трав’янистих багаторічних рослин, бруньки відновлення яких закладаються в бульбах, кореневищах, цибулинах тощо (напр., картопля, конвалія, тюльпан та ін.).
V. Терофіти — життєва форма рослин, в яких бруньки відновлення містяться в насінині, з якої розвивається новий рослинний організм (напр., грицики, коноплі, жито, пшениця, овес, мак та ін. однорічні рослини).
Еколого– морфологічна класифікація життєвих форм рослин за І.Г. Серебряковим:
Деревні рослини: дерева, кущі і кущики;
Травянисті рослини: багаторічні і однорічні трави;
Напівдеревні рослини: півкущі і півкущики;
45
Життєві форми тварин за А.Н. Формозовим::
Наземні форми;
Підземні форми;
Деревні;
Повітряні;
Водні.