
- •Вступ.Електропривод та його основні частини. Класифікація сучасних електроприводів
- •1.1. Апаратура керування і захисту електродвигунів.
- •1.1.1Призначення і класифікація апаратури. Характеристика і вибір апаратів для
- •2.2 Апарати керування .
- •2.2.1.Характеристика і вибір апаратів для комутації силових кіл.
- •1.1.2.Характеристика і вибір апаратів контакторів , електромагнітних пускачів , тиристорних пускачів для комутації силових кіл.
- •1.1.3. Характеристика і вибір апаратів для комутації кіл керування.
- •2.3.Апаратура захисту
- •2.3.1.Запобіжники.
- •2.3.2.Автоматичні вимикачі.
- •2.3.3.Теплові реле.
- •1.1.5.Характеристика і принцип дії пристроїв вмонтованого
- •1.1.6.Характеристика і вибір проміжних реле , реле напруги , реле часу
- •1.2.Автоматичне керування електроприводом.
- •1.2.1.Класифікація електричних схем. Поняття про структурні , функціональні схеми
- •1.2.1.1. Загальні відомості про автоматичне керування електроприводом.
- •1.2.1.2.Класифікація електричних схем.
- •1.2.1.3.Блокувальні зв’язки у схемах керування електроприводом.
- •1.2.1.4.Сигналізація в схемах керування електроприводом.
- •1.3.Механічні характеристики електроприводів.
- •1.3.1.Механічні характеристики робочих машин. Загальні відомості
- •1.3.2. Механічні та електромеханічні характеристики електродвигунів.
- •1.3.2.1.Механічні та електромеханічні характеристики асинхронних електродвигунів.
- •1.3.2.2.Розрахунок та побудова механічної характеристики асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором.
- •1.3.2.3.Регулювання швидкості обертання ротора асинхронного двигуна (ад).
- •1.3.2.4. Пуск асинхронних двигунів.
- •1.2.3.5.Гальмівні режими ад.
- •1.Механічні та електромеханічні характеристики асинхронних електродвигунів.
- •1.4.Основи динаміки електропривода.
- •1.4.1.Сили і моменти у системі електропривод-робоча машина . Зведений момент інерції.
- •1.Сили і моменти у системі електропривод-робоча машина .
- •1.5.Перехідні процеси в електроприводах.
- •6.1.Види перехідних процесів.
- •6.2. Рівняння руху електроприводу.
- •6.3.Розрахунок тривалості пуску і гальмування електроприводів.
- •1.6.Розрахунок потужності електродвигунів.
- •1.6.1.Економічне значення правильного вибору електродвигунів за потужністю,
- •1.6.2.Визначення потужності електродвигуна , загальна методика вибору
- •1.7.Енергетика електроприводів.
- •1.7.1.Втрати потужності в електродвигунах, коефіцієнт потужності
- •2.Електропривод машин , агрегатів і потокових ліній.
- •2.1.1.Вплив навколишнього середовища , технологічних особливостей виробництва і умов електропостачання на роботу електродвигунів і апаратури керування.
- •2.1.2.Перевірка забезпечення запуску і стійкості роботи ад.
- •2.2 Електропривод водонасосних установок.
- •2.2.1.Особливості роботи електроприводів насосних установок, механічні
- •2.2.2.Визначення потужності і вибір типу електродвигуна для привода насосів.
- •2.2.3.Принципи керування насосними установками у функції рівня , тиску , часу.
- •2.2.4.Електрообладнання типових схем керування насосами.
- •2.3.Електропривод вентиляційних установок.
- •2.3.1. Класифікація , основні типи вентиляційних установок, особливості
- •2.3.3.Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.
- •2.4.2.Комплекти обладнання для приготування кормів.
- •2.4.3.Визначення потужності і вибір двигуна машин для приготування кормів.
- •2.5.Електропривод кормороздавальних і транспортних машин.
- •2.5.1. Особливості електроприводу та методика визначення потужності
- •2.5.2.Електроприводи кормороздавачів, прибиральних транспортерів.
- •2.6. Електропривод доїльних установок і машин первинної обробки молока.
- •2.6.1. Електропривод доїльних установок. Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.
- •2.6.2 .Особливості електроприводу сепараторів. Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.
- •2.7.Електропривід стригальних апаратів .
- •2.7.1. Особливості електрообладнання стригальних апаратів .
- •2.8.Електропривод зерноочисних машин і агрегатів.
- •2.8.1. Особливості електроприводу зерноочисних машин і агрегатів.
- •2.8.2. Визначення потужності електродвигунів зерноочисних машин.
- •2.9.Електропривод метало- та деревообробних верстатів.
- •2.9.1. Електропривод металообробних верстатів.
- •2.9.2. Електропривод деревообробних верстатів.
- •2.10. Електропривод стендів для обкатування двигунів внутрішнього згорання(двз).
2.2.4.Електрообладнання типових схем керування насосами.
Для керування насосними установками використовуються станції керування , такі як «Каскад» , «Сауна», УСУЗ , ПЭТ , ШЭТ , ШЭП. Принцип роботи цих станцій оснований на розглянутих принципах керування у функціях рівня , тиску. Елементна база цих пристроїв – це напівпровідникові дискретні елементи , мікросхеми , процесори.
Електричні схеми цих станцій керування виконані на різних елементах , але функціональна схема їх майже одинакова , приведена на мал..10.5.1.
Мал.10.5.1
Електродвигуни заглибинних насосів повинні мати захист від таких аварійних режимів:
-короткого замикання;
-струмів перевантаження;
-неповнофазного режиму;
-відсутності води в свердловині(сухого ходу).
Як правило насоси в свердловині працюють ( без підіймання їх на поверхню для профілактики) до повного виходу з ладу, тому важливим моментом є контроль стану ізоляції обмоток електродвигуна насоса.
У станціях керування типу УСУЗ передбачена можливість контролю стану ізоляції обмоток електродвигуна насоса в процесі експлуатації мал.10.5.2.
Мал..10.5.2.
Контроль опору ізоляції здійснюється в період , коли електродвигун вимкнений а автоматичний вимикач ввімкнений. При цьому по колу С-FU-VD1-R3(R4) –статорна обмотка М –N проходить струм витікання . Якщо опір ізоляції зменшиться , то струм витікання збільшиться , а значить і збільшиться падіння напруги на опорі R3(R4). Коли це падіння напруги досягне порогового значення засвітиться неонова лампочка НL1 –що свідчить про зниження опору ізоляції обмотки двигуна. Опір R3 підібрано так , щоб неонова лампочка НL1 засвічувалась при опорі ізоляції обмотки близько 400 кОм , а R4- при опорі ізоляції обмотки близько 40 кОм.
На початку експлуатації перемикач SA3 ставляють у положення де підключений буде резистор R3. Коли через деякий час роботи насоса засвічується неонова лампочка НL1, що свідчить про зниження опору ізоляції , SA3 ставляють у положення де підключений буде резистор R4. Якщо після цього неонова лампочка НL1 не світиться , то продовжують експлуатацію двигуна. Якщо опір ізоляції знову знизиться і засвітиться неонова лампочка НL1 , то такий двигун потрібно відправити на ремонт.
Питання для самоперевірки.
1.Які основні складові частини насосної установки?
2. Механічні характеристики відцентрових насосів.
3. Принцип керування насосними установками у функції рівня.
4. Принцип керування насосними установками у функції тиску.
5. Принцип керування насосними установками у функції часу.
6. Особливості двигунів серії ПЭДВ.
7. Який захист повинні мати електродвигуни заглибинних насосів?
8. Контроль стану ізоляції обмоток електродвигуна насоса в процесі експлуатації?
2.3.Електропривод вентиляційних установок.
2.3.1. Класифікація , основні типи вентиляційних установок, особливості
Електроприводу.
Вентиляція – це регулювання повітрообміну в приміщенні з метою створення нормованих параметрів мікроклімату. Вентиляція здійснюється припливними та витяжними вентиляційними системами.
Вентиляційні установки бувають :
-з природною тягою;
-з механічним спонукачем;
-комбіновані.
Вентилятор –це гідравлічна машина, призначена для переміщування під певним тиском повітря (або його сумішей) за допомогою робочого органгувентилятора у вигляді лопаток. Поділяють вентилятори на відцентрові (радіальні) та осьові.
Радіальні вентилятори.
Робоче
колесо
Спіральний
корпус
Робоче колесо здійснює передачу енергії від електродвигуна повітрю , яке переміщується , і як правило має передній і задній диски між якими розміщені лопатки. Основними розмірами робочого колеса є діаметр , заміряний по кінцях лопаток , виражений у дециметрах(дм), який відповідає номеру вентилятора.
Спіральний корпус-призначений для відведення потоку повітря в певному напрямку , а також для часткового перетворення динамічного тиску повітря в статичний. Радіальні вентилятори можуть бути правого , або лівого обертання.
Правильне обертання робочого колеса є напрямок за ходом розвертання спірального корпусу. Якщо вентилятор обертається неправильно , то його подача різко знижується , а напрямок потоку повітря не змінюється , тобто радіальні вентилятори –нереверсивні.
Осьові вентилятори.
Осьовий вентилятор складається з циліндричного корпуса в якому розміщене лопаточне робоче колесо пропелерного типу.
Циліндричний
корпус
робоче колесо
Характерною особливістю осьових вентиляторів є зміна напрямку повітряного потоку при зміні напрямку обертання двигуна, тобто осьові вентилятори реверсивні 2.3.2.Принципи регулювання подачі повітря у вентиляційних установках.
Параметри зовнішнього повітря протягом доби і року безперервно змінюються , тому для забезпечення заданих параметрів повітря у приміщенні треба змінювати обмін повітря в ньому, регулюючи подачу вентиляційної установки (ВУ).
Регулювати подачу ВУ можна:
-зміною площі поперечного перерізу повітропроводів ;
-вмиканням і вимиканням вентиляторів ;
-зміною частоти обертів вентилятора;
-комбіновано.
В умовах с/г виробництва найчастіше регулювання параметрів вентилятора здійснюють зміною частоти обертання . Для цього використовують дво- і тришвидкісні електродвигуни, та регулювання частоти обертання двигунів із збільшеним ковзанням, шляхом зміни напруги на статорі.
При зміні частоти обертання вентилятора змінюються основні його параметри: продуктивність Q, повний тиск Н, потужність Р, причому мають місце такі пропорції:
=
=
)2
=
)3
Ці залежності справедливі при незмінному діаметрі робочого колеса і незмінній густині повітря.