
- •Вступ.Електропривод та його основні частини. Класифікація сучасних електроприводів
- •1.1. Апаратура керування і захисту електродвигунів.
- •1.1.1Призначення і класифікація апаратури. Характеристика і вибір апаратів для
- •2.2 Апарати керування .
- •2.2.1.Характеристика і вибір апаратів для комутації силових кіл.
- •1.1.2.Характеристика і вибір апаратів контакторів , електромагнітних пускачів , тиристорних пускачів для комутації силових кіл.
- •1.1.3. Характеристика і вибір апаратів для комутації кіл керування.
- •2.3.Апаратура захисту
- •2.3.1.Запобіжники.
- •2.3.2.Автоматичні вимикачі.
- •2.3.3.Теплові реле.
- •1.1.5.Характеристика і принцип дії пристроїв вмонтованого
- •1.1.6.Характеристика і вибір проміжних реле , реле напруги , реле часу
- •1.2.Автоматичне керування електроприводом.
- •1.2.1.Класифікація електричних схем. Поняття про структурні , функціональні схеми
- •1.2.1.1. Загальні відомості про автоматичне керування електроприводом.
- •1.2.1.2.Класифікація електричних схем.
- •1.2.1.3.Блокувальні зв’язки у схемах керування електроприводом.
- •1.2.1.4.Сигналізація в схемах керування електроприводом.
- •1.3.Механічні характеристики електроприводів.
- •1.3.1.Механічні характеристики робочих машин. Загальні відомості
- •1.3.2. Механічні та електромеханічні характеристики електродвигунів.
- •1.3.2.1.Механічні та електромеханічні характеристики асинхронних електродвигунів.
- •1.3.2.2.Розрахунок та побудова механічної характеристики асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором.
- •1.3.2.3.Регулювання швидкості обертання ротора асинхронного двигуна (ад).
- •1.3.2.4. Пуск асинхронних двигунів.
- •1.2.3.5.Гальмівні режими ад.
- •1.Механічні та електромеханічні характеристики асинхронних електродвигунів.
- •1.4.Основи динаміки електропривода.
- •1.4.1.Сили і моменти у системі електропривод-робоча машина . Зведений момент інерції.
- •1.Сили і моменти у системі електропривод-робоча машина .
- •1.5.Перехідні процеси в електроприводах.
- •6.1.Види перехідних процесів.
- •6.2. Рівняння руху електроприводу.
- •6.3.Розрахунок тривалості пуску і гальмування електроприводів.
- •1.6.Розрахунок потужності електродвигунів.
- •1.6.1.Економічне значення правильного вибору електродвигунів за потужністю,
- •1.6.2.Визначення потужності електродвигуна , загальна методика вибору
- •1.7.Енергетика електроприводів.
- •1.7.1.Втрати потужності в електродвигунах, коефіцієнт потужності
- •2.Електропривод машин , агрегатів і потокових ліній.
- •2.1.1.Вплив навколишнього середовища , технологічних особливостей виробництва і умов електропостачання на роботу електродвигунів і апаратури керування.
- •2.1.2.Перевірка забезпечення запуску і стійкості роботи ад.
- •2.2 Електропривод водонасосних установок.
- •2.2.1.Особливості роботи електроприводів насосних установок, механічні
- •2.2.2.Визначення потужності і вибір типу електродвигуна для привода насосів.
- •2.2.3.Принципи керування насосними установками у функції рівня , тиску , часу.
- •2.2.4.Електрообладнання типових схем керування насосами.
- •2.3.Електропривод вентиляційних установок.
- •2.3.1. Класифікація , основні типи вентиляційних установок, особливості
- •2.3.3.Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.
- •2.4.2.Комплекти обладнання для приготування кормів.
- •2.4.3.Визначення потужності і вибір двигуна машин для приготування кормів.
- •2.5.Електропривод кормороздавальних і транспортних машин.
- •2.5.1. Особливості електроприводу та методика визначення потужності
- •2.5.2.Електроприводи кормороздавачів, прибиральних транспортерів.
- •2.6. Електропривод доїльних установок і машин первинної обробки молока.
- •2.6.1. Електропривод доїльних установок. Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.
- •2.6.2 .Особливості електроприводу сепараторів. Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.
- •2.7.Електропривід стригальних апаратів .
- •2.7.1. Особливості електрообладнання стригальних апаратів .
- •2.8.Електропривод зерноочисних машин і агрегатів.
- •2.8.1. Особливості електроприводу зерноочисних машин і агрегатів.
- •2.8.2. Визначення потужності електродвигунів зерноочисних машин.
- •2.9.Електропривод метало- та деревообробних верстатів.
- •2.9.1. Електропривод металообробних верстатів.
- •2.9.2. Електропривод деревообробних верстатів.
- •2.10. Електропривод стендів для обкатування двигунів внутрішнього згорання(двз).
2.2.2.Визначення потужності і вибір типу електродвигуна для привода насосів.
Згідно розрахованих даних максимальних секундних витрат води Qмах.с , напору Нр. з каталожних даних попередньо вибирають насос з умов:
Qнас. ≥ Qмах.с. , Ннас. ≥ Нр. .
Визначають його розрахункову потужність :
Ррозр.=
(кВт) , де
𝜌-густина рідини , яку перекачують , кг/м3 ,( 𝜌води=1000 кг/м3, 𝜌молока=1030 кг/м3 , 𝜌навозу=980…1010 кг/м3);
𝘨=9,8 м/с2 –прискорення вільного падіння;
ηнас.-ККД насоса (для відцентрових насосів ηнас =0,5…0,8);
Qнас-подача насоса , м3/с;
Ннас.-напір , який створює насос , м.
Якщо напір дано у кПа (1м≈9,8кПа) , то розрахункова потужність визначається за виразом:
Ррозр.=
(кВт)
Номінальну потужність привідного електродвигуна визначають за співвідношенням:
Рн.дв.≥КзРрозр./ ηпер , де
Кз-коефіцієнт запасу , який залежить від споживаної потужності .
Кз=1,5 при Р≤1,5 кВт , Кз=1,2 при 1,5≤Р≤4,0 кВт , Кз=1,15 при 4≤Р≤35 кВт , Кз=1,1 при Р≥35 кВт ;
ηпер –ККД передачі.
Вибір параметрів насосів для зрошувальних систем проводять з урахуванням зрошувальної норми-кількості води (м3/га) , яка вноситься в грунт за весь період вегетації рослин і називається поливною нормою Nп , м3/га. Норму подачі води q ,
л/с∙ га називають гідромодулем і розраховують за виразом:
q=
, де
α=𝘍і /𝛴 𝘍і-частка даної культури в сівозміні , 𝘍і-площа зайнята однією культурою;
𝜏-тривалість поливу за добу (год/добу) ;
𝘵-поливний період( діб)
Nп- поливна норма, м3/га.
За результатами розрахунків для всіх культур складають графік гідромодуля 𝘲=𝘧(𝘵) , підсумовуючи водоподачу коли терміни поливу збігаються .Щоб зменшити максимум подачі , графік упорядковують , зміщуючи терміни поливу.
Загальну кількість води , що подається на всю площу розраховують :
𝘘розр.=𝘲мах.𝘍/ηс , де
𝘲мах- максимальне значення гідромодуля з графіка ;
𝘍-площа зрошення , га;
ηс≈0,75- ККД зрошувальних систем.
Розрахунковий напір визначають за геодезичними позначеннями , як різницю між рівнем води у водозабірній споруді та максимальною висотою подачі води з урахуванням втрат та надлишкового тиску:
Нр= 𝛥Нрв + Нвтр+ Ннад .
Для водопостачання ферм , комплексів , побутових потреб найчастіше використовують електронасосні агрегати серій ЭЦВ , які комплектуються спеціальними АД з КЗ ротором серії ПЭДВ (П-«погружной» заглибинний , ЭД-електродвигун , В-водозаповнений).
Особливості двигунів серії ПЭДВ:
-охолодження двигуна за рахунок води в свердловині;
-застосовані підшипники ковзання(сталь+гума) ;
-перед занурення у свердловину двигун заповнюється через спеціальну пробку чистою водою, яка використовується для охолодження ротора та змащення підшипників ковзання;
-допускають до 3-х вмикань на годину з інтервалом між ними не менше 5 хвилин.
2.2.3.Принципи керування насосними установками у функції рівня , тиску , часу.
Принцип керування насосними установками у функції рівня.
У с/г виробництві найбільше застосування знайшов принцип керування , коли вода накопичується в гідроакумулюючій споруді( найчастіше це башта Рожновського БР-15…БР-50), а звідти надходить у водорозподільну мережу. Рівень води в башті контролюється стержневим датчиком , який працює за принципом електропровідності води , коли простір між електродами заповнений водою .
Мал.10.4.1
Електрична принципова схема керування насосними установками у функції рівня приведена на малюнку 10.4.1. Перемикач SA2 вмикає автоматичне або ручне керування.
Принцип керування насосними установками у функції тиску.
Безбаштові насосні установки складаються з насоса , електродвигуна , повітряно-водяного котла , реле тиску , станція керування. Мінімальний тиск Рмін. повітря в повітряно-водяному котлі вибирають так , щоб забезпечувалась подача води в точку найбільш невигідного водозбору.
Мал..10.4.2
Електрична принципова схема керування насосними установками у функції тиску приведена на малюнку 10.4.2.
При вмиканні насоса вода подається споживачам , а її надлишок заповнює повітряно-водяний котел. При цьому рівень води в котлі підвищується і повітря , що є в ньому стискається . Коли тиск досягне максимального значення , спрацює реле тиску SP1 і насос вимкнеться. Вимикач SA1 призначений для ручного керування .
Принцип керування насосними установками у функції часу.
За цим принципом керування , в основному , працюють стаціонарні зрошувальні системи, коли команди на подачу води на окремі ділянки зрошення надходять від програмного пристрою , реле часу , або мікропроцесора , які контролюють початок і кінець зрошення.