- •Практичне заняття
- •Тема 3.1.3. «Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист»
- •1. Основні положення положення щодо прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків ймовірних нс.
- •3. Виявлення та оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті вибуху. Противибуховий захист
- •4. Виявлення та оцінка очікуваної пожежної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкту у результаті пожежі. Протипожежний захист
- •Теплотворна здатність
- •Варіанти вихідних даних для контрольних завдань
Теплотворна здатність
Назви горючих речовин (матеріалів) |
НТ, Дж/кг |
Гас (в тому числі авіаційний гас) |
50,0·106 |
Бензин |
47,9·106 |
Нафта (дизельне паливо) |
41,9·106 |
Мазут |
39,9·106 |
Природний газ (метан, бутан, пропан) |
36,0·106 |
Ацетон |
28,8·106 |
Етиловий (метиловий) спирт |
27,3·106 |
Т а б л и ц я 3.
Значення величин швидкості вигоряння
Назви горючих речовин (матеріалів) |
Vлін, мм/с |
Бензин |
0,075 |
Гас |
0,06 |
Ацетон |
0,055 |
Сірковуглець |
0,036 |
Мазут |
0,037 |
Етиловий спирт |
0,042 |
Метиловий спирт |
0,035 |
Нафта (дизельне паливо) |
0,027 |
Мастила (олії) |
0,025 |
Зовнішні межі зони можливих суцільних вторинних пожеж і зони можливих окремих вторинних пожеж рекомендується відображати з використанням тактичних знаків у вигляді, наприклад, концентричних кіл (з радіусами Rсуц і Rокр) червоного кольору, у розриві яких виконані пояснювальні написи «30» і «10» відповідно, обов’язково враховуючи масштаб Плану авіаційного заводу.
Визначення та відображення можливих місць виникнення окремих вторинних пожеж здійснюються шляхом виконання таких операцій:
• визначення значення величини Ітепл.випр.конкр.ел, кВт/м2, теплового потоку, що опромінює конкретний елемент досліджуваного об’єкта за місцем «розташування» цього елемента відносно зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж і зони можливих окремих вторинних пожеж (вважаючи, що інтенсивність теплового випромінювання первинної пожежі змінюється в межах зони можливих окремих вторинних пожеж (від 30 кВт/м2 до 10 кВт/м2) майже за лінійним законом, а в межах зони можливих суцільних вторинних пожеж – зворотно пропорційно квадрату відстані від тактичного знака «ЦЗ» до конкретного елемента і завжди перевищує 30 кВт/м2);
• визначення значення Іпорог.ГРконкр (за даними таблиці 4) для конкретного елементу досліджуваного об’єкта з використанням інформації про горючі речовини (матеріали) цього елемента, наведеної у «Характеристиці досліджуваного промислового об’єкта»;
• вказаний конкретний елемент може спалахнути і на ньому може виникнути окрема вторинна пожежа у разі виконання співвідношення Ітепл.випр.конкр.ел ≥ Іпорог.ГРконкр.
Можливість виникнення окремої вторинної пожежі відображають з використанням тактичного знаку червоного кольору у вигляді круга діаметром 3 мм з трьома язиками полум’я, який наносять на План авіаційного заводу «Картки …» поряд з умовним зображенням конкретного досліджуваного елемента.
Таблиця 4
Порогові величини інтенсивності (густини потоку потужності) теплового випромінювання
Назви горючих речовин (матеріалів) |
Іпорог.ГРконкр, кВт/м2 залежно від терміну опромінювання |
|||
3 хв |
5 хв |
15 хв |
||
Технічний картон (папір) |
18,0 |
15,2 |
10,8 |
|
Бавовняні тканини (волокна) темного кольору |
11,0 |
9,7 |
7,5 |
|
Брезент кольору хакі |
48,0 |
45,0 |
38,0 |
|
Дерматин темного кольору |
20,0 |
16,0 |
11,0 |
|
Тканини для оббивки |
55,0 |
52,0 |
48,0 |
|
Деревина(сосна, соснові дошки з вологістю 12% та з непоструганою і непофарбованою поверхнею) |
20,6 |
17,5 |
12,9 |
|
Дошки постругані та пофарбовані олійною фарбою темного кольору |
26,7 |
22,3 |
17,5 |
|
Фанера |
25,0 |
22,0 |
17,0 |
|
Пластик |
– |
– |
15,4 |
|
Руберойд |
– |
– |
28,0 |
|
Гумові вироби |
– |
– |
14,5 |
|
Шифер (тріскається, руйнується) |
– |
– |
52,0 |
|
Горючі гази та вогненебезпечні рідини з температурою спалаху |
150°С |
– |
– |
8,9 |
300°С |
– |
– |
12,1 |
|
350°С |
– |
– |
15,5 |
|
400°С |
– |
– |
19,9 |
|
500°С і більше |
– |
– |
28,0 |
|
Слід відзначити, що наслідками виникнення окремої вторинної пожежі на конкретному елементі можуть стати раптове руйнування (з утворенням завалів) будівель і споруд (10620), а також виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин (10310), аварій з викидом радіоактивних речовин (10550), забруднення навколишнього середовища шкідливими речовинами з концентрацією, що перевищує ГДК (10410), т. ін. Можливість виникнення таких вторинних НСТХ відображають з використанням відповідних пояснювальних написів у вигляді номеру коду сфери виникнення цих НСТХ.
Визначення можливої величини втрати основних фондів рекомендується здійснювати з використанням співвідношення:
Втрати ОФ = 0,7 Σ ВОФпож/МЗП, (23)
де Σ ВОФпож – сумарна вартість основних фондів елементів, де можуть виникнути первинна і вторинні пожежі, тис. грн.; МЗП – мінімальна заробітна плата, тис. грн.
Визначену таким способом величину втрати основних фондів відображають на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Втрати ОФ = …».
Визначення можливої величини загальних (Мзаг,, ос.) і санітарних (Мсан, ос.) втрат виробничого персоналу (населення) рекомендується здійснювати з використанням співвідношень:
Мзаг = ΣNсуц+ ΣNвт.пож, (24)
Мсан = 0,95 Мзаг, (25)
де ΣNсуц – сумарна кількість осіб виробничого персоналу найбільшої працюючої зміни (НПЗ), робочі місця яких за прогнозом опиняться в межах зони можливих суцільних вторинних пожеж, ос.; ΣNвт.пож – сумарна кількість осіб виробничого персоналу НПЗ, робочі місця яких знаходяться в будівлях і спорудах, де за прогнозом виникнуть вторинні пожежі, ос.
Результати такого прогнозу слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Мзаг = … ос.» і «Мсан = … ос.».
Визначення можливої величини збитків (Зб) внаслідок досліджуваної НСТХ рекомендується здійснювати з використанням співвідношення:
Зб = Втрати ОФ + 18Мсан + 288(Мзаг - Мсан). (26)
Результати такого прогнозу слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Зб = …».
Визначення можливого рівня прогнозованої НСТХ рекомендується здійснювати за даними про можливі (Мзаг - Мсан), Мсан і Зб. При цьому за остаточний результат слід вибирати найвищий з визначених таким способом рівнів НСТХ.
Результати такого прогнозу необхідно відобразити на вільний від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Рівень НС - …».
Перелік невідкладних робіт у зоні НС з позначенням обсягів кожної з них повинен включати:
• розвідку ділянок робіт рятувальників – пділ і маршрутів руху рятувальників – пмарш, (де пділ = пмарш = п –кількість елементів заводу, де виникли первинна і вторинні пожежі);
• локалізацію і гасіння пожеж (ппож);
• локалізацію аварій на газових, електроенергетичних і технологічних мережах (пав);
• пошук уражених (Мзаг, ос.) і матеріальних цінностей, діставання їх з-під завалів, з пошкоджених і палаючих будівель (споруд), із задимлених і загазованих приміщень;
• надання негайної медичної допомоги ураженим (Мсан, ос.) і евакуація їх до лікувальних закладів;
• виведення не постраждалого персоналу у безпечні райони (1630- Мзаг, ос.);
• укріплення (або обрушення) конструкцій, що загрожують обвалом;
• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт;
• ремонт і відновлення пошкоджених ліній зв’язку, комунально-енергетичних і виробничих мереж та захисних споруд;
• виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів.
Визначення та відображення переліку заходів щодо протипожежного захисту. Заходи щодо зниження уражальної дії теплового випромінювання поділяються на:
заходи щодо зменшення геометричних розмірів зони моделивого ураження ТВ шляхом обмеження можливої поверхні розливу горючої рідини облаштуванням піддонів для кожного з автомобілів-заправників;
заходи щодо підвищення фізичної стійкості будівель і споруд заводу шляхом: заміни горючих матеріалів покрівель на не горючі; заміни дерев’яних заповнень віконних і дверних отворів на заповнення з негорючих матеріалів і т. ін.
