Основні положення нормативно-правових документів

Згідно з положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “ Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки”, ДСТУ 2156-93 (Безпечність промислових підприємств. Термін та визначення), ДСТУ 3891-99 (Безпека у надзвичайних ситуаціях. Термін та визначення основних понять):

потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – це будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини (ДСТУ 2156-93);

потенційно-небезпечний об’єкт (ПНО) це об’єкт де можуть використовуватися або виготовляються, перероблюються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини... Потенційно небезпечним об’єктом вважається апарат або сукупність пов’язаних між собою потоками у технологічний цикл сукупність апаратів, об’єднаних за адміністративною та/або територіальною ознакою. Потенційно небезпечним об’єктом за адміністративною ознакою вважається структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення, дільниця тощо) на об’єктах господарської діяльності (Постанова КМУ № 956);

До небезпечних речовин (НР) за їх властивостями відносяться такі категорії речовин:

горючі (займисті) гази; горючі (займисті) стиснуті гази; горючі (займисті) зріджені гази; горючі (займисті) кріогенно зріджені гази;

горючі рідини; горючі рідини перегріті під тиском;

вибухові речовини – рідкі або тверді чи суміші ВР (поділяються на ініціюючі, бризантні та піротехнічні);

речовини – окисники;

високотоксичні та токсичні речовини.

Згідно з положенням “Нацiонального класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019 : 2010”:

надзвичайна ситуація (НС) – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, які призвели до загибелі та ураження людей (тварин, рослин), значних матеріальних втрат і/або суттєвого погіршення стану навколишнього природного середовища;

відповідно до причин походження подій, які можуть замовити виникнення НС на території України, розрізняються: НС техногенного характеру (можуть виникнути внаслідок аварії (катастроф), код сфери виникнення – 10000), не природного характеру (можуть виникнути внаслідок небезпечних геологічних, метеорологічних, морських і прісноводних гідрологічних явищ, пожеж в природних екологічних системах, отруєння та інфекційного захворювання людей (тварин), ураження рослин хворобами і шкідниками, 20000); НС соціального характеру (можуть виникнути внаслідок протиправних дій терористичного і антиконституційного спрямування - 30000); НС воєнного характеру (пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення - 40000).

У ДСТУ 7097: 2009 Безпека у надзвичайних ситуаціях (джерела техногенних надзвичайних ситуацій. Класифікація й номенклатура параметрів уражальних чинників) показано, що джерелами НС техногенного характеру є процеси виникнення і розвитку відповідних аварій та наведено номенклатуру їх уражальних чинників.

В свою чергу , у ДСТУ 4934:2008 (Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела фізичного походження природних надзвичайних ситуацій. Номенклатура та показники впливів уражальних чинників) показано, що джерелами не природного характеру є процеси виникнення і розвитку небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних явищ (а також природних пожеж) та наведено номенклатуру їх уражальних чинників.

Витяги з “Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010”, ДСТУ 7097: 2009 і ДСТУ 4934: 2008

Код	Блок класифікаційних угруповань (джерело надзвичайних ситуацій)	Уражальні чинники
1	2	3
10151	Авіаційні катастрофи в аеропортах і населених пунктах	Уламки та осколки
10211	Пожежі (вибухи) у спорудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об’єктів	Теплове випромінювання, забруднення “димовими газами” (повітряна ударна хвиля)
10310	Аварії з викиданням (загрозою викидання) НХР під час їх виробництва, перероблення або зберігання	Хімічне забруднення
10510	Аварії з викиданням (загрозою викидання) РР на атомних електростанціях	Радіоактивне забруднення
10550	Аварії з радіоактивними джерелами іонізуючого випромінювання на РР (на підприємствах)	Радіоактивне забруднення
10620	Руйнування будівель та споруд виробничого призначення	Уламки та обломки
20110	Землетруси	Сейсмічний, динамічний, гідродинамічний, електрофізичний
20230	Зсуви	Динамічний
20311	Сильний дощ (злива)	Оптичний, гідродинаміч-ний, гідростатичний, гравітаційний
20313	Дуже сильний снігопад	Оптичний, гідродинаміч-ний, гравітаційний
20321	Дуже сильний мороз	Теплофізичний
20322	Дуже сильна спека	Теплофізичний
20332	Сильний вітер	Аеродинамічний
20335	Снігові замети	Динамічний, гравітаційний

Додаток 3

Визначення можливої величини ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Причиною виникнення надзвичайні ситуації техногенного характеру (НСТХ) може бути аварія (катастрофа) на конкретному технічному пристрої внаслідок відмови будь-якої з його деталей (вузлів) або внаслідок помилки персоналу використання цього пристрою за призначенням і (або) помилки персоналу його технічної експлуатації. В наш час розрізняють такі види відмов деталей (вузлів): відмови приробки; відмови через зношуваність або старіння; раптові відмови. Виникненню перших двох видів відмов деталей (вузлів) можна запобігти шляхом проведення передексплуатаційного «прогону» на стендах (полігонах) і шляхом регулярного виконання підготовок до польоту, регламентних робіт, технічних обслуговувань і т. ін. відповідно. Запобігти ж виникненню раптових відмов деталей принципово неможливо (можна знизити тільки величину ймовірності їх виникнення – Р_{вин.відм} шляхом підвищення «надійності» кожної з конкретних деталей (тобто шляхом підвищення рівня опороздатності кожної з таких деталей хоч і раптовим, але розрахунковим «навантаженням») і т. ін.). Аналогічно помилки персоналу поділяються на: помилки через недостатню навченість; помилки внаслідок порушення регламентів використання за призначенням і регламентів технічної експлуатації; випадкові помилки. Виникненню перших двох видів помилок можна запобігти підвищенням якості навчання і суворості поопераційного контролю відповідно. Запобігти ж виникненню випадкових помилок персоналу принципово неможливо, бо вони є результатом раптової непередбачуваної зміни психічного стану працівника (можна знизити тільки величину ймовірності їх виникнення – Р_{вин.пом.перс} шляхом проведення професійного відбору, спеціальних тренувань та інших організаційно-психологічних заходів). Враховуючи викладене, мінімально можливе значення ризику виникнення конкретної надзвичайної ситуації техногенного характеру – R_{НС гран.конкр}, за рік, дорівнює мінімально можливій величині ймовірності виникнення аварії на конкретному технічному пристрої – Р_{АВконкр.min} (розрахованому за умов виникнення аварії тільки внаслідок раптової відмови будь-якої з його деталей або внаслідок випадкової помилки персоналу).

Роботу з визначенням можливої величини R_{НС гран.конкр}, за рік, рекомендується виконувати у такій послідовності:

• визначення і відображення функціональної схеми техногенного пристрою (з використанням інформації технічної та експлуатаційної документації цього пристрою), аварія на якому може спричинити виникнення НСТХ;

• визначення (з використанням зазначеної функціональної схеми) і відображення «дерева відмов» досліджуваної НСТХ;

• визначення (з використанням вказаного «дерева…») і відображення аналітичних співвідношень для розрахунку можливої величини R_{НС гран.конкр}, за рік;

• визначення і відображення результатів розрахунку. При цьому рекомендується приймати значення величин Р_{рапт.відм} (для кожної з деталей цього пристрою) і Р_{вип.пом.перс} (для кожної з осіб) такими, що дорівнюють:

– 10^-3 – для сертифікованих технічних пристроїв;

– 10^-2 – для не сертифікованих технічних пристроїв, з моменту «виготовлення» яких пройшло не більше десяти років;

– 10^-1 – для не сертифікованих технічних пристроїв, з моменту «виготовлення» яких пройшло більше десяти років.

В свою чергу при визначенні можливої величини ризику виникнення вірогідних для досліджуваного об’єкта надзвичайних ситуацій природного, соціально-політичного і військового характеру вважають, що величина R_НС таких надзвичайних ситуацій завжди перевищує прийнятну величину ризику (тобто R_{НСконкр} > 10^-6 за рік). При цьому параметри уражальних чинників НСПрХ, НССПХ і НСВХ можуть перевищувати на 20 % максимальні історично відомі параметри таких НС.