(Дайте відповідь «так" або «ні»)
У системі кругопотоку домогосподарства купують економічні ресурси.
Під лібералізацією економіки розуміють розширення державного контролю в багатьох сферах життя суспільства.
Платежі фірм домогосподарствам за ресурси називають доходами.
Проблеми «що», «як» і «для кого» у ринковій економіці розв’язують за допомогою цінового механізму.
В адміністративно-командній економіці проблеми «що», «як» і «для кого» вирішуються автоматично.
Планова економіка передбачає державну власність на всі матеріальні ресурси і централізоване директивне планування.
В розвинутих державах Європи переважає державна власність.
Конкуренція передбачає наявність на ринку значної кількості незалежних продавців і покупців конкретного товару або ресурсу.
Адам Сміт, використовуючи термін «невидима рука», мав на увазі, що держава керує економікою, а суспільство не усвідомлює цього.
В адміністративно-командній системі спонукальним мотивом діяльності підприємств є максимізація прибутку.
Економічні системи країн Західної Європи є найчистішим різновидом вільного підприємництва.
Продуктивні сили виражають спосіб взаємодії людини з природою.
Цифровий диктант «Економічні системи»
1 економічна система 12
2 форма виробництва 11
3 натуральне господарство 10
4 товарне господарство 9
5 поділ праці 8
6 власність 7
7 володіння 5
8 користування 6
9 розпорядження 4
10 форма власності 3
11 планова економіка 2
12 ринкова економіка 1
Питання диктанту:
Тип організації господарської діяльності, яка здійснюється задля задоволення потреб людини.
Форма виробництва, за якої блага в суспільстві виготовляють для власних потреб.
Форма виробництва, за якої блага виготовляють для обміну або продажу.
Спеціалізація людей на виготовлення певних видів продукції.
Спосіб організації господарського життя суспільства.
Належність власності певному суб’єкту.
Прийняття власником рішень про те, хто і як може використовувати об’єкти власності.
Використання об’єкта власності з метою задоволення потреб чи для отримання прибутку.
Відносини між людьми з приводу присвоєння матеріальних та нематеріальних благ.
Економічна система, де регулятором обміну і розподілу є ринок.
Спосіб реалізації певного типу власності.
Економічна система, в якій здійснюється жорстке управління з єдиного центру.
Тема «Попит і пропозиція. Ринкова рівновага»
Зміст: Попит. Поняття попиту. Графік попиту. Закон попиту. Нецінові чинники попиту. Вплив нецінових чинників на зміни попиту. Пропозиція. Поняття пропозиції. Графік пропозиції. Величина пропозиції. Закон пропозиції. Нецінові чинники пропозиції, Зміни пропозиції. Взаємодія попиту і пропозиції. Поняття рівноважної ціни. Ринкова ціна. Надлишок товару. Дефіцит товару.
Результати вивчення теми:
Учні називають зміст понять «попит», «пропозиція», «рівноважна ціна», «надлишок товару», «дефіцит товару», нецінові чинники попиту і пропозиції
Визначають попит і пропозицію табличним, графічним та аналітичним способами
Наводять приклади дії закону попиту і закону пропозиції із повсякденного життя, змін попиту і пропозиції у зв’язку із дією нецінових чинників, змін попиту і пропозиції на товари із повсякденного життя
Будують за табличними даними криву попиту і криву пропозиції, графіки змін рівноважних параметрів ринку під впливом змін попиту і пропозиції
Ілюструють за допомогою графіків зміни попиту і пропозиції під впливом нецінових чинників
Розрізняють поняття попиту і величини попиту, поняття пропозиції і величини пропозиції
Формулюють закони попиту і пропозиції
Пояснюють дію законів попиту і пропозиції, форму кривих попиту і пропозиції
Розраховують рівноважну ціну, надлишок та дефіцит товару за допомогою графіків і аналітичним способом
Аналізують причини виникнення дефіциту та надлишку товарів, послуг
Розв’язують задачі на визначення параметрів рівноваги ринку та розміру надлишку і дефіциту товарів, послуг
Роблять висновки про те, що під дією зміни ціни змінюються величина попиту та величина пропозиції, а під дією нецінових чинників – попит і пропозиція; що ринкові ціни визначаються як рівновага між попитом і пропозицією та є узгодженням інтересів покупців і продавців
■ Словник теми
Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару, бажаних для споживачів.
Величина попиту (обсяг попиту) – конкретна кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за кожного рівня ціни.
Закон попиту: між ціною та величиною попиту існує обернений зв'язок – обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає із зниженням ціни.
Функція попиту – математичний вираз закону попиту (Qd=f(P), де Qd – обсяг попиту на товар, P – ціна товару)
Крива попиту – графічне відображення функції попиту.
Товари нормальної споживчої цінності (нормальні товари) – це товари, попит на які зростає із зростанням доходів споживачів.
Товари низької споживчої цінності (нижчі товари) – це товари, попит на які скорочується із зростанням доходу.
Нейтральні товари – це товари, попит на які не змінюється зі зміною доходів споживачів.
Товари-субститути (взаємозамінні) – це пари товарів, для яких зростання ціни одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки.
Товари-комплементи (взаємодоповнюючі) – це пари товарів, для яких зростання ціни одного приводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки.
Товари, незалежні в споживанні – зміна ціни одного ніяк не впливає на попит на інший.
Пропозиція – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару, бажаних для виробників.
Величина пропозиції (обсяг пропозиції) – це конкретна кількість товару, яку продавці бажають та можуть продати на ринку за деякий період часу за певного значення ціни.
Закон пропозиції: між ціною та величиною пропозиції існує прямий зв'язок – обсяг пропозиції зростає з підвищенням ціни і скорочується зі зниженням ціни.
Функція пропозиції – математичний вираз закону пропозиції (Qs=f(P), де Qs – обсяг пропозиції товару, P – ціна товару)
Крива пропозиції – графічне відображення функції пропозиції.
Рівноважна ціна – ціна, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції.
► Опорні схеми
Схема 1
Схема 2
