Типи економічних систем (Короткий конспект теми)

1. Традиційна економічна система. Характерна для найменш розвинутих країн і відзначається розвинутим натуральним господарством. Економіка підпорядкована традиціям та звичаям народу. Зазвичай населення займається сільським господарством або рибальством чи мисливством. Продукти, які виробляються в таких суспільствах, не змінюються впродовж багатьох століть. Оскільки продуктів виробляється мало, то більшість людей існує на межі виживання.

2. Ринкова економічна система. Характеризується переважанням приватної власності. Для такої системи характерним є механізм саморегулювання, коли ціни на ринку складаються як результат взаємодії попиту і пропозиції. В ринковій системі, яку ще називають системою вільного підприємництва, головною фігурою є споживач товарів і послуг.

Основними принципами ринкової економіки є:

• економічна свобода, яка базується на приватній власності, вільному підприємництві; приватна власність спонукає людей використовувати належні їм ресурси для виробництва товарів, що можуть бути продані; ці товари повинні бути дійсно потрібні, щоб користуватись попитом і продаватись;

• конкуренція, що проявляється в змаганні виробників за споживача з метою отримання вищих прибутків; досягнути цього в умовах конкуренції можна завдяки ефективнішому виробництву товарів і послуг; конкуренція здешевлює продукцію та спонукає виготовляти якісні товари, однак може бути причиною банкрутства;

• саморегулювання ринку, яке проявляється через взаємодію попиту і пропозиції; в даній системі немає необхідності державного регулювання, діє принцип «невидимої руки ринку», сформульований Адамом Смітом.

ІІІ. Командно-адміністративна (планова) економічна система. Характеризується переважанням державної власності, високим рівнем централізації економіки, тотальним плануванням.

Основними принципами планової економіки є:

• централізоване управління економікою, яке здійснюється через централізоване планування; плануючі органи намагаються запланувати і проконтролювати діяльність усіх виробників і споживачів; центральні органи визначають, які товари будуть вироблені та які послуги надаватимуться; керуючі органи самостійно змінюють пропорції між галузями, що призводить до дефіциту або надлишку окремих товарів;

• ієрархія – обов’язкове підпорядкування нижчих керівних органів вищим – створює умови обов’язкового виконання планів нижчими органами керівництва;

• зрівнялівка доходів, яка проявлялась в обмеженні можливостей їх отримання; доходи розподілялись порівну без врахування внеску кожного працівника в даний продукт, що зменшувало зацікавленість в підвищенні продуктивності праці; рівні зарплат, пенсій та інших виплат – об’єкт планування центральних органів.

ІV. Змішана економічна система. Поєднує ознаки ринкової економічної системи з державним регулюванням. Держава є значним споживачем продукту, водночас вона є власником виробничих ресурсів, державного бюджету, земельного фонду. В теперішній час змішана економічна система є характерна для всіх розвинутих країн.

Характерні риси змішаної економіки такі:

1. Багатоукладність форм власності. Існує переплетіння, взаємопроникнення та взаємодоповнення форм власності, їх конкуренція.

2. Соціальна орієнтація економіки, підвищення на її основі рівня життя людей.

3. Зростання добробуту і якості життя.

4. Поєднання саморегулювання і регулювання економіки.

5. Демократична форма правління державою.

6. Співпраця уряду з профспілками та підприємцями.

7. Захист конкуренції

8. Захист прав споживачів.

9. Поєднання принципів вільної конкуренції і соціальної справедливості.

10. Справедливий перерозподіл доходів через прогресивне оподаткування, соціальне страхування та субсидії.

11. Стимулюючий характер оподаткування.

12. Обмеження приватної власності в інтересах суспільства.

Роль держави в таких умовах дуже важлива. Основні функції держави такі:

• правова – прийняття необхідних законів для ефективного функціонування економіки;

• виробництво суспільних благ – товарів та послуг, які не можуть бути виготовлені приватними виробниками;

• боротьба з негативними наслідками від стихійних лих, забруднення довкілля;

• розподіл доходів через систему податків і трансфертів;

• стабілізація економіки – заходи, які регулюють ціноутворення, зайнятість та економічне зростання.