Тема «Корисність і раціональна поведінка споживача»

◙ Чи правильні такі твердження?

(Дайте відповідь «так" або «ні»)

1. Поняття «користь» та «корисність» тотожні .

2. Показники загальної та граничної корисності зростають одночасно зі збільшенням споживання блага.

3. Графік загальної корисності висхідний, оскільки показує зростання суми задоволення від споживання блага.

4. Перший закон Госсена твердить, що величина задоволення від споживання кожної наступної одиниці блага зменшується.

5. Кожна точка кривої байдужості показує набори благ, які мають різну цінність, але однакову кількість благ у кошику.

6. Криві байдужості, розташовані вище від початку координат, мають вищу корисність.

7. Якщо за умови абсолютної необхідності двох благ споживач віддає перевагу благу Y, то криві байдужості відносно пологіші до осі абсцис.

8. Точка, розташована на бюджетній лінії, показує певний набір двох благ в межах визначеного бюджету.

9. Якщо ціна товару X зросте за умови незмінного бюджету, то бюджетна лінія переміститься паралельно початковій вправо.

10. Якщо бюджет споживача зменшиться, зміниться кут нахилу бюджетної лінії.

11. За теорією кардиналістів рівновага споживача досягається, якщо відношення граничних корисностей благ до їхніх цін має однакове значення.

12. Ординалісти вважають, що споживач максимізує корисність, обравши комбінацію благ, яка розташована в точці дотику кривої байдужості до бюджетної лінії.

◘ Тестові завдання «Корисність і раціональна поведінка споживача»

(Виберіть одну правильну відповідь)

І. Здатність блага задовольнити одну або кілька потреб людини:

а) користь;

b) корисність;

c) гранична корисність;

d) загальна корисність.

2. Загальна сума задоволення від споживання всіх наявних одиниць блага:

а) загальна користь; b) корисність; c) гранична корисність; d) загальна корисність.

3. Лінія, всі точки якої показують різні набори двох благ з однаковим рівнем корисності – це:

а) бюджетна лінія;

b) крива байдужості;

c) крива корисності;

d) крива попиту.

4. Приріст сукупної корисності в процесі споживання:

а) гранична норма заміни; b) корисність; c) гранична корисність; d) загальна корисність.

5. Лінія рівних видатків, кожна точка якої показує різні набори благ:

а) бюджетна лінія; b) крива байдужості; c) крива попиту; d) крива пропозиції.

6. Кількість одного блага, від якої споживач може відмовитись заради споживання додаткової кількості іншого:

а) корисність;

b) загальна корисність;

c) гранична корисність;

d) гранична норма заміни.

Тема «Гроші в економіці»

Зміст: Обмін. Гроші. Грошові агрегати в економіці М₀, М₁, М₂, М₃. Пропозиція грошей на ринку. Вартість грошей.

Результати вивчення теми:

• Учні називають складові грошових агрегатів М₀, М₁, М₂, М₃

• Характеризують, чим визначається вартість грошей

• Формулюють поняття пропозиції грошей на ринку та її обумовленість

• Розраховують за запропонованими даними розмір грошових агрегатів

• Пояснюють зміни у грошових агрегатах, зміни у вартості грошей

• Роблять висновок, що грошові агрегати змінні і визначають пропозицію грошей

■ Словник теми

Бартер – безпосередній обмін товарами без участі грошей.

Загальний еквівалент – це товар, який має здатність обмінюватись на будь-який інший товар.

Товарні гроші – товар-еквівалент, що використовується як засіб обміну і може вступати в обмін як звичайний товар.

Монета – певна кількість металу визначеної форми, вагу і пробу якої встановлює держава.

Гроші – товар особливого роду, що став загальним еквівалентом вартості всіх інших товарів і забезпечує товарний обіг.

Кредитні гроші – платіжні засоби, що замінюють гроші і є борговими зобов’язаннями економічних суб’єктів.

Емісія грошей – випуск грошей в обіг державою.

Масштаб цін – вагова кількість золота, яку містить національна грошова одиниця, що служить для виміру цін товарів.

Девальвація – офіційне зниження вмісту золотого запасу певної грошової одиниці.

Ревальвація – офіційне підвищення вмісту золотого запасу певної грошової одиниці.

Грошова маса – обсяг готівкових та безготівкових купівельних і платіжних засобів, що забезпечують обіг товарів і послуг в країні та якими розпоряджаються суб’єкти економічної діяльності.

Ліквідність – ступінь легкості, з якою певні товари можуть бути перетворені на готівку.