Запитання для самоконтролю

1. Які причини зумовили історичні зміни у морфемній будові слова?

2. У яких морфемних структурах слів відбувається явище опрощення?

3. У яких випадках відбувається повне, а в яких неповне опрощення? Наведіть приклади.

4. Чи є семантичний чинник причиною опрощення?

5. Чи усуває пере розклад морфемну подільність слова?

6. Як Ви розумієте тезу Н. Ф. Клименко про те, що «опрощення і перерозклад у морфемній будові слова ведуть до виникнення нових морфем у мові»?

7. Назвіть основну причину ускладнення. Чому ускладнення відбувається, як правило, у запозичених словах?

8. З чим пов’язаний процес декореляції? Наведіть приклади.

Модульна контрольна робота з теми «Морфеміка»

Поділити усі слова повнозначних частин мови на морфеми. Виконати повний морфемний аналіз виділених слів.

Варіант 1

Літо збігло, як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий, золоточубий вересень. Він причепив до свого бриля червоний з вологістю кетяг калини й нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, завзято вдарив у дзвін та й вийшов поміж садами в степи крутити крила вітряків.

Я нетерпляче ждав, коли вересень сполохає над селом ранковий сон чи напівсон отим дзвоном, що пробивається навіть на хутори. І от над хатами урочисто, густо обізвалась мідь, вона злякала на позолочених церковних хрестах гайвороння і всюди-всюди порадувала босоноге школярство.

Варіант 2

Змученим, змордованим нерівною боротьбою людям їхні зусилля здавалися марними, позбавленими глузду, бо що значать ці їхні відра, лопати, вогнегасники супроти розбуялої, всепожираючої стихії. Уява малювала людям, як вогонь, перекидаючись міжгір’ями із кряжа на кряж, із скелі на скелю, ось-ось добереться до самого узбережжя, і, перш ніж загинути вам у нерівній боротьбі, побачите, як горять приморські здравниці й парки, як свічками спалахують кипарисові алеї, а вікна ваших осель, ці ефемерні захистки домашніх затишків, лопаються від полум’я своїми тонкими шибками.

Модуль 2. Словотвір план № 9

Тема: Словотвір як розділ мовознавчої науки

І. Опрацювати теоретичні питання:

1. Словотвір (дериватологія) як розділ мовознавства. Предмет і завдання словотвору.

2. З історії становлення дериватології в мовознавчій науці.

3. Місце словотвору в системі наук про мову. Його зв’язки з іншими лінгвістичними дисциплінами.

4. Синхронічний та діахронічний аспекти дослідження в галузі словотвору.

5. Словники, за допомогою яких здійснюється дослідження в галузі словотвору.

ІІ. Виконати завдання:

Вправа 2 (с.37-38), 9 (с.39), 10 (с.40) – за збірником вправ Хрустик Н. М., Хаценко Л. І. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір : [практикум]. – К., 2005.

Література

1. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія / В. О. Горпинич. – К., 1999.

2. Горпинич В. О. Будова слова і словотвір /В. О. Горпинич. – К., 1977.

3. Горпинич В.О. Словотворення і словотвір української мови / В. О. Горпинич. – К., 1995 (1). – 68с.

4. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія / В. О. Горпинич. – Дніпропетровськ, 1998.

5. Земская Е. А. Современный русский язык. Словообразование / Е. А. Земская. – М., 1973.

6. Клименко Н. Ф. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська. – К., 1998.

7. Ковалик І.І. Вчення про словотвір / І. І. Ковалик. – Львів, 1961.

8. Ковалик І.І. Дериватологія як самостійна лінгвістична дисципліна та її місце в системі науки про мову / І. І. Ковалик // Словотвір сучасної української літературної мови. – К., 1979. – С.5-56.