Р ис.15 Влаштування вимощення

Опори

Залежно від матеріалу опори (рис. 16) бувають: стойками (дерев'яні), стовпами (кам'яні) і колонами (сталеві й залізобетонні).

Рис. 16. Опори: а - дерев'яна стойка; б - цегляний стовп; в - центрально навантажені залізобетонні колони; г - центрально стиснена залізобетонна колона; д- сталева наскрізна двогілкова колона; 1- дерев'яна стойка; 2 - металева сітка; 3 - штукатурка; 4- цегляний стовп; 5 - залізобетонний лежень; 6 - залізобетонна опорна плита; 7 - залізобетонна колона; 8 - фундамент; 9 - ферма покриття; 10 - підкранова балка; 11 - сталевий лист із анкерами для кріплення елементів покриття; 12 - сталеві залізобетонна колона; 8 - фундамент; 9 - ферма покриття; 10 - підкранова балка; 11 - сталевий лист із анкерами для кріплення елементів покриття; 12 - сталеві листи з анкерами для кріплення підкранових балок; 13- труба для підйому колони; 14 - листкова сталь для кріплення стінових панелей; 15 - сталева колона

Рампа –площадка для під'їзду вантажно-розвантажувальних машин до складських приміщень.

Рис. 17 Рампи підприємств харчової промисловості

Пандус – похила площина, що влаштовується замість сходів.

Рис. 18 Влаштування пандусу

Перекриття — внутрішня горизонтальна конструкція, що поділяє будівлю по висоті на поверхи.

Перекриття бувають: надпідвальні, цокольні (між першим і цокольним поверхами), міжповерхові, горищні,

Рис.19 Конструкція перекриття по залізобетонних плитах

Залежно від матеріалу, основні несучі елементи перекриття підрозділяють на залізобетонні, дерев'яні й монолітні по сталевих балках.

Залізобетонні перекриття бувають збірними й монолітними. Збірні залізобетонні перекриття класифікують на три види:

• балочні, у яких основний несучий елемент — балки, на які укладають плити, настили й інші несучі елементи (рис. 20);

• плитні, що складаються з однотипних ребристих, пустотних або залізобетонних плит, які опираються на несучі стіни будівлі й примикають впритул одна до одної з утворенням суцільного настилу (рис. 21);

		Рис. 20 Балочні збірні залізобетонні перекриття а - з міжбалочним плитним заповненням; б - із блочно - пустотним заповненням; в - з верхнім укладанням плит; 1 - балка таврового перетину; 2 - плита з легкого бетону; 3 - толь; 4 - лаги; 5- дощата підлога; 6 - утеплювач (шлаки); 7 - штукатурка; 8 - пустотна плита з легкого бетону; 9 - легкий бетон; 10 - цементна підлога; 11 - залізобетонна плита суцільного перетину; 12 - утеплювач (легкий бетон); 13 - шар, що вирівнює (цементної стяжки); 14 - лінолеумна підлога по мастиці
	Рис. 21 Плитні залізобетонні перекриття а - багатопустотні, б - суцільного перетину; в - ребристі з ребрами долілиць; г - ребристі з ребрами нагору,
1 - несуча залізобетонна плита, 2 – утеплюючий і звукоізолюючий шар 3 - основа підлоги, 4 - підлога, 5 - лаги; 6 - підвісна стеля

• крупнопанельні, виконані у вигляді настилів великої площі, які, як правило, спираються по контуру й перекривають цілі кімнати;

• - монолітні, які виконуються як балочні так і безбалочні (рис. 22);

Рис.22. Монолітні залізобетонні перекриття

а-ребристе, б- безбалочне; 1 - поперечні й поздовжні балки, 2- плита

Дерев'яні перекриття (рис. 23) складаються з балок, що є несучими елементами, міжбалочного заповнення, конструкції підлоги й оздоблювального шару стелі. Балки виготовляють переважно з дерев'яних брусів прямокутного перетину. Дерев'яні перекриття бувають з одним або двома повітряними прошарками. Завдяки верхньому повітряному прошарку відбувається вентиляція підпільного простору й видалення з нього водяної пари.

Рис. 23. Дерев'яні перекриття а- з дощатим накатом б-із щитовим накатом в - з накатом з гіпсошлакових блоків 1 - балки 2 - черепні бруски 3 - дощатий накат 4 - щитовий накат 5 - накат з гіпсошлакових блоків 6 - утеплювач 7 - лаги 8 - гідроізоляція (толь) 9- дощата підлога 10 - чорна підлога 11 - картон, 12 - паркет 13 - підшивка стелі 14- штукатурка, 15 - цементна затирка

Несучими елементами перекриттів по сталевих балках є, як правило, сталеві двотаврові балки, по нижніх полках яких укладають накат, а по верхніх полках-лаги й дощату підлогу (рис. 24). Знизу сталеві балки можуть бути оштукатурені по металевій сітці

Рис.24. Перекриття по сталевих балках а- з накатом з гіпсошлакових блоків, б-із цегляним склепінням 1 - сталева балка; 2 - гіпсошлаковий накат; 3 - цегляне склепіння ; 4 - утеплювач (шлаки); 5 - гідроізоляція (толь); б – лаги; 7 - дощата підлога; 8 - цементний розчин; 9 - сталева сітка; 10 - штукатурка

Підвісні стелі влаштовують у промислових і цивільних будівлях з метою поліпшення акустичних, звукоізоляційних і естетичних якостей приміщень, а також для створення технічних просторів, для розміщення вентиляційного, електротехнічного обладнання й трубопроводів, а також для підвищення вогнестійкості перекриттів (підприємства біотехнологічної ,фармацевтичної та мікробіологічної промисловості).

Рис.25. Конструкція підвісної стелі 1- плита перекриття; 2 - металева стрижнева підвіска (тяж); 3 - підлога ; 4 - металевий каркас підвісної стелі; 5 - заповнення підвісної стелі;

Покриття — верхня конструкція, що огороджує та відокремлює приміщення будівлі від зовнішнього середовища й захищає їх від атмосферних опадів. Ця конструкція об’єднує функції горищного перекриття й даху.

Покрівля — верхній водоізолюючий шар покриття або даху будівлі.

Захисний шар – елемент покрівлі , що охороняє основний водо ізолюючий килим від механічних, атмосферних впливів і поширення вогню по поверхні.

Залежно від матеріалу покрівлі влаштовують із рулонних і безрулонних (мастичних) матеріалів, азбестоцементних хвилястих листів (шифер), плит, черепиці, покрівельної листової сталі, дерев'яні й ін.

Вибір виду покрівель повинен бути обумовлений з урахуванням конструктивної схеми будівлі, зовнішніх і внутрішніх навантажень і впливів на покрівлю, а також вимог пожежної безпеки. Найбільше поширення одержали рулонні й мастичні покрівлі. Покриття з такими покрівлями складаються із двох конструкцій: покрівлі й основи під покрівлю. Основа під покрівлю складається з елементів, розташованих шарами (рис.26).

	Рис.26 Склад покрівлі
Основними елементами горищного покриття є горищне перекриття й саме дах. Дахи можуть бути плоскі й скатні. Плоскі дахи мають ухил до 2,5%. Скатні дахи являють собою кілька пересічних похилих площин — скатів. Скати дахів, перетинаючись, утворюють двогранні кути. Лінія перетинання скатів даху називається ребром. Верхнє горизонтальне ребро зветься гребінь. Перетинання скатів даху, що представляють собою двогранний кут, звернений донизу, утворить розжолобок (рис. 27).		Рис.27 Скатний дах

Простір між горищним перекриттям і дахом, називається горищем.

Горищні приміщення використовуються для прокладки інженерних комунікацій, вентиляційних пристроїв. Промислові підприємства харчової промисловості найчастіше виконуються без горищними. В цих випадках комунікації прокладаються в між балковому або міжферменному просторі (рис. 28).

Рис. 28 Прокладка вентиляції

Несучі конструкції дахів виконують із дерева, залізобетону, сталі у вигляді наслонних і висячих крокв, кроквяних ферм і великорозмірних панелей (безкроквинне рішення).

Крокви — несучі конструкції покрівельного покриття, які являють собою балку, що опирається на стіни й внутрішні опори. У промислових будівлях старої забудови , застосовують так звані дерев'яні наслонні крокви, основним елементом яких служать кроквяні ноги. При великих прогонах приміщень застосовують кроквяні ферми - плоску ґратчасту конструкцію стрижнів з дерева, металу або залізобетону.

Мауерлат — дерев'яні бруси, покладені на зовнішні стіни будівлі, на які опираються кроквяні ноги

Наслонні крокви з дощок, пластин, брусів, колод використовують для перекриття прогонів у будівлях із внутрішніми опорами (рис. 29),(рис.1-3 додаток 15)

Рис.29 Конструкції крокв

У деяких випадках покриття влаштовують безкроквинними із великорозмірних панелей (рис.30)

Рис. 30 Безкроквинне покриття

Безгорищні (сполучені) покриття по конструктивному виконанню підрозділяються на вентильовані й невентильовані (рис.31). Вентильовані покриття влаштовують над приміщеннями з вологим режимом (з відносною вологістю більше 60 %), а також при будівництві в південних районах.

Рис.31. Безгорищні покриття а - вентильоване; б – не вентильоване по панелях з ніздрюватого бетону; в-вентильоване по профільованому сталевому настилу; 1 - ребриста залізобетонна плита; 2 - пароізоляція (толь): 3- утеплювач; 4 - ребриста залізобетонна панель; 5 - покрівля (толь, рубероїд) по бітумній мастиці; 6 - гравійне засипання; 7 - залізобетонна балка; 8 - цементна стяжка; 9 - панель із легкого бетону; 10 - профільований сталевий настил; 11 - сталевий лежень

Для промислових будівель з вибухонебезпечними виробництвами (категорії А і Б) , до яких відносяться цехи по виготовленню сухого молока, зернопереробні та цукрові заводи , передбачають покриття з легкоскидним покриттям при дії вибухової хвилі. Сумарну площу легкоскидних ділянок покрівлі, включаючи стіни, вікна, двері і ліхтарі, визначають розрахунком. У першому наближенні така площа приймається не менше 0.05 м2 для виробництв категорії А і не менше 0.03 м2 - для виробництв категорії Б на 1 м3 вибухонебезпечного приміщення.

Суцільний настил із залізобетонних плит в таких покрівлях чергують з настилом з азбестоцементних хвилястих листів, які укладають поверх залізобетонних ребристих плит шириною 3 м, що мають отвори в полиці, і в інтервалах між плитами шириною 1,5 м (рис.31). Легкоскидні покриття влаштовують також і з легкобетонних плит прогоном 3 м, що укладаються по сталевих прогонах і чергуються зі сталевим профільованим настилом.

Рис. 32 Влаштування легкоскидного покриття

Для забезпечення природного освітлення приміщень влаштовують світлові прозорі огородження (вікна). Конструкція їх повинна задовольняти різним вимогам.

Проріз — наскрізний отвір у стіні, призначений для установки вікон, дверей, воріт і для інших цілей.

Віконний блок — заповнення віконного прорізу віконними плетіннями з коробкою;

Дверний блок — заповнення дверного прорізу дверним полотном з коробкою.

Вікна промислових будівель.

Заповнення віконних прорізів у промислових будівлях бувають двох видів: окремими, розділеними простінками, і стрічковими - у вигляді суцільних горизонтальних смуг значної довжини без простінків. Форма і характер засклення приймаються на основі світлотехнічних розрахунків виходячи з умов забезпечення необхідного світлового режиму для працівників, що обслуговують технологічний процес.

Конструкції для заповнення віконних прорізів виробничих будівель виготовляють із дерева, сталі, залізобетону, легких металевих сплавів, пластмас і пресованих матеріалів. Використовують також склоблоки й склопрофіліт.

По конструктивному рішенню віконні плетіння бувають глухі й стулкові. Стулкові плетіння, що відкриваються усередину й назовні, улаштовують у будівлях, де необхідна природна вентиляція. Прорізи, призначені тільки для освітлення, влаштовуються такими, що не відкриваються. У будівлях з панельними стінами часто застосовують стрічкове засклення номінальною висотою, кратною 600 мм. Цей вид засклення може бути зі стулками, що відкриваються, або стрічками стулок. Для відкривання стулок і стрічок застосовують пристрої дистанційного або автоматичного керування.

Ліхтарі промислових будівель.

У промислових будівлях великої ширини і довжини забезпечити нормативну освітленість через бічні світові прорізи (в зовнішніх стінах) не представляється можливим. Тому в таких будівлях (цукрові заводи, консервні заводи) передбачають спеціальні отвори з заскленими надбудовами в покритті, які називаються ліхтарями. Якщо ліхтарі служать не тільки для освітлення, але і для провітрювання приміщення, то вони називаються світлоаераційними. За обрисом ліхтарі надбудованого типу поділяють на прямокутні, трапецієвидні, трикутні, М-подібні, шедові (рис.32).Прямокутні ліхтарі мають вертикально розташовані засклені поверхні в зв'язку, з чим менше схильні до забруднення, інсоляції і більше водонепроникні.

Рис.33 Типи ліхтарів промислових будівель: а-світловий, б,в – вентиляційно – світлові

Більш досконалою є конструкція зенітного ліхтаря. Зенітні ліхтарі мають світлопрозорі поверхні в площині покриття. Світлопрозорі огорожі влаштовують з склоблоків, склопластику і органічного скла. Зенітні ліхтарі високосвітлоактивні (у порівнянні з прямокутними надбудованого типу ліхтарями вимагають в 2 рази меншу площу); забезпечують рівномірну освітленість; мають невелику вагу і хороші експлуатаційні якості. До їх недоліків відносять підвищену засмічуваність і заносимість снігом.. Довжина їх становить 84 -120 м. Відстань від торця ліхтаря до зовнішньої стіни, а також між торцями ліхтарів не повинно бути менше 6 м. Розміри і кількість ліхтарів визначають на основі світлотехнічного розрахунку. Уніфіковані світлоаераційні ліхтарі прямокутного типу мають ширину 6 м для прогонів 12 і 18 м і ширину 12 м - для прогонів 24, 30 і 36 м. Номінальна висота скління в них прийнята:

- При ширині ліхтаря 6 м - 1х1500; 1х1750; 2х1250 мм;

- При ширині ліхтаря 12 м - 1х1750; 2х1250; 2х1500 мм.

Для забезпечення рівномірного освітлення відстань між осями суміжних ліхтарів повинна бути:

- При прямокутних ліхтарях - ≤ 3,5 Нф;

- При інших типах ліхтарів, в тому числі і зенітних - ≤ 3,5 Нф, де Нф - відстань від робочої площини до низу скління ліхтаря.

Рис . 34 Конструкція ліхтаря

Несучими конструкціями ліхтарів є рами: в покритті по залізобетонних фермам і балках вони можуть бути виконані із залізобетону або сталі, в покриттях сталевих - сталевими, в дерев'яних - дерев'яними. Уніфіковані несучі конструкції прямокутних ліхтарів виконані сталевими. Вони включають: ліхтарні ферми, ліхтарні панелі, торцеві панелі ліхтарів та зв'язки жорсткості. Сталеві ліхтарні панелі складаються зі стійок, горизонтальних елементів і листової обшивки, передбаченої в межах висоти борту ліхтаря. Розташовують їх уздовж будівлі в площині скління ліхтаря і спирають на кроквяні конструкції. Верхніми горизонтальними опорами для них служать ліхтарні ферми і ліхтарні торцеві панелі. Панель має номінальну довжину 12 м. Ліхтарні ферми і торцеві панелі спирають на верхні пояси кроквяних конструкцій. Їх ширина становить 6 або 12 м. У конструктивному плані вони представляють систему стойок, горизонтальних елементів і розкосів (рис. 34).

Рис. 35 Схеми розрізів по ліхтарю:

а – шириною 6 м; б – шириною 12 м

Поверх ліхтарних панелей і ферм влаштовують покриття ліхтаря, конструкція якого аналогічна конструкції основного покриття прогону. Торці ліхтарів з утепленим покриттям роблять тришаровими по сталевому каркасу: між двома азбестоцементними обшивками розміщують утеплювач з цементного фіброліта.

Аераційні ліхтарі призначені для провітрювання неопалюваних будівель з надлишковими тепловиділеннями шляхом витяжки відпрацьованого або припливу зовнішнього повітря ( головні корпуси цукрових заводів).

Рис.36 Загальний вигляд світлоаераційного ліхтаря

Аераційні ліхтарі мають прямокутний обрис. Їх розташовують посередині прогонів уздовж гребня, а в двопрогонних будівлях - вздовж середнього ряду колон.

Для будівель з прогонами 18 і 24 м ширина ліхтаря становить 6 м, а висота аераційного отвору 1,5 м, а з прогонами 30 і 36 м - відповідно 12 м і 2.5, 3,0 і 3,5 м. Світлові зенітні ліхтарі з оргскла виконують в точковому (купола) і протяжному (склепіння) варіантах. Яскравим прикладом є Білоцерківський молокозавод. На цьому підприємстві відсутнє бічне освітлення. Світлопрозорі купола встановлені над отворами в плитах покриття. Світлопрозорі склепіння встановлюються над отворами, утвореними пропусками плит (рис. 37).

Рис. 37 Зенітні ліхтарі

Ворота промислових будівель. Вибір типів воріт і їхніх конструктивних рішень залежить від характеру транспортних засобів, застосовуваних на виробництві, їхніх габаритів (поїздів, автомобілів, тягачів, електро- і автонавантажувачів та ін.), а також від видів і розмірів технологічного обладнання. Зараз на промислових підприємствах прийняті наступні види воріт: розстібні, розсувні, підвісні, відкатні й ін. (рис.38).

Щоб уникнути великих тепловтрат будівель з опаленням і появи в них протягів ворота обладнують повітряно-тепловими завісами.

Рис.38 Основні види воріт промислових будівель

а-розстібні; б, в-розсувні; г-підвісні; д- підйомно - поворотні; е - відкатні

Сходова клітина — обгороджене капітальними стінами приміщення сходів.

Сходовий марш — похилий елемент сходів із щаблями (в одному марші повинно бути не менш 3 і не більше 18 щаблів).

Сходова площадка — горизонтальний елемент сходів між маршами. Розрізняють основні сходові площадки на рівнях поверхів і проміжні — для переходу з одного маршу на іншій. Сходи є важливою частиною будівлі, тому що служать не тільки для сполучення між поверхами, але й для евакуації при пожежі або іншій аварійній ситуації.	Рис.39 Елементи сходової клітини
Рис.40 Схема сходів а - щабель; б - забіжні щаблі; 1 - поверхова площадка; 2 - проміжна площадка	Рис.41 Сходи, що забороняються на шляхах евакуації а-кручені сходи; б- сходи із забіжними щаблями, в - сходи з розрізними площадками

Рис. 42 Приклад розташування сходової клітки на кресленні

Не рідко в існуючих будівлях деякі щаблі в результаті їхнього зношування втрачають розміри й форму. Такі сходи в умовах змушеної евакуації можуть послужити причиною падіння людей.

Істотне значення має також і однаковий розмір щаблів по довжині. Ця вимога порушується при проектуванні сходів із забіжними щаблями й розрізними площадками (Рис.39-42). Як видно з рисунку, забіжні щаблі мають різний розмір проступів по довжині щаблі. Біля поручнів цей розмір мінімальний, причому ширина проступу недостатня для того, щоб розмістилася нога людини. У результаті цього положення людини при русі по сходах досить хитливе й тому такі сходи проектуються при обмеженні розмірів вузької частини щаблів.

Косоури - похилі залізобетонні або сталеві балки, що спираються на площадки; на ці балки укладають щаблі сходів. При примиканні щаблів до балки така конструкція називається - тятивою

Підлоги. Підлоги складаються з основи й покриття. Покриттям підлоги називають його верхній шар, що безпосередньо піддається експлуатаційним впливам. Відповідно до призначення приміщення підлоги повинні мати гарний опір різним механічним впливам (стиранню при ходьбі, ударам), пилоутворенням, у пожежно-небезпечних приміщеннях повинні бути такими , що не горять, а у вибухонебезпечних мати покриття, що не іскрить, у відповідності з будівельними нормами.

Рис. 43 Основні типи підлог в промислових будівлях: а – бетонні;б – металоцементні; в – жаростійкі бетонні;г – силікатні; д – асфальтобетонні;е – полімер цементні;ж – полімерні наливні; з – збірні з комплексних бетонних плит;и – брущаті кам’яні; к – з торцової дерев’яної шашки; л – з металевих плит; м – з лінолеуму

Основні конструктивні елементи будівлі — типові будівельні вироби (рис. 44).

9

11

Рис.44 Типові залізобетонні вироби: 1 - фундаментний блок, 2,3 - стінові блоки підвалу, 4 - настил перекриття, 5 - плита перекриття із круглими отворами, 6 - ригель або лежень, 7 - колона, 8- сходовий марш, 9 - мозаїчний щабель, 10 - балконна плита, 11 - ферма.