2.2. Типізація і уніфікація в промисловому будівництві Єдина модульна система (ємс) у промисловому будівництві.

Основою уніфікації геометричних розмірів будівель і будівельних виробів є єдина модульна систем (ЄМС). Під ЄМС розуміють сукупність правил координації розмірів будівель і їх конструктивних елементів на основі кратності цих розмірів визначеній лінійній одиниці , що прийнята за модуль.(ГОСТ 28984-91. Модульная координація размеров в строительстве). Установлено основний модуль М= 100мм. Розміри об'ємно планувальних елементів повинні бути кратні укрупненому модулю: ширина прогонів і крок колон - 10М, висота поверхів величині - М, 2М, ЗМ.

Основними параметрами є прогін (L), крок колон (В), висота (Н):

Прогін - відстань між модульними (повздовжніми) осями окремих опор у напрямку, що відповідає основній несучій конструкції покриття (кроквяній).

Крок колон - відстань між модульними осями окремих опор у напрямку, перпендикулярному прогону.

Висота одноповерхової виробничої будівлі - відстань від рівня чистої підлоги до низу несучої (кроквяної) конструкції покриття. За чисту підлогу приймають рівень підлоги першого поверху.

Висота поверху в багатоповерхових будівлях визначається як відстань від підлоги до підлоги наступного поверху. Для останнього поверху в безгорищних будівлях висота визначається до низу балок перекриття як для одноповерхових будівель.

Розміри прогонів і кроків колон у плані виміряються між модульними осями, які, перетинаючись, утворюють розбивочну сітку, (сітку колон в будівлях каркасного типу) і служать системою координат для плану будівлі.

Сітка колон позначається як добуток прогону на крок колон, наприклад, 12x6, 24x12 м.

Всі параметри виробничої будівлі - крок, прогін, висота приміщення, розміри конструктивних елементів, зазори між ними призначаються кратними модулю. Відповідно до цього ширина прогонів приймається кратною 6 м. (12, 18, 24, 30, 36м і більше ), крок колон 6 і 12 м, висота приміщень одноповерхових будівель - 3.6; 4.2; 4.8; 5.4; 6.0; 7.2; 8.4; 9.6; 10.8; 12.6; 14.4; 16.2; 18 м. Для багатоповерхових будівель висоти поверхів залежать від конструктивної схеми.

В ЄМС розрізняють три категорії розмірів об'ємно-планувальних і конструктивних елементів: номінальні (кратні модулю), конструктивні ( що відрізняються від номінальних на величину нормованих швів і зазорів) і натуральні (фактичні, що відрізняються від конструктивних величиною встановлених допуском - 5 мм). Наприклад, при кроці колон 6 м, довжина плит покриття прийнята наступна:

- номінальна - 6000 мм;

- конструктивна - 5980 мм;

- фактична - 5980±5 мм.

2.3. Правила прив'язки конструктивних елементів будівель до модульних координаційних осей.

Під прив'язкою розуміють відстань від модульної осі до грані або геометричної осі конструктивного елемента. До модульних осей необхідно прив'язати основні конструктивні елементи: колони, стіни, рами воріт.

В одноповерхових виробничих будівлях наступні правила прив'язок:

- колони крайніх рядів до поздовжніх осей мають "нульову прив'язку", тобто зовнішні грані сполучаються з поздовжньою оссю в будівлях:

1- без мостових кранів із залізобетонним каркасом при будь-якій висоті, зі сталевим і змішаним каркасом при висоті до низу несучих конструкцій покриття не більше 9,6 м;

2- з мостовими кранами вантажопідйомністю до 30 т при кроці колон 6 м і висоті не більше 14,4 м у залізобетонному каркасі, і висоті не більше 9.6 м у сталевому й змішаному каркасах;зовнішні грані колон крайніх рядів зміщаються із поздовжніх осей на 250 мм назовні в будівлях з мостовими кранами вантажопідйомністю до 50 т при кроці колон 6 м і висоті більше 14,4 м у залізобетонному каркасі, і висоті більше 9,6 м у сталевому й змішаному каркасах, а також при кроці колон 12 м (для пропуску фахверкових колон :

а) середні колони мають "осьову прив'язку", їхні геометричні осі сполучаються з поздовжніми;

б) колони крайніх і середніх рядів до поперечних модульних осей мають "осьову прив'язку", крім торцевих і в температурних швах;

в) геометричні осі торцевих колон зміщаються з поперечної модульної осі на 500 мм усередину, що дає можливість розміщення колон торцевого фахверка;

г) поперечні температурні шви в будівлях влаштовують на двох колонах, при цьому вісь температурного шва сполучається з модульною, геометричні осі колон мають зсув з модульної осі на 500 усередину температурного блоку;

д) примикання двох взаємно перпендикулярних прогонів однакової висоти влаштовується на двох колонах із вставкою С=500 або 1000 мм;

е) перепад висот між прогонами одного напрямку або взаємно перпендикулярними влаштовується на двох колонах із вставкою , величина якої приймається залежно від прив'язки колон до модульних осей і товщини зовнішньої стіни верхньої частини підвищеного прогону по табл. 1.

а) б)

в) г)

Рис. 4. Прив'язка колон і стін до розбивочних осей: а - крайніх колон і стін до поздовжньої осі; б - торцевих колон і стін до поперечної осі; в - колон поперечного температурного шва; м - колон взаємно перпендикулярних прогонів

а)

б)

Рис. 5 Прив'язка колон до розбивочних осей у місцях перепаду висот: а - прогонів одного напрямку; б - взаємно перпендикулярних прогонів.

ж) колони торцевого фахверку до поперечної модульної осі мають нульову прив'язку; колони поздовжнього фахверку до модульної осі мають таку ж прив'язку, як колони каркаса;

з) прив'язка стін до модульних осей визначається прив'язкою основних колон каркаса. Між стіною й колоною передбачається зазор 30 мм, необхідний за умовами їхнього кріплення.

Табл. 1 Вставка С у місцях перепаду висот між прогонами

Прив'язка колон		Вставка товщині стіни
При паралельних прогонах	При взаємно перпендикулярних прогонах	160	200	240	300	300	500
0 і 0	0	250	300	350	400	500	600
0 і 250	250	500	550	600	650	750	850
250 і 250	-	750	800	850	900	1000	1100

Деформаційні шви у промислових будівлях

Всі деформаційні шви, які передбачають в промислових будівлях, класифікують: За призначенням:

- Температурно-деформаційні (ТДШ);

- Осадові;

- Антисейсмічні.

За розташуванням:

- Поздовжні;

- Поперечні.

 Для обмеження зусиль, що виникають в конструкціях від перепаду температур, будівля розрізається температурно-деформаційними швами на відсіки (температурні блоки), розміри яких (довжина А і ширина Б) залежать від матеріалу каркаса, теплового режиму будівлі та кліматичних умов району будівництва. Ці розміри визначаються розрахунком. Для залізобетонного і змішаного каркаса довжина температурного блоку А ≤ 72 м - якщо в будівлі по довжині присутні нерозрізні елементи (наприклад, підкранові балки). Для безкранових будівель нормами дозволено збільшувати А до 144 м. Однак, якщо в будівлі є підвісне обладнання (монорельс і т.п.) довжина температурного блоку не повинна перевищувати 72 м. Допускається А збільшувати до 280 м, але при цьому висота будівлі не повинна перевищувати 8,4 м. Ширина температурного блоку Б не повинна бути більше 90-96 м. У сталевих каркасах будівель безкранового типу А ≤ 240 м, а Б ≤ 210 м. Осадові шви влаштовують:

- В місцях сполучення взаємно-перпендикулярних прогонів;

- Між суміжними паралельними прогонами при наявності в них різних статичних і динамічних навантажень;

- В місцях примикання багатоповерхового будівлі до одноповерхового;

- У будівлях з перепадом висот > 2,4 м при ширині будівлі до 60 м і висот ≥ 1,8 м при ширині будівлі ≥ 72 м і при різних статичних навантаженнях;