2.Загальні відомості про будівлі і споруди

2.1. Класифікація будівель і споруд

При проектуванні будівель і споруд вводяться поняття споруда, будівля, та інженерна споруда.

З метою зіставлення статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної Комісії Європейського Союзу та ООН, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.060 1998 №971 «Про програму реформування державної статистики на період до 2002 року» розроблений «Державний класифікатор будівель і споруд» ДК 018-2000 чинний з 01,01,2001 р.

Споруди – це будівельний об’єкт (рукотворне утворення), створений з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт та призначений для виконання господарських або інших функцій. Поняття споруда є найбільш широким, воно охоплює всі витвори архітектури.

Споруди поділяються на будівлі та інженерні споруди.

Будівлі - це різноманітні наземні споруди, що мають внутрішні приміщення призначені для того або іншого виду діяльності (житлові будинки, заводські корпуси, будівлі культури, підприємства побутового обслуговування і т.д.).

Інженерна споруда – це надземна або підземна будівельна система , що призначена для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування,матеріалів і виробів тощо.

Залежно від призначення споруд розрізняють наступні види будівництва:

промислове, цивільне: житлове, суспільне й комунально-господарське, гідротехнічне, залізничне, автодорожнє, мостів і тунелів, сільськогосподарське, меліоративне, шахтне, зовнішніх мереж трубопроводів, мереж енергетики й зв'язку.

За призначенням будівлі підрозділяються на житлові , громадські, промислові й сільськогосподарські.

Житлові будівлі призначені для постійного або тимчасового перебування людей. До них відносять житлові будинки, гуртожитки, готелі.

Громадські будівлі призначені для соціального обслуговування населення, розміщення адміністративних установ і громадських організацій. Ці будівлі діляться на : будівлі культурно-просвітні, наукові, навчальні, лікувально-профілактичні, спортивні, торгівельні й громадського харчування, комунального господарства, соціального забезпечення, побутового обслуговування населення, керування, зв'язку й транспорту.

Промислові будівлі служать для розміщення виробничо-технологічних процесів, пов'язаних з випуском і зберіганням сировини, готової продукції або напівфабрикатів. Ці будівлі діляться на : виробничі, складські, технічні й допоміжні.

На підприємствах харчової промисловості влаштовують різні допоміжні споруди, призначені для створення необхідних умов експлуатації й ремонту технологічного обладнання. До таких споруд відносять етажерки, площадки, антресолі, галереї, естакади, тунелі.

Площадка (технічна площадка) - одноярусна споруда, що розташовується в будівлі й поза нею. Площадки, які розташовуються в цехах з вертикальною організацією технологічного процесу (спиртові заводи, зернопереробні й ін. виробництва), опираються на самостійні опори, конструкції будівлі або устаткування.

Рис. 1. Конструкція площадки:

1 – колони; 2 – головні балки; 3 – балки настилу; 4 – настил;

5 – зв'язки

Етажерка (Рис. 2) це - багатоярусна споруда всередині виробничої будівлі, на яку встановлюють крупногабаритне обладнання.

Рис.2 – Етажерка промислової будівлі:

1 - колона; 2 - ригель; 3 - робоча площадка; 4 - технологічне обладнання.

Антресоль – виконується у вигляді площадки усередині будівлі і являє собою ніби напівповерх, який дозволяє збільшити корисну виробничу площу цеху. На антресолях розташовуються службові й побутові приміщення, а також технологічне обладнання.

Площадки, етажерки й антресолі влаштовують із залізобетонних, металевих збірних або монолітних конструкцій. Їхню просторову стійкість забезпечують установкою сталевих зв'язків. На рівні кожного ярусу передбачають огородження висотою не менш 1м. Сполучання між ярусами й підлогою відповідного поверху здійснюється за допомогою металевих сходів.

Естакада – надземна відкрита горизонтальна або похила видовжена споруда, що складається з ряду опор і прогонної будівлі. Естакади споруджують як усередині будівель, так і поза ними.

Вставка – в одноповерховій виробничій будівлі дво- або багатоповерхова частина будівлі, що розміщена у межах одноповерхової по всій її висоті й ширині.

Вбудова – частина будівлі, що розміщена в межах частини висоти й ширини, виділена конструкціями, що огороджують.

Сільськогосподарські будівлі - будівлі, які пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (елеватори й т.п.).

Залежно від призначення, містобудівних вимог, концентрації матеріальних цінностей будівлі або споруди діляться на чотири класи. До будівель і споруд I класу пред'являються підвищені вимоги, до будівель і споруд IV класу - мінімальні. Класи призначають організації,що видають завдання на проектування.

Наприклад, до I класу будівель і споруд відносять великі громадські будівлі (театри, музеї й ін.) і житлові будівлі вище 10 поверхів; II клас - школи, лікарні, дитячі установи, підприємства громадського харчування й торгівлі, а також житлові будинки в 6-9 поверхів; III клас - житлові будинки в 3-5 поверхів і суспільні будівлі невеликої місткості; IV клас - одно-, двоповерхові будівлі.

Будь-яка будівля повинна, насамперед, відповідати своєму призначенню, тобто мати необхідні експлуатаційні якості, створюючи найкращі умови для побуту, праці й виробничого процесу.

Експлуатаційні якості будівель, що забезпечують їхню експлуатацію, визначаються складом приміщень, їхніми об’ємами й площами, якістю внутрішньої й зовнішньої обробки, наявністю й рівнем інженерного обладнання приміщень. Будівлі повинні бути міцними, твердими, стійкими, довговічними, задовольняти санітарно-гігієнічним, протипожежним, економічним і архітектурним вимогам.

Визначальними у виборі конструкції будівлі і її окремих елементів є зовнішні впливи. Ці впливи підрозділяють на силові й несилові (вплив середовища). До силового відносять навантаження від власної ваги елементів будівлі (постійні навантаження), ваги обладнання, людей, снігу, навантаження від дії вітру (тимчасові) і особливі (сейсмічні навантаження, впливи в результаті аварії обладнання і т.п.). До несилових відносять температурні впливи (викликають зміну лінійних розмірів конструкцій), впливи атмосферної й ґрунтової вологи (викликають зміну властивостей матеріалів конструкцій), рух повітря (зміна мікроклімату в приміщенні), вплив променистої енергії сонця (викликають зміну фізико-технічних властивостей матеріалів конструкцій), вплив агресивних хімічних домішок, що втримуються в повітрі (можуть привести до руйнування конструкцій), біологічні впливи (викликаються мікроорганізмами або комахами, що призводять до руйнування конструкцій), вплив шуму від джерел усередині або поза будинком, що порушує акустичний режим приміщення.

Рис.3 – Зовнішні впливи на елементи каркасу:

1 – постійні навантаження; 2 – тимчасові навантаження; 3 – температура внутрішнього повітря; 4 – теплові удари; 5 –жидка и пароподібна волога; 6 – агресивні хімічні речовини ; 7 – мікроорганізми; 8 – блукаючі токи; 9 – звук

З урахуванням зазначених впливів будівля повинна задовольняти вимогам міцності, стійкості й довговічності.

Міцність будівлі - здатність сприймати вплив навантажень без руйнування й істотних залишкових деформацій.

Стійкість (твердість) будівлі - здатність зберігати рівновагу при зовнішніх впливах.

Довговічність означає міцність, стійкість і схоронність як будівлі в цілому, так і її елементів у часі. Довговічність будівлі визначається терміном служби без втрати необхідних експлуатаційних якостей.

Будівельні норми й правила ділять будівлі по довговічності на 4 ступені:

I - термін служби більше 100 років;	III - термін служби від 20 до 50 років;
II - термін служби від 50 до 100 років;	IV - термін служби від 5 до 20 років.

Важливою вимогою до будівель є їхня пожежна безпека, що означає сукупність заходів, які виключають можливість виникнення й розвитку пожежі, а також забезпечують захист людей і матеріальних цінностей від впливу її небезпечних факторів.

За кількістю поверхів промислові будівлі підрозділяють на одноповерхові й багатоповерхові. Будівлі висотою 10 поверхів і більше, а також будівлі висотою більше 30 м від планувальної відмітки землі до рівня підлоги верхнього поверху прийнято називати будівлями підвищеної поверховості.

Розрізняють наступні види поверхів:Поверх мансардний — житловий поверх, розташований всередині горищного простору.Поверх надземний - поверх при відмітці підлоги приміщень не нижче планувальної відмітки землі.Поверх підвальний - поверх при відмітці підлоги приміщень нижче планувальної відмітки землі більш ніж на половину висоти приміщення.Поверх технічний - поверх для розміщення інженерного обладнання й прокладки комунікацій; може бути розташований у нижній (технічний підвал), верхній (технічне горище) або в середній частині будівлі.Поверх цокольний — поверх при відмітці підлоги приміщень нижче планувальної відмітки землі на висоту не більше половини висоти приміщень.При визначенні поверховості надземної частини будівлі в кількість поверхів включаються всі надземні поверхи, у тому числі технічний, мансардний і цокольний, якщо верх його перекриття перебуває вище середньої планувальної відмітки землі не менш чим на 2 м.При різному числі поверхів у різних частинах будівлі, а також при розміщенні будівлі на ділянці з ухилом, коли за рахунок ухилу збільшується кількість поверхів, поверховість визначається окремо для кожної частини будівлі.Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будівлі не враховується.