1.2.Правила оформлення графічної частини проектної документації.

Графічною частиною проектної документації є креслення, різного роду специфікації, габаритні креслення обладнання й відомості, необхідні для зведення будинків підприємства,що споруджується. Призначення креслень у складі проектної документації:

1. По кресленнях генерального плану розташовують будинки, споруди, комунікації й елементи благоустрою на території підприємства.

2. По будівельних кресленнях визначають питання життєзабезпечення людей у будинках (освітлення, опалення, вентиляція, кондиціювання повітря й ін.).

3. По різних відомостях забезпечують будівництво необхідними матеріалами.

4. По специфікаціях обладнання та його габаритних кресленнях комплектують будівництво необхідним устаткуванням.

5. По технологічних планах, розрізах і настановних кресленнях розташовують устаткування в будинках або на території підприємства.

6. По технологічних схемах, схемах автоматики, по схемах розведення трубопроводів зв'язують між собою трубопроводами, транспортними елементами для передачі матеріалу від одного апарата до іншого, для підведення сировини, води, пари, електроенергії й ін. відводу конденсату, використаної води, зливу в каналізацію й т.д. все технологічне обладнання.

Розробка технологічної частини проектної документації починається з розробки технологічних схем.

В основному будівельні креслення виконуються за тими самими правилами, що й машинобудівні (ті ж методи проектування, використовуються такі ж типи ліній і т.д.). Однак є й відмінні риси наприклад застосовуються інші масштаби, інакше наносяться розміри, інша послідовність виконання креслень і ін.

При виконанні креслень необхідно користуватися будівельними нормами -ДБНами (СНиП)

При виконанні креслень користуються Системою проектної документації для будівництва – СПДС. Будівельні креслення виконуються на стандартних аркушах креслярського паперу за ГОСТ 2.301-68. Якщо розмір листа трохи більше розміру стандартного формату креслення - його обводять суцільною тонкою лінією (товщиною приблизно 0,2 мм). Рамку листа (з урахуванням полів: ліворуч –20мм; зверху, знизу й праворуч – 5 мм) обводять суцільною товстою лінією (товщиною приблизно 0,8 мм). Розробка проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств здійснюється безпосередньо на підставі затверджених завдань на проектування.

При розробці графічної частини проектної документації масштаби зображень приймаються мінімальними, залежно від складності зображення, але зображення, що забезпечують достатню ясність, і чіткість копій при сучасних способах розмноження креслень.

Для того, щоб креслення було виразним і добре читалося, необхідно виконувати його лініями різної товщини, відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 2.303-68. Застосовуються наступні типи ліній: суцільна, штрихова, штрихпунктирна, хвиляста.

Товщину обведеного вибирають залежно від масштабу й складності зображення й від призначення креслення. Товста лінія позначається буквою S і вибирається в межах 0,5...1…1,4 мм. Виключенням є товщина трубопроводів на технологічних схемах, що може досягати 2,2…2,5мм. Товщина ліній повинна бути однаковою для всіх зображень на одному кресленні.

Для рамок креслень, основних написів і специфікацій варто застосовувати суцільні лінії товщиною S і менше.

Для того, щоб креслення було зрозуміле, на ньому роблять написи, що пояснюють, і проставляють розмірні числа. Написи на кресленнях ( і ін. технічних документах) всіх галузей промисловості й будівництва виконують креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304-81. При комп'ютерному виконанні технічної документації рекомендується курсивним шрифтом GОSТ typе В.

1.3 Склад графічної частини. Рекомендації з виконання графічної частини проекту (роботи).

• План промислової будівлі в масштабах 1:200 або 1:100;

• Поперечні і повздовжні розрізи виробничої будівлі в масштабах 1:100 або 1:50 (для багатоповерхової будівлі один з розрізів бажано виконувати по сходам).

• При проектуванні нового підприємства, або реконструкції діючого, що пов’язано з добудовою, необхідно викреслити генеральний план підприємства з елементами благоустрою

Креслення виконуються на стандартних аркушах формату А1 у горизонтальному положенні зі стандартною рамкою і основним написом . В додатках наведено приклади оформлення планів виробничих будівель деяких підприємств харчової промисловості (.

Кількість планів і розрізів повинна бути такою, щоб сформувалося повне уявлення про об'ємно-планувальне і конструктивне рішення. Для одноповерхової будівлі викреслюється план на відмітці 0.000, для двоповерхової будівлі - плани двох поверхів, для багатоповерхової - план першого і одного з планів верхніх поверхів (визначається керівником дипломного проекту у відповідності до розташування технологічного обладнання).

Розрізів, як правило, повинно бути два - повздовжній і поперечний. Для круглої у плані будівлі або споруди досить одного розрізу (підприємства зернопереробної промисловості), а для будівлі, що має складні обриси в плані, може знадобитися більше двох розрізів. Можливе виконання окремих планів і розрізів не повністю, а у вигляді фрагментів. На кресленнях повинна бути чітко виявлена конструктивна структура будівлі. Підземні частини (фундаменти, підвали, приямки, канали) необхідно зобразити на основних розрізах.

Розробка креслень планів будівлі

В дипломному проекті на кресленнях планів поєднують архітектурно-будівельну і технологічну частини. План відображає конструктивно-планувальне рішення будівлі. Креслення плану виконується в масштабі 1:100. На плані обов'язково зображують:

- Зовнішні стіни з вікнами, дверима та вхідними площадками; внутрішні стіни та перегородки з дверними і віконними прорізами;

- Колони;

- Сходи з площадками і маршами;

- Ліфти та підйомники в умовних позначеннях;

- Санітарно-технічні прилади і пристрої в умовних позначеннях;

- Технологічне обладнання в умовних позначеннях (при суміщенні будівельних і технологічних креслень);

- Координаційні осі і розміри.

На планах поверхів нумерують (маркують) приміщення арабськими цифрами в кружках діаметром 8-12мм. Кружки розташовуються в центі приміщення. Маркування виконують послідовно, обходячи приміщення плану за годинниковою стрілкою з лівого верхнього кута. На основі маркування складається і викреслюється на кресленні плану експлікація приміщень в табличній формі .

Плани будівлі як правило розташовуються довгою стороною вздовж горизонтальної сторони листа. У багатоповерхових будівлях - в порядку зростання нумерації поверхів знизу вгору або зліва направо. Масштаб на кресленнях( якщо всі креслення виконані в одному масштабі) не проставляють, а проставляють в основному написі (штампі).

Координаційні осі будівлі наносять на зображення тонкими штрих-пунктирними лініями з довгими штрихами і позначають арабськими цифрами і прописними літерами українського алфавіту в кружках діаметром 6 - 12мм. Цифрами позначають поперечні координаційні осі, а літерами - повздовжні. Послідовність цифрових та літерних позначень координаційних осей приймають зліва направо (цифри) і знизу вгору (літери). Позначення осей наносять по лівій та нижній сторонах плану будівлі.

Площі окремих приміщень проставляють у нижньому правому куті в квадратних метрах з одним десятковим знаком і підкреслюють знизу (наприклад, 45,3).

Віконні блоки різних типо-розмірів позначають знизу марками ВК-1, ВК-2 і т.д., дверні зовнішні (на плані 1-го поверху) - маркою ДЗ-1, ДЗ-2 і т.д., дверні внутрішні - Д-1, Д-2 і т.д.

У будівлі бажано мати не більше двох-трьох типо-розмірів віконних і до п'яти-шести дверних блоків.

План будівлі викреслюють в такій послідовності як на рис.1 (додаток 2):

- Проводять повздовжні і поперечні координаційні осі;

- Викреслюють всі зовнішні і внутрішні стіни: перегородки та колони;

- Виконують розбивку віконних і дверних прорізів у зовнішніх і внутрішніх стінах, а також перегородках, умовно показують напрямок відкривання дверей. викреслюють санітарно-технічні прилади, ліфти та підйомники, технологічне обладнання і наносять необхідні виносні та розмірні лінії, експлікаційні кружки;

- Проставляють на кресленні всі розміри, роблять відповідні написи і перевіряють креслення, виконані в тонких лініях;

- Обводять креслення лініями потрібної товщини. Контури розрізів і перерізів на кресленнях планів будівель виконують суцільною лінією (товщиною 0,6 ... 1,5мм). Всі інші лінії креслення, що не попадають в площину перерізу, виконують суцільними тонкими лініями (0,2 ... 0,4мм) також, як розмірні і осьові лінії. Закінчене креслення плану поверху перевіряють і видаляють зайві лінії.

Основою для креслення плану є сітка разбивочних координаційних осей. Рекомендується показувати перехрестя осей тільки в місцях установки колон, не проводячи осі через усе креслення. Для позначення місця установки фахверкової колони використовувати додаткову вісь. Якщо на цій же осі розміщена основна колона каркаса, фахверкові колони слід позначати основними разбивочними осями.

На плані будівлі варто позначити контурними лініями всі елементи, що попадають у перетин приблизно на рівні 1,5м вище нульової відмітки (колони, стіни, сходи, ліфти, перегородки, обрамлення і заповнення воріт, двері, вікна, шляхи напольного рейкового транспорту).

Крім того, на плані пунктирними лініями показують проекції осей кранових шляхів і контурів кранів, а штрихпунктирною лінією — вертикальні зв'язки між колонами, що частково знаходяться вище рівня 1,5м, і проекції площадок, розміщених на високих (вище 1,5м) відмітках. Проекції площадок позначають штрихпунктиром із двома крапками.

На плані повинні бути показані прив'язки колон, стін, кранових шляхів, напольного рейкового шляху, воріт. Розміри і ланцюжки по зовнішньому контуру будівлі повинні позначати загальні габарити в осях, прогін, крок колон, розміри вікон, простінків.

«Ланцюжок» багаторазово повторюваних розмірів може бути перерваний після позначення всіх характерних елементів. Безпосередньо на плані варто дати назви цехів і відділень. Щоб не захаращувати креслення на плані, не рекомендується показувати границі проходів і проїздів між зонами установки технологічного устаткування.

При розміщенні на плані колон варто звернути особливу увагу на дотримання правил їхніх прив'язок до координаційних разбивочних осей. При цьому необхідно враховувати, що всі несучі колони одного температурного блоку будівлі, розташовані уздовж якої-небудь осі, повинні мати однакові прив'язки до цієї осі. Якщо одна з колон, наприклад, зміщена від поперечної разбивочної осі на 500мм, то таку ж прив'язку будуть мати всі колони, що складають разом із кроквяними конструкціями загальну поперечну раму каркасу.

Варто звернути увагу на те, що фахверкові колони не повинні відступати від стін, для кріплення яких вони призначені. Колони середніх рядів у багатопрогонних одноповерхових будівлях, як правило, мають більш великий крок, ніж колони крайніх рядів, що повинно знайти відображення на плані.

При зображенні колон на плані необхідно враховувати, що прямокутний перетин повинний бути розвинений у напрямку можливих згинаючих зусиль, тобто перпендикулярно зовнішній стіні й у напрямку рами каркаса. Перегородки, як правило, повинні бути орієнтовані по внутрішніх рядах колон.

При зображенні на плані внутрішньоцехових санвузлів і кімнат відпочинку варто враховувати, що ці невеликі по площі приміщення повинні розташовуватися у міжколонному просторі й в інших зонах, де вони не перешкоджають розвиткові технологічного процесу, роботі кранів. У той же час внутрішньоцехові адміністративно-побутові приміщення повинні мати зручний доступ для працюючих. (див. додаток 14).

Ворота на плані будівлі варто розміщувати таким чином, щоб не порушувати розміщення несучих і фахверкових колон, та врахувати технологію процесу.

Рекомендується застосовувати сучасні типи відкатних, складчастих, шторних воріт, які не потребують важких залізобетонних обрамлень (рам) і дозволяють більш раціонально використовувати прилягаючу площу.

З огляду на різницю висотних відміток між рівнем підлоги і рівнем покриття прилягаючих ділянок зовнішніх доріг, на плані будівлі варто показувати пандуси.

На рисунках (Додатки 3, 4, 5) зображені приклади планів, поперечних і повздовжніх розрізів одноповерхової будівлі зі збірними залізобетонними конструкціями покриття і ліхтарем-надбудовою та каркасом зі змішаних матеріалів (колони – зі збірного залізобетону, ферми – металеві). На поперечному розрізі виділені фундаментні балки, що попадають у розріз, стіни, підкроквяні ферми, плити покриття і підкранові балки.

Відповідно на повздовжньому розрізі показані в перетині фундаментні балки під торцеві стіни, кроквяні конструкції і плити покриття.

В проекті під залізобетонні колони, як правило, приймають звичайні залізобетонні стовпчасті фундаменти стаканного або безстаканного типу . Ширина підколонника фундаменту — повинна забезпечувати достатнє закладення колони у фундамент, тобто на кресленні повинно бути показано, що стакан фундаменту ширше колони приблизно на 250-300 мм у кожну сторону від грані колони.

Відмітку верху фундаменту стаканного типу, як правило, приймають рівною — 0,150м (з умови раціональної організації будівельних робіт і вимог уніфікації).

Для фундаменту під металеву колону з урахуванням обетонування бази колони відмітку верхнього обрізу приймають не вище «−0,700»

Глибина закладання фундаментів з урахуванням навантажень від проектованих будівель і у відповідності до нормальних ґрунтових і кліматичних умов може бути прийнята орієнтовно від «−1,500» до «−2,500».

Стовпчасті фундаменти під колони (не дозволяється проводити січні площини по колонах), на розрізах повинні бути позначені пунктиром.

Допускається в повздовжньому розрізі показувати не всі фундаменти, а тільки крайні й у деформаційних швах.

На розрізах необхідно позначати тільки найближчі до січної площини колони й інші конструкції. У дво- і багатопрогонних будівлях повздовжній розріз, як правило, виконується таким чином, щоб були видимими колони середнього ряду, підкроквяні конструкції і конструкції ліхтаря (за наявності останнього).

Поперечний розріз виконують по ліхтарю. Дозволяється не показувати на розрізах віддалені від січної площини далі ніж на 1,5 м фахверкові колони, конструкції стін, вікна і т.д.

Поперечний розріз, як правило, варто виконувати без розривів, а повздовжній розріз може бути виконаний з розривами, але так, щоб були показані торці будівлі, деформаційний шов (за наявності).

На розрізах треба показати пошарові конструкції підлог і покрівель, основні вертикальні відмітки (з точністю до третього знаку), вертикальні розміри глухих ділянок стін і прорізів, горизонтальні осьові розміри, що характеризують крок, прогін і загальні габарити будівлі.

Варто звернути увагу на правильне зображення металевих конструкцій покриття відповідно до їх розкладки. Переріз прогону може бути дано тільки в поперечному розрізі по будівлі. Металеві конструкції (ґрати ферм, перерізи балок, прогонів) на відміну від залізобетонних зображуються однією контурною лінією.

На повздовжньому розрізі допускається не показувати шляхи підвісних кранів (підприємства цукрової промисловості) .

На рис. 7 (додаток 6) та рис.2,3 (додаток 10) зображені поперечні і повздовжні розрізи двоповерхової будівлі з залізобетонними конструкціями покриття, перекриття. У розглянутому випадку в перетині на повздовжньому розрізі показані ригелі і плити перекриття, а на поперечному розрізі — тільки плити.

Для прийнятого кроку кроквяних конструкцій повинна витримуватись відповідна довжина елементів покриття ( плит, прогонів). При покритті по фермах прогони або поздовжні ребра плит повинні спиратися на вузли верхнього пояса ферми. Якщо навантаження на покриття вимагає більш частого кроку повздовжніх ребер плит або прогонів - варто передбачати додаткові шпренгелі для створення проміжних вузлів на верхньому поясі ферми. При влаштуванні покриття по металевих кроквяних фермах рекомендується застосовувати полегшені конструкції, що огороджують, з ефективним утеплювачем рис.1, 2 (додаток 3).

На планах адміністративно-побутової будівлі, крім конструктивних елементів повинно бути показане санітарне і гардеробне устаткування (додаток 14).

Перегородки, що розділяють приміщення, повинні бути позначені двома лініями. Щитові перегородки, що розділяють душові кабіни, позначають однією лінією.

На плані адміністративно-побутової будівлі повинні бути дані осьові розміри, габарити вікон, простінків. Внутрішні розміри приміщень на плані адміністративно-побутової будівлі допускається не показувати.

Розробка креслень розрізів будівлі .

Розрізом будівлі називають зображення, виконане за уявною січною вертикальною площиною. Розрізи будівель вертикальними площинами можуть бути поздовжніми і поперечними щодо плану будівлі. Розташування січної площини визначає керівник дипломного проекту. Розташування січної площини і напрям погляду позначається на плані будівлі у відповідності до вимог ДСТУ Б А.2.4-7-2009. Креслення розрізів виконуються в масштабах: 1:100,1:50. На кресленні розрізу будівлі зображують конструктивні елементи будівлі , що знаходяться безпосередньо за площиною розрізу в напрямку погляду. Таким чином, на розрізі повинні бути представлені наступні конструкції будівлі: фундаменти; зовнішні і внутрішні стіни та перегородки з вікнами та дверима; елементи каркаса - колони і ригелі; плити перекриття і покриття з підлогою та покрівлею; сходи і пр. На розрізах будівлі координаційні осі виносять вниз, проставляють в кружках відповідні марки, проводять дві розмірні лінії і наносять на них розміри між суміжними, а також крайніми осями. Положення конструктивних елементів будівель по висоті визначають за допомогою висотних відміток і розмірів, які проставляють на виносних лініях рівнів відповідних елементів. Всередині розрізів наносять висоти поверхів, дверних і віконних прорізів, а також висотні відмітки рівнів підлог і площадок сходових кліток.

На розрізах наносять та вказують:

- координаційні осі будівлі і відстані між ними, а також крайніми осями;

- відмітки рівня землі, «чистої підлоги» поверхів, опорної частини фундаментів, сходових майданчиків, низу несучих конструкцій покриття,;

- відмітку верху зовнішніх і внутрішніх стін;

- розміри і прив'язку (по висоті) віконних і дверних прорізів, зображуваних в перерізі;

- товщину зовнішніх стін і їх прив'язку до координаційних осей будівлі. Склад багатошарових конструкцій на розрізах (покриття і покрівля, підлоги, стіни) зображують виносними лініями з полками (прапорці), на яких показують матеріал і товщину шарів.

При кресленні розрізу всі побудови виконують тонкими лініями в порядку, що показаний на рис. 2 (додаток 2):

- проводять координаційні осі основних несучих конструкцій - стін та колон;

- перпендикулярно координаційним осям проводять горизонтальні лінії рівнів: поверхні землі (тротуару), підлоги всіх поверхів, стелі і верху покриття (покрівлі), підошви фундаментів;

- наносять тонкими лініями контури зовнішніх і внутрішніх стін, колон, перегородок, які потрапляють в розріз, а також ригелів, міжповерхових перекриттів і покриття (покрівлі), фундаментів;

- намічають у зовнішніх і внутрішніх стінах і перегородках віконні та дверні прорізи, а також інші конструктивні елементи за січною площиною.

- проводять виносні та розмірні лінії, кружки для маркування координаційних осей і знаки для постановки висотних відміток, «прапорці» для позначення багатошарових конструкцій;

- проводять остаточне обведення контурів розрізів, проставляють висотні відміткиі розміри, роблять пояснювальні написи і вказують найменування розрізу (наприклад: розріз 1-1);

- видаляють зайві лінії;

Розріз багатоповерхових будівель необхідно виконувати по сходам. На розрізі повинні бути чітко виявлені ригелі, що попадають у перетин; плити, що несуть і навісні стіни, сходові марші з площадками.

Не слід показувати на розрізі віддалені від площини перетину стіни, вікна, перегородки.

Необхідно звернути увагу на те, що в каркасній багатоповерховій будівлі, як і в одноповерховій, фундамент стаканного типу (під колону) не потрапляє в переріз і виконується пунктиром, а в бескаркасній - стрічковий фундамент потрапляє в переріз і показується контурною лінією. У каркасній будівлі роль фундаментної балки виконує цокольна панель (балка-стінка), що спирається безпосередньо на верхній обріз фундаменту і як елемент, що потрапляє в переріз, також показується контурною лінією.

На розрізах повинні бути показані осьові розміри, відмітки підлоги кожного поверху, відмітки сходових площадок. Дозволяється конструкції покрівлі і підлоги на одному з поверхів показувати тільки на одному з розрізів. На другому робиться посилання (Наприклад: Див. розріз 1-1).

При виконанні дипломного проекту темою якого є будівництво нового підприємства або цеху, викреслюється генеральний план

Генеральний план слід викреслювати на окремому аркуші в М 1:500, 1:1000 або 1:2000. На кресленні повинні бути показані: роза вітрів, будівлі та споруди, автомобільні і залізничні шляхи, площадки, проїзди й проходи (тротуари); елементи озеленення, квітники, газони, чагарники і дерева, огорожа. Умовні графічні зображення елементів генплану повинні відповідати ДСТУ Б А.2.4-2-95.

Проектована будівля має бути виділена більш інтенсивними контуром, штрихуванням, тонуванням або яким-небудь іншим графічним прийомом На кресленні повинна бути дана експлікація будівель і споруд, включаючи окремо розташовані об'єкти цивільного захисту, умовні позначення, основні техніко-економічні показники.

Будівельна сітка з комірками 100x100 або 200x200 м наноситься в масштабі тонкими лініями на схемі генплану таким чином, щоб початок координат знаходився поза схемою в лівому нижньому куту аркуша , що дозволить отримати позитивні умовні позначення осей. Осі будівельної сітки позначаються буквами А і Б. Прив'язка кута здійснюється до найближчої осі, розташованої ліворуч від або нижче нього, позначенням цієї осі плюс відстань до неї в м. Наприклад: 2А + 28,5; Б + 42,4. Розміри на генплані проставляються в метрах. На ньому вказується орієнтація будівлі по сторонах світу, стрілками позначаються входи в будівлю, проставляються крайні розбивочні осі і розміри між ними, а також інші основні розміри, включаючи позначки підлоги першого поверху і навколишньої території з боку входів в будівлю.