5. Загальні відомості про архітектурно – будівельні креслення.
Роботи з будівництва поділяються на загальнобудівельні й спеціальні. До загальнобудівельних відносяться всі роботи з будівництва самої будівлі, включаючи й оздоблювальні роботи; до спеціальних — роботи з влаштування водопостачання й каналізації, опалення й вентиляції, газопостачання, електроосвітлення, телефонізації, благоустрою. У зв'язку з таким розподілом будівельних робіт робочі креслення розділяються на окремі частини або комплекти. Кожному такому комплекту присвоюють найменування й особливу марку, що і проставляють на кожному кресленні цього комплекту в основному написі. Марка складається із заголовних початкових літер назви даної частини проекту.
Найменування й марки окремих комплектів робочих креслень
Генеральний план і споруди транспорту - ГТ
Генеральний план - ГП
Архітектурні рішення - АР
Архітектурно-будівельні рішення АБ
Інтер'єри - АІ
Конструкції залізобетонні - КЗ
Конструкції металеві - КМ
Конструкції металеві деталіровочні - КМД
Конструкції дерев'яні - КД
Внутрішні водопровід і каналізація - ВК
Зовнішні мережі водопостачання й каналізації - ЗВК
Опалення, вентиляція й кондиціювання повітря - ОВ
Теплові мережі - ТМ
Газопостачання - ГП
Зовнішні мережі й споруди газопостачання - ЗГ
Електропостачання - ЕП
Електроосвітлення - ЕО
Технологія виробництва - ТХ
Технологічні комунікації (трубопроводи) - ТК
Марка, що проставляється на кресленні, складається з літерного позначення, що показує, до якого комплекту робочих креслень проекту відноситься даний аркуш, і його порядкового номера.
Якщо необхідно показати частину фасаду або плану будівлі з великою деталізацією, то креслення виконують у більшому масштабі (фрагмент), а на основному кресленні роблять посилання на відповідні фрагменти зображення. Ділянку зображення, по якій дається фрагмент, відзначають фігурною дужкою або лінією-винесенням зі стрілкою й вказівкою порядкового номера фрагмента, а також марки комплекту креслень і номера аркуша, на якому розташовано креслення фрагмента, наприклад «Фрагмент 3 АР (архітектурне рішення) аркуш 12».
Всі будівельні креслення виконуються за загальними правилами прямокутного проектування на основні площини проекцій – горизонтальну і вертикальну. Всі будівельні креслення мають свої назви.
Види будівельних креслень:
Фасад - вид будівлі спереду, ззаду, збоку. Вид будівлі спереду, з боку вулиці або дороги називають головним фасадом, з боку двору - дворовим, а вид збоку - торцевим. На кресленнях фасадів будівель показують зовнішній вигляд будівлі, розташування вікон, дверей, балконів, і т.п. У великоблочних і панельних будівлях показують розрізку стін на блоки й панелі
На робочих кресленнях фасадів будівель, як правило, показують тільки крайні координаційні осі й розмір між ними не проставляють. На кресленнях фасадів будівель праворуч і ліворуч проставляють висотні відмітки рівня землі, цоколя, низу й верху прорізів, карниза й верху покрівлі. Креслення фасадів іменують по крайніх координаційних осях, наприклад Фасад 1—7, або по одній осі, наприклад Фасад по осі А. План поверху - зображення поверху, подумки розсіченого горизонтальною площиною на рівні віконних прорізів або 1/3 висоти поверху і спроектованого на горизонтальну площину проекцій, при цьому інша частина будівлі (між оком спостерігача й січною площиною) умовно відкидається. План поверху є його горизонтальним розрізом.
Розріз - зображення будівлі, подумки розсіченої вертикальною площиною й спроектованої на площину проекцій, паралельну січній площині Розріз будівлі називають поперечним, коли вертикальна січна площина перпендикулярна поздовжнім стінам будівлі, і поздовжнім, коли вертикальна січна площина паралельна поздовжнім стінам будівлі.
Креслення планів та фасадів будівель виконуються в масштабі 1:200 або 1:100 і розрізів - 1:100, або 1:50.
На зображенні кожної будівлі або споруди вказують координаційні осі і надають їм самостійну систему позначень. Координаційними (розбивочними) осями називають осі, які визначають місцезнаходження основних несучих конструктивних елементів-стін або колон.
Координаційні осі наносять на зображення будівлі, споруди тонкими штрихпунктирними лініями з довгими штрихами, позначають арабськими цифрами (поперечні)та великими літерами українського алфавіту (повздовжні ) (за винятком літер: З, І, Ї, Й, О, X, Щ, Ь) у кружечках діаметром 6-12 мм.
Пропуски у цифрових та літерних (крім вказаних) позначеннях координаційних осей не допускаються.
Цифрами позначають координаційні ( поперечні )осі по стороні будівлі і споруди з великою кількістю осей. Якщо для позначення координаційних осей (повздовжніх) не вистачає літер алфавіту, наступні осі позначають двома літерами.
Приклад
АА; ББ; ВВ.
Послідовність цифрових та літерних позначень координаційних осей приймають за планом зліва направо та знизу вгору (рис. 90 а) або як показано на рис. 90 б, в. .Наприклад для циліндричних металевих або залізобетонних силосів.
Позначення координаційних осей, як правило, наносять по лівій та нижній сторонах плану будівлі та споруди. При незбіжності координаційних осей протилежних сторін плану або розмірах креслення, що перевищують розміри формату А1, позначення вказаних осей у місцях розходження додатково наносять по верхній та/або правій сторонах.
Для окремих елементів, які розташовані між координаційними осями основних несучих конструкцій, наносять додаткові осі та позначають їх у вигляді дробу: над рискою вказують позначення попередньої координаційної осі, під рискою – додатковий порядковий номер у межах ділянки між суміжними координаційними осями у відповідності з рис.90 г.
Рис. 90 Нанесення координаційних розбивочних осей
Допускається координаційним осям фахверкових колон давати цифрові та літерні позначення у продовження позначень осей основних колон без додаткового номера.
На зображенні елемента прив'язаного до кількох координаційних осей, що повторюється, координаційні осі позначають відповідно до рис. 91 а (при числі координаційних осей не більше трьох), до рис.91 б (більше трьох координаційних осей) та до рис. 91 в (при всіх літерних та цифрових координаційних осях).
За необхідності орієнтацію координаційної осі, до якої прив'язаний елемент, по відношенню до сусідньої осі визначають у відповідності з рис. 91г.
Рис. 91 Позначення осей