Тема: Види та методи стерилізації. Асептика. Антисептика.

Мета: Ознайомити студентів з поняттями “антисептика й асептика, стерилізація“, видами стерилізації; детально прослідкувати хід передстерилізаційної обробки і методи проведення контролю стерилізації.

План: 1. Стерилізація: визначення, методи та значення;

2. Поняття про асептику та антисептику.

3. Профілактика передачі кров’яних інфекцій.

Ключові слова: стерилізація, асептика, антисептика, передстерилізаційна обробка, контроль якості стерилізації, кров’яні інфекції.

1. Стерилізація( від лат. Sterilis – безплідний ) - це знищення всіх мікроорганізмів і їх спор за допомогою фізичних та хімічних чинників.

Стерилізація має дуже важливе значення для клінічної та профілактичної медицини. Різні методи стерилізації знайшли широке застосування в хірургії, терапії, акушерстві та в гінекології, стоматології, мікробіології та інших галузях медицини для знезараження медичного інструментарію, перев’язувального та шовного матеріалу, білизни тощо.

При багатопрофільних лікувально – профілактичних закладах і великих лікарнях організовані центральні стерилізаційні відділення ( ЦСВ ), в яких проводять передстерилізаційну очистку інструментів та стерилізацію інструментів, білизни, перев’язувального матеріалу та інших медичних виробів паровим та повітряним методами. ЦСВ складається з двох зон: нестерильної та чистої. У нестерильній зоні виділяють кілька окремих кімнат: приймально – сортувальна, у якій приймають з відділень і сортують шприци, голки, інструменти; кімната для проведення передстерилізаційної очистки та кімнати, де інструменти осушують, перевіряють на цільність та придатність до роботи, готують ( упаковують ) до стерилізації і завантажують в автоклав чи сухожарову шафу.

У чистій зоні після закінчення стерилізації стерильний матеріал виймають зі стерилізаційних апаратів і видають за призначенням. Медичний штат ЦСВ: медична сестра, молодші медичні сестри, техніки.

Знезараження.

Після використання медичні інструменти у розібраному вигляді змочують в одному із дезінфікуючих розчинів ( 3% хлораміну – на 1 год.; 6% - перекис водню – 1 год., 4% перекису водню - на 1,5год. ) додатково промивають інструменти в цьому ж розчині. Знезараження медичного інструментарію проводиться в гумових рукавичках. Дезинфікуючий розчин використовують одноразово.

Передстерилізаційна очистка.

Передстерилізаційна очистка – видалення з виробів медичного призначення блкових, жирових, лікарських, механічних забруднень, у тому числі невидимих (крові, слизу), дезінфекційних засобів, детергентів (миючих засобів), що забезпечує ефективність наступної стерилізації й безпечне використання простерилізованих виробів.

Передстерилізаційну очистку проводять ручним або механізованим способом. Ручний спосіб застосовують у тих лікувально – профілактичних закладах, де немає ЦСВ і передстерилізаційну очистку та стерилізацію проводять у процедурному кабінеті. Механізований спосіб застосовують у ЦСВ, де інструмент обробляють у машинах спеціального призначення.

Передстерилізаційну очистку ручним способом здійснюють молодші медичні сестри під контролем медичної сестри ЦСВ у такій послідовності:

1. промивання інструментів під проточною водою протягом 1 хв. До повного знищення запаху дезінфекційних

2. замочування інструментів у миючому розчині на 15 хв. при t – 50 ^о С; (миючий розчин: 980 мл води + 5 г порошку “ Лотос “ + 15 мл 33% пергідролю).

Промити кожний інструмент у миючому розчині йоршиком або ватно – марлевим тампоном, а голки – мандреном, розчин пропускають через кожну голку. Миючим розчином можна користуватися протягом доби; допускається нагрівання миючого розчину до необхідної температури до 6 разів на добу, якщо колір розчину не змінюється на рожеве.

3. промивання інструментів під проточною водою;

4. контроль якості обробки проводиться методом постановки проб.

На залишки прихованої крові проводять бензидинову, амідопіринову, ортотолуїдинову, або азопірамову пробу. Розчин готують безпосередньо пред пробою. При наявності залишків крові через 1 хвилину з‘являється синьо – зелене забарвлення ( проба позитивна ). На залишок миючих засобів проводять фенолфталеїнову пробу. При наявності залишку миючого засобу протягом 30 сек. з‘являється рожеве забарвлення. На якість відмивання інструментів від жирових забруднень після введення олійних розчинів проводять пробу з суданом – 3. При наявності забруднення через 10 секунд виникають жовті плями.

5. обезсолення – промивання інструментів протягом 1 хв. в дистильованій воді для очистки від солей водопровідної води.

6. висушування інструментів у розібраному вигляді в сухожаровій шафі.

Після цього проводиться упакування сухого медичного інструментарію. Найзручніше проводити стерилізацію шприців та голок у крафт – пакетах. На пакеті зазначають дату стерилізації та об’єм шприца. Менш зручно проводити стерилізацію без упаковки у відкритій посудині, цей метод застосовують в стоматології. Шприц та голки, упаковані в крафт – пакети чи у відкритому посуді стерилізують у сухожаровій шафі. В автоклаві стерилізують шприци та голки в м‘якій упаковці в біксах та крафт – пакетах.

Розрізняють такі способи укладки матеріалу в бікс:

1. універсальний спосіб, при якому в біксі укладають все, що буде необхідне для роботи протягом одного дня. Цей спосіб можна застосовувати лише в малих операційних або перев‘язочних;

2. видова укладка, при якій в бікси укладають тільки один вид матеріалу. Наприклад, в один бікс укладають тільки перев’язувальний матеріал, в іншій – операційну білизну.

3. цілеспрямована укладка – в бікс укладають все, що необхідне для виконання однієї операції.

Методи стерилізації

(відповідно до наказу №408)

1. Повітряний: 180^о С – 60 хв; 160^о С – 150 хв. (вироби з скла, силіконової гуми, металу).

2. Паровий: 1,1 атм – 120^о С – 45 хв. (вироби з гуми); 2 атм – 132^о С – 20 хв. (скло, вироби з корозійно стійкого металу, бавовни).

3. Променевий: -,,-випромінювання – основний метод промислової стерилізації виробів одноразового використання.

4. Хімічний: 6% р-н перекису водню: 3 год – 50^о С; 1 % р-н дезоксону – 60 хв.; етиленоксид і його суміші; 40% р-н формальдегіду.

5. Кип’ятіння: 45 хв. з моменту закипання, використовується в домашніх умовах.

Вибір того чи іншого методу стерилізації залежить від виду матеріалу, особливостей його застосування та наявності апаратури для проведення стерилізації.

Паровий метод стерилізації.

Здійснюється в парових стерилізаторах ( автоклавах ), де діє насичена водяна пара під тиском 1,1 – 2,2 атмосфери. Автоклав оснащений манометром, запобіжним клапаном, лійкою для заливання води у парову камеру автоклава. Момент підняття тиску до заданого режиму вважають початком стерилізації.

Якість стерилізації в автоклаві контролюють за допомогою таких методів: технічного, фізико – хімічного, бактеріологічного.

Технічний – це показник тиску і температури на автоклаві.

Фізико – хімічний - ґрунтується на ефекті плавлення при певній температурі хімічних кристалічних речовин. Перед проведенням стерилізації в бікс закладають ампули з порошкоподібної хімічною сполукою, якою може бути сірка, бензойна кислота, амідопірин, піровиноградна кислота та інші, температура плавлення яких перевищує 110⁰ С. Якщо в автоклаві температура підвищується до 120⁰ С , порошок плавиться і перетворюється в гомогенну масу.

При хімічному методі в бікс кладуть спеціальну оброблену смужку фільтрувального паперу. Простим олівцем на ньому пишуть слово “стерильно“, потім смужку паперу просочують розчином крохмалю і опускають у розчин Люголя. Після такої обробки смужка паперу стає інтенсивно синьою і слово зникає. При температурі 115⁰С йод випаровується, папір знебарвлюється, внаслідок чого проявляється зазначений напис.

Однак найбільш надійним є бактеріологічний метод контролю стерилізації. З цією метою невеликі шматочки матеріалу, який підлягає стерилізації, вкладають у пробірку, закривають її ватою і закладають у бікс. Після стерилізації відправляють для дослідження в бактеріологічну лабораторію. Якщо через 2 – 3 дні не спостерігається росту бактерій, матеріал вважається стерильним. Недоліком цього методу є значна тривалість дослідження.

Термін зберігання простерилізованого матеріалу в стерилізаційних коробках з фільтром – 20 діб, без фільтра та в інших упаковках – до 3 діб.

Паровим методом можна стерилізувати білизну: халати, простирадла, рушники, перев’язувальний матеріал, вироби з гуми (рукавички, катетери, трубки, бужі), скла, хірургічний інструментарій, який не боїться вологи.

Стерилізація проводиться у біксах та м‘якій упаковці.

Повітряний метод стерилізації.

При повітряній стерилізації, яку проводить у спеціальних повітряних камерах (сухожарових шафах ) мікроорганізми знищують за допомогою високої температури. Сухожаровій стерилізації підлягають термостійкі матеріали із скла (шприци, посуд ), металу (хірургічні, гінекологічні, стоматологічні та інші інструменти ) чи фарфору. Не підлягають сухожаровій стерилізації перев’язувальний матеріал, гумові вироби, катетери, матеріали з пластику. Предмети, що підлягають стерилізації, мають бути сухими. Предмети, простерилізовані повітряним методом в упаковці, зберігають 3 доби; предмети простерилізовані у відкритому посуді без упаковки, використовують відразу після стерилізації.

Контроль якості стерилізації в сухожаровій шафі проводять фізико-хімічним, технічним, та біологічними методами.

Стерилізація іонізуючим випромінюванням.

Променеву стерилізацію проводять іонізуючими променями великої енергетичної сили, які можуть проникати на різні глибини в матеріал, що підлягають стерилізації. Переважно застосовують бета і гамма-опромінення.

Стерилізацію іонізуючим випромінюванням широко застосовують на промислових підприємствах, де виготовляють інструменти одноразового користування (шприци, системи для переливання крові, акушерські комплекти, хірургічні інструменти, перев’язувальний матеріал тощо). Предмети упаковують у герметичні поліетиленові пакети з зазначенням терміну зберігання (до кількох років).

Хімічна (холодна) стерилізація.

Під хімічною (холодною) стерилізацією розуміють стерилізацію за допомогою розчинів хімічних речовин і газів. Така стерилізація проводиться при температурі, яка не перевищує температури коагуляції білка (45 – 60⁰ С). Стерилізацію хімічними розчинами застосовують для обробки термонестійких предметів (хімічні інструменти, виготовлені з полімерних матеріалів, гумові предмети та ін.). Оскільки хімічні сполуки знищують в основному поверхневу мікрофлору, важливе значення має попередня очистка поверхні предметів.

Для вологої стерилізації використовують різні сполуки йоду, хлору, окисники, альдегіди тощо. Однак основне значення мають надоцтова кислота (“Дезоксон-1”), перекис водню, етиловий спирт. Для стерилізації переважно використовують 1% розчин надоцтової кислоти. Цим методом стерилізують катетери, трубки з пластмаси, кардіостимулятори, протези клапанів серця, шовний матеріал.

Контроль за якістю стерилізації проводять за допомогою індикатора окису етилену. Стерилізація надоцтовою кислотою не є надійним методом, оскільки не забезпечує рівня стерилізації, необхідного для клінічної практики.

Перекис водню застосовують у вигляді 6% розчину при температурі 180⁰ С протягом 6 годин, при температурі 50⁰ С - 3 години. Розчин перекису водню можна використовувати протягом 7 днів, зберігаючи його в закритому посуді.

При застосуванні 70% етилового спирту інструменти витримують у ньому протягом 2 годин. При роботі з хімічними речовинами необхідно користуватись захисними окулярами, надягати гумові рукавиці та фартух. Предмети повністю занурюють у розчин, вільно розкладають у ньому і витримують визначений час, накривши посуд покришкою. Після закінчення стерилізації матеріал промивають у стерильній дистильованій воді або в стерильному ізотонічному розчині хлориду натрію в асептичних умовах і зберігають у контейнері, вистеленому стерильною серветкою, не більше 1 доби.

Газову стерилізацію застосовують для обробки термонестійких предметів, які не витримують стерилізації в автоклаві або в сухожаровій шафі (катетери, зонди зі штучних матеріалів, шланги, протези, ендоскопи, кардіостимулятори, наркозна та дихальна апаратура; оптичні прилади, ріжучі й колючі інструменти, кетгут, одноразові предмети з синтетичних пластмас). Найчастіше використовують окис етилену, пари формаліну.

Окис етилену – це безбарвний газ з неприємним ефіроподібним запахом. Застосовується в заводських умовах у спеціальних газових стерилізаторах у приміщеннях звитяжною вентиляцією.