3. Кровохаркання
Кровохаркання — поява крові в мокротинні у вигляді прожилок або рівномірних домішок. Відхаркування великої кількості крові і наявність домішок крові в кожному плювку мокротиння свідчить про легеневу кровотечу. Цей стан становить загрозу життю хворого, смерть якого може настати протягом кількох хвилин.
Причини кровохаркання і легеневої кровотечі: ерозія судин (пухлина, каверни, бронхоектаз), розрив судинної стінки (легенева форма) артеріовенозні аневризм, телеангіектазії, виливання крові в альвеоли з бронхіальних артерій (інфаркт легень), бронхіт, грипозне запалення легень, туберкульоз, пухлини легень, тромбоемболія легеневої артерії, набряк, травма легені, первинна легенева гіпертензія, стеноз мі трального отвору.
Кровохаркання і легеневу кровотечу слід відрізняти від стравохідної і шлункової кишкової кровотеч. Обстеження хворого повинно починатися з порожнини рота і носоглотки, що дозволяє виявити джерело несправжнього кровохаркання, зумовленого гінгівітом, стоматитом, абсцесом мигдаликів, геморагічним діатезом. При істерії хворі можуть насмоктувати кров з ясен, стимулюючи кровохаркання. В таких випадках кров перемішана з великою кількістю слини.
Масивна кровотеча може призвести до асфіксії (при прориві аневризми аорти, роз'їданні великих судин).
Відмінними ознаками легеневої кровотечі є відсутність блювання, яскраво-червоний колір крові, піниста кров при цьому не згортається. При блюванні кров темна, згустками, перемішана з харчовими масами, реакція її кисла.
При виникненні кровохаркання хворий потребує невідкладної допомоги. В першу чергу, йому слід надати положення Фаулера. Щоб кров не потрапила в бронхи, хворого повертають на уражений бік, заспокоюють, забороняють розмовляти, бо це може підсилити кровотечу. На ділянку грудної клітки прикладають міхур з льодом, дають ковтати невеликі грудки льоду. Це викликає рефлекторний спазм судин і зменшує наповнення легенів кров’ю. При значній кровотечі на верхні і нижні кінцівки накладають джгути на 1-2 години. Негайно викликають лікаря.
При легеневій кровотечі категорично заборонено застосовувати банки, гірчичники, фізіотерапевтичні методи лікування.
5. Біль в грудній клітці
Біль в грудній клітці може бути пов’язаний з багатьма причинами. Він виникає внаслідок розвитку патологічного процесу безпосередньо в грудній клітці, плеврі, серці та аорті, внаслідок іррадіації болю при захворюваннях органів черевної порожнини.
Біль в грудній клітці при захворюванні органів дихання виникає внаслідок подразнення плевральних листків. Плевральний біль буває колючого характеру, може бути дуже сильним, гострим. Він посилюється при глибокому диханні і в положенні хворого на здоровому боці. При такому положенні дихальні рухи ураженої ділянки грудної клітки стають частішими, внаслідок чого підсилюється тертя запалених шорстких плевральних листків.
Положення хворого на боці ураження плеври обмежує рухи плевральних листків і тим самим полегшує біль. Використовують також гірчичники, банки, йодну сітку, теплі компреси. Поява раптового болю в грудній клітці, який супроводжується різким погіршенням стану хворого, може бути проявом пневмотораксу чи прориву абсцесу в плевральну порожнину, що потребує негайної лікарської допомоги.