5. Лабораторне дослідження харкотиння
Харкотиння — патологічні виділення органів дихання, що виділяються під час кашлю. До складу харкотиння входить слиз, серозна рідина, клітини крові і дихальних шляхів, найпростіші. Досліджують харкотиння при підозрі на туберкульоз легень, рак легень тощо. Збирають харкотиння для загального клінічного аналізу зранку, натще. Попередньо хворий має почистити щіткою зуби, прополоскати рот водою ( 2 % розчином соди, розчином фурациліну або перманганату калію). Для аналізу треба брати 3—5 мл свіжого харкотиння, яке виділяється при ранковому відкашлюванні, а не відхаркуванні. Збирають його у посудину з широким горлом і притертою пробкою чи щільною кришкою. Посудину треба старанно помити гарячою водою з милом та осушити її, не витираючи. До посудини прикріплюють направлення із зазначенням прізвища та ініціалів хворого, відділення, палати, дати та мети дослідження.
Харкотиння для бактеріологічного дослідження збирають у стерильну чашку Петрі, яку беруть у бактеріологічній лабораторії. Хворому необхідно пояснити, що під час збирання харкотиння він не повинен торкатися країв стерильного посуду руками, ротом, а після відкашлювання харкотиння треба відразу ж закрити чашку кришкою.
Визначення чутливості харкотиння до антибіотиків проводять, збираючи його в стерильну чашку Петрі, до початку курсу лікування антибіотиками.
Для виявлення мікобактерій туберкульозу харкотиння збирають протягом доби, а при виділенні малої кількості харкотиння — протягом 3 днів. Зберігають його в прохолодному місці.
Для визначення добової кількості харкотиння хворому виділяють суху чисту посудину (плювальницю) великого об'єму з щільною кришкою без дезінфікуючого розчину.
Харкотиння з плювальниці заливають5% розчином хлораміну або освітленим розчином хлорного вапна у подвійному об’ємі на 2 години. У протитуберкульозних закладах харкотиння у плювальницях змішують з тирсою і спалюють у печах. Вміст плювальниці після знезараження виливають у каналізацію.
6. Лабораторне дослідження мазків із зіва і порожнини носа
Для взяття мазка із зіва і порожнини носа користуються спеціальними стерильними ватними тампонами, які закріплені на конусі дерев'яної палички або дротяної петлі і вставлені в стерильну пробірку. Такі тампони виготовляють у бактеріологічній лабораторії, і вони завжди мають бути у відділеннях та кабінетах поліклініки в достатній кількості.
Техніка забору мазка із зіва: хворий сідає обличчям до джерела світла і широко відкриває рота. Медична сестра тримає шпатель і пробірку в лівій руці. Лівою ж рукою вона придавлює шпателем корінь язика донизу, а правою виймає з пробірки тампон і обережно, не торкаючись слизової оболонки щоки і язика, підводить його до мигдалика. В ділянці розміщення нальоту робить мазок по поверхні мигдалика, обережно виймає тампон з порожнини рота і вставляє його в пробірку, не торкаючись зовнішньої її поверхні. Перед тим горловину пробірки треба провести над вогнем.
Значно простіше взяти мазок із носа. Хворий сідає на стілець, трохи відхиливши голову назад. Лівою рукою злегка піднімають кінчик носа, а правою обережно вводять марлевий тампон обертальними рухами в правий, а потім у лівий нижній носовий хід. Вставляють тампон у пробірку, не торкаючись зовнішньої її поверхні, попередньо горловину пробірки проводять над вогнем. До пробірки прикріплюють карточку, на якій записують прізвище, ім'я та по-батькові хворого, мету дослідження, дату забору матеріалу, після чого мазок терміново відправляють у лабораторію. Металеві шпателі після використання замочують у 1% розчині хлораміну на 30 хв, промивають під проточною водою та кип’ятять у дистильованій воді протягом 30 хв і зберігають у посудині з 96 % спиртом. Дерев'яні шпателі спалюють.
Взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень
Біологічний матеріал |
Правила взяття |
Дії медичної сестри |
1. Загальний аналіз сечі |
Забір середньої порції сечі (50-100 мл; зранку, після сну) |
- Проінформувати пацієнта про попередній туалет зовнішніх статевих органів, - підготувати посуд; - пояснити правила взяття сечі (при необхідності – контроль процедури); - заповнити скерування і відправити взятий матеріал в клінічну лабораторію. |
2. Проба за методом Зимницького |
В 6 годині ранку спорожнити сечовий міхур, а далі кожні 3 години збирати сечу в окремий посуд (в загальному - 8 порцій) протягом доби: о 9.00, 12.00, 15. 00, 18.00, 21.00, 24.00, 3.00, 6.00. |
- Попередити пацієнта про необхідність дотримання питтєвого режиму; - пояснити правила взяття сечі (при необхідності – контроль процедури); - на кожній банці поставити номер і вказати годину; - заповнити скерування і відправити зібраний матеріал в клінічну лабораторію |
3. Проба за методом Нечипоренко |
Забір середньої порції ранкової сечі (10 мл). |
- Проінформувати пацієнта про попередній туалет зовнішніх статевих органів, - підготувати посуд; - пояснити правила взяття сечі (при необхідності – контроль процедури); - заповнити скерування і відправити взятий матеріал в клінічну лабораторію. |
4. Дослідження сечі на цукор |
Протягом доби сечу збирають в одну посудину, яку зберігають в прохолодному місці. Після закінчення збору сечу змішати в посудині, відмітити загальний об’єм за добу і відлити 200 мл. |
- Проінформувати пацієнта про попередній туалет зовнішніх статевих органів, - підготувати посуд; - пояснити правила взяття сечі (при необхідності – контроль процедури); - змішати сечу в посудині, відмітити загальний об’єм за добу і відлити 200 мл; - заповнити скерування і відправити взятий матеріал в клінічну лабораторію. |
5. Забір сечі на бактеріологічне дослідження |
Забір середньої порції вільно випущеної сечі в стерильну пробірку |
- Проінформувати пацієнта про попередній туалет зовнішніх статевих органів, - підготувати стерильну пробірку; - пояснити правила взяття сечі (при необхідності – контроль процедури); - заповнити скерування і відправити взятий матеріал в клінічну лабораторію. |
6. Забір сечі на амілазу |
Забір теплої сечі в посудину |
- Проінформувати пацієнта про попередній туалет зовнішніх статевих органів, - підготувати посудину; - пояснити правила взяття сечі (при необхідності – контроль процедури); - заповнити скерування |
7. Забір калу на копрологічне дослідження |
У чисто вимиту скляну баночку дерев’яною паличкою перекласти частину фекалій. |
Надати пацієнту необхідну інформацію: - попередньо виключити з харчового раціону продукти і лікарські засоби, які можуть змінити забарвлення калових мас; - не можна використовувати кал після клізми, ректальних свічок, послаблюючих, під час діареї, перші 2-3 дні після рентгенологічного дослідження травного каналу з застосуванням барієвої суміші; - підписати посудину; - заповнити скерування і відправити взятий матеріал в клінічну лабораторію. |
8. Забір калу для дослідження на приховану кров (реакція Грегерсена). |
У чисто вимиту скляну посудину лопаточкою перекласти частину фекалій (20, 30, 50 г калу). |
Надати пацієнту необхідну інформацію: - попередньо виключити за 2-3 дні до дослідження з харчового раціону м’ясо, рибу, зелені овочі, фрукти, помідори, лікарські засоби, які містять залізо, мідь; - - підписати посудину; - заповнити скерування і відправити взятий матеріал в клінічну лабораторію.
|
9. Забір калу на наявність паразитів |
У чисто вимиту скляну посудину лопаточкою перекласти частину фекалій (20, 30, 50 г калу). |
Не можна використовувати кал з домішками сечі, води, після клізми, ректальних свічок, лікарських засобів, які можуть змінити забарвлення калових мас; - посилати в лабораторію тільки свіжий матеріал; - яйця гельмінтів з’являються в калі не кожного дня, тому аналіз повторюють декілька раз. |
10. Дослідження калу на дисбактеріоз |
Матеріал (1-2 г) збирають в стерильну пробірку. |
Не можна проводити дослідження під час антибактеріального лікування. |
11.Шкрібок на ентеробіоз |
Шкребок здійснюють з анальних складок пацієнта зранку без попереднього підмивання. |
Заповнити скерування і відправити взятий матеріал в клінічну лабораторію. |
12. Дослідження калу на кишкову групу (сальмонельоз, дизентерія, ентеропатогенні палички). |
Матеріал забирають при допомозі ректальної петлі в скляну посудину з консервантом |
Заповнити скерування і відправити взятий матеріал в клінічну лабораторію.
|
13. Дослідження харкотиння |
Забір раннього харкотиння зразу після сну або протягом доби в банку з притертим корком |
- проконтролювати процедуру; - збір харкотиння до сніданку, попередньо почистити зуби і сполоснути рот; - заповнити скерування і відправити взятий матеріал в клінічну лабораторію.
|