- •Матеріали для самостійної роботи студентів і курсу відділення “Фармація” з дисципліни “Неорганічна хімія”
- •1 Тема «Вступ. Основні поняття та закони хімії.»
- •Основні поняття та закони хімії Атомно-молекулярна теорія
- •Основні поняття хімії
- •Відносні атомні та молекулярні маси. Моль, молярна маса
- •Основні закони хімії Закон збереження маси речовин
- •Закон сталості складу
- •Закон кратних відношень
- •Закон еквівалентів
- •Закон об’ємних відношень
- •Закон Авогадро та його наслідки
- •2 Тема «Класи неорганічних сполук»
- •Номенклатура оксидів
- •Одержання оксидів
- •Хімічні властивості оксидів
- •Номенклатура основ
- •Одержання гідроксидів
- •Хімічні властивості основ
- •Амфотерні гідроксиди
- •Кислота
- •Номенклатура солей
- •Традиційні та систематичні назви аніонів кислот
- •Методи одержання солей
- •Хімічні властивості солей
- •3 Тема “Номенклатура неорганічних сполук”
- •4 Тема “Періодичний закон д.І. Менделєєва та його тлумачення на основі електронної будови атомів” (3 г.)
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •Описання періодичної системи
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва на основі теорії будови атома
- •5 Тема “Хімічний зв’язок”
- •Хімічний зв’язок і будова молекул
- •Основні параметри хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв’язок
- •Властивості ковалентного зв’язку
- •Напрямленість ковалентного зв’язку
- •Теорія гібридизації
- •Полярність
- •Металічний зв’язок
- •6 Тема “ Будова молекул”
- •Міжмолекулярна взаємодія
- •Водневий зв’язок
- •7 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •Швидкість хімічної реакції
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин
- •Вплив температури на швидкість реакції
- •Каталіз
- •8 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна рівновага
- •Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє
- •9 Тема “ Вода”
- •10 Тема “ Розчини”
- •Основні параметри стану розчину — це температура, тиск та концентрація.
- •11 Тема “ Властивості розчинів електролітів ”
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •Внаслідок дії розчинника
- •Дисоціація кислот, основ, солей.
- •Ступінь та константа дисоціації
- •Іонні рівняння реакцій
- •12 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні реакції
- •Ступінь (стан) окиснення елементів
- •13 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні властивості простих речовин та сполук елементів
- •14 Тема “ Комплексні сполуки.”
- •Основні положення координаційної теорії
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •15 Тема “ Комплексні сполуки.” (2 г.)
- •16 Тема “ Елементи VII – а групи”
- •Поширення в природі. Одержання
- •Фізичні та хімічні властивості хлору
- •17 Тема “Елементи VII – а групи” (2 г.)
- •18 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Загальна характеристика
- •Оксиген
- •Біологічна роль та використання Оксигену в медицині
- •19 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Поширення в природі та одержання сірки
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук сірки
- •20 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Загальна характеристика елементів vа групи
- •Нітроген
- •Поширення в природі та одержання азоту
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Водневі сполуки Нітрогену
- •Оксиди Нітрогену
- •21 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Природні сполуки та одержання фосфору
- •Фізичні та хімічні властивості фосфору
- •Арсен, Стибій, Вісмут
- •Природні сполуки і одержання
- •Прості речовини. Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки Арсену, Стибію і Вісмуту
- •22 Тема “ Елементи-неметали IV та ііі а групи”
- •Загальна характеристика елементів iva групи
- •Карбон Поширення в природі
- •Алотропні видозміни і фізичні властивості вуглецю
- •Активоване вугілля
- •Кисневі сполуки Карбону
- •23 Тема “ Елементи – метали іv а та ііі а груп”
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Біологічна роль і застосування у медицині сполук елементів іvа групи
- •24 Тема “ Елементи vі в групи”
- •Загальна характеристика d-елементів
- •Загальна характеристика елементів vів групи
- •Біологічне значення елементів vів групи
- •25 Тема “ Елементи viі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vіів групи
- •Біологічне значення і використання в медицині сполук Мангану
- •26 Тема “ Елементи viіі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vііів групи
- •Характеристика елементів тріади Феруму
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук Феруму, Кобальту та Ніколю
- •27 Тема “ Елементи і в та іі в груп”
- •Загальна характеристика елементів ів групи
- •Поширення в природі та одержання металів підгрупи Купруму
- •Біологічна роль та використання в медицині сполук Купруму, Аргентуму і Ауруму
- •Загальна характеристика елементів іів групи
- •Поширення в природі і одержання металів підгрупи Цинку
- •Сполуки Цинку та Кадмію
Номенклатура солей
Традиційні та систематичні назви солей пов’язані з номенклатурою неорганічних кислот (табл. 10). Існують номенклатурні правила назви катіонів та аніонів.
Систематичні назви одноатомних катіонів складаються з групового слова «катіон» у називному відмінку та назви елемента, що його утворив, у родовому відмінку, в кінці назви вказують ступінь окис- нення або заряд катіона:
Сu+ — катіон купруму(І), Fe2+ — катіон феруму(ІІ),
Сu2+ — катіон купруму(ІІ), Fe3+ — катіон феруму(ІІІ).
Якщо елемент має лише один ступінь окиснення, то його можна не вказувати:
Н+ — катіон гідрогену,
Na+ — катіон натрію,
Ва2+ — катіон барію,
А13+ — катіон алюмінію.
Систематичні назви багатоатомних одноелементних катіонів будують аналогічно, але вказують кількість атомів елемента за допомогою префіксів, а замість ступеня окиснення елемента — загальний заряд катіона арабською цифрою у круглих дужках:
Hg2+ — катіон димеркурію (2+).
Назви багатоелементних катіонів, одержаних додаванням протонів до нейтральних молекул, складаються з назви молекули або з кореня назви елемента і суфікса -оній (зрідка -аній, -іній):
NН4+ — катіон амонію,
РН4+ — катіон фосфонію,
Н3O+ - катіон оксонію (гідроксонію).
Систематичні назви моноатомних аніонів складаються з кореня назви елемента з суфіксом -ід (-ид) та групового слова «іон», що записується через дефіс:
СN- — ціанід-іон,
S2- — сульфід-іон.
Систематичні назви одноелементних поліатомних аніонів будують аналогічно, але при цьому вказують число атомів і загальний заряд аніону:
S22- — дисульфід (2—)-іон.
Розповсюдженим одноелементним поліатомним аніонам надані спеціальні назви, які використовують замість їх систематичних назв:
O22- — пероксид-іон,
N3 — азид-іон.
Традиційні назви середніх солей утворюють з двох слів: назви аніона кислоти у називному відмінку та назви катіона у родовому відмінку:
СаС12 — хлорид кальцію;
NaNО3 — нітрат натрію.
Якщо метал виявляє різні ступені окиснення та утворює кілька різних солей, то в їх назвах ступінь окиснення металу позначається в дужках римською цифрою. Наприклад, СгSО4, — сульфат хрому(ІІ), Сг2(SO4)3 — сульфат хрому(ІІІ).
Назви кислих солей утворюють з назв аніонів кислот, металу та префікса гідро-, який підкреслює наявність іонів гідрогену у складі солі. Якщо молекула солі містить не один, а кілька іонів гідрогену, то до її назви додають числівники ди-, три-, тетра-, які вказують кількість атомів Гідрогену. Наприклад, Ка2НРO4 — гідрогенфосфат натрію, NаН2РO4 — дигідрогенфосфат натрію.
Назви подвійних солей утворюють з назви кислотних залишків та катіонів (кількість молекул води вказують грецьким числівником). Наприклад:
КА1(SO4)2 • 12Н2O - додекагідрат сульфату алюмінію- калію, NН4Fе(SO4)2 • 6Н2O — гексагідрат сульфату феруму(ІІІ)-амонію, КСr(SO4)2 • 12Н2O — додекагідрат сульфату хрому(ІІІ)-калію, (NН4)2Fе(SO4)2 • 6Н2O — гексагідрат сульфату феруму(ІІ)-діамонію.
Таблиця 10
Традиційні та систематичні назви аніонів кислот
Аніон |
Традиційна назва аніона |
Систематична назва аніона |
BO3 3- BO2 – CO3 2- SiO3 2- NO2 – NO3 – PO3 – PO4 3- AsO4 3- AsO3 3- AsO2 – SO3 2- SO4 2- SO3S2- (S2O3 2-) CrO4 2- Cr2O7 2- CI- CIO- CIO2- CIO3- CIO4- FeO4 2- PH2O2- PHO32- |
ортобарат-іон метаборат- іон карбонат- іон силікат- іон нітрит- іон нітрат- іон метафосфат- іон ортофосфат- іон ортоарсенат- іон ортоарсеніт- іон метаарсеніт- іон сульфіт- іон сульфат- іон тіосульфат- іон
хромат- іон дихромат- іон хлорид- іон гіпохлорит- іон хлорит- іон хлорат- іон перхлорат- іон ферат- іон гіпофосфіт- іон фосфіт- іон |
триоксобарат(ІІІ) – іон діоксобарат( ІІІ) іон триоксокарбонат (ІV)-іон триоксосилікат(ІV) )-іон діоксонітрат(ІІІ) -іон триоксонітрат(V) -іон триоксофосфат(V) -іон тетраоксофосфат(V) -іон тетраоксоарсенат(V) -іон триоксоарсенат(ІІІ) -іон діоксоарсенат(ІІІ) -іон триоксосульфат(ІV) -іон тетраоксосульфат(VІ) -іон сульфідтриоксосульфат(VІ)
тетраоксохромат(VІ) -іон гептаоксодихромат(VІ) хлорид-іон оксохлорат(І) -іон діоксохлорат(ІІІ) -іон триоксохлорат(V) -іон тетраоксохлорат(VІІ) -іон тетраоксоферат(VІ) -іон діоксогідрофосфат(І) -іон триоксогідрофосфат(ІІІ) -іон |
У хімічній літературі використовують систематичні назви солей, які складаються з систематичної назви аніона у називному відмінку та назв катіона у родовому відмінку.
ВаСO3— триоксокарбонат(ІV) барію,
КNO2 —діоксонітрат(ІІІ) калію.